Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Назад
по Марія Колодій
Автор: Оксана Вербовецька

Про випробування в любові

Дата публікації: 23-06-2010
випробування

Якщо в людини формується неправильна ієрархія цінностей, Бог приходить, аби допомогти їй виправити ситуацію, і… забирає найцінніше для неї. В такий спосіб даючи їй можливість знайти щось більше, краще, цінніше. Зі мною сталася точно така сама історія.

У наших з Даньом стосунках ніколи не було видимих перешкод. І був час, коли це не давало мені спокою. Просякнута стереотипом голлівудських історій, я була переконана, що ось-ось має статися щось таке, що буде нам дуже заважати, і ми будемо долати це «щось», і подолаємо, і тоді наша любов зможе вважатися «справжньою», бо пройшла через перешкоди. От я чекала-чекала, а перешкод все не було. Наші батьки не були проти наших стосунків, я подобалася Даньовим рідним, він – моїм, ми мали ті самі погляди на життя, молилися разом, належали до однієї конфесії, ходили в той самий храм, нами захоплювалися друзі, дуже щиро, майже ніхто не заздрив, нам вистачало грошей, ми були здорові. І лише час від часу в мене шалено починало битися серце, коли Даньо довго не писав, що дістався додому цілий і неушкоджений, але потім я отримувала смс і заспокоєна засинала.

Тільки на основі чуттєвих переживань я була переконана, що це любов на все життя і що більше любити вже неможливо, та й не хотілося більшого. Хіба ще тільки заміж за нього вийти і дітей народити. Дрібнесенькі хмарки не могли затьмарити того величезного сонця любові, яке раптом в 23 роки засяяло на небі мого життя. Словом, було добре-добре і солодко-солодко. Тільки пам’ять про минуле і про те, що так довго так добре мені не було ніколи і бути не може, на якийсь час крала моє щастя. Здавалося, іноді я навіть шукала якоїсь проблеми, бо очікування бурі гірше і моторошніше за саму бурю. Скрізь і всюди люди боролися за свою любов, а нам от так усе на тарілочці було подано: і взаємоповага, і порозуміння, і співпереживання, і бажання розвиватися. Ставало навіть цікаво, що ж Бог приготував для нас: хворобу, тривалу розлуку, якусь дуже страшну сварку? Бог, видно, не міг вже тих терзань витримати і вирішив таки задовольнити мій нездоровий потяг вирішувати проблеми.

про випробування в любові

Він не наслав на когось із нас невиліковної болячки, не відіслав когось за тридев’ять земель, не забирав у нас розум і не давав взамін тонни егоїзму, щоб ми могли розсваритися, а потім миритися під дощем чи снігом в світлі місяця чи свічок. Бог в один прекрасний вечір прийшов і забрав те, що на той момент було для мене найдорожчим – мої почуття до Данила. Але не просто забрав і все. Натомість Він дав мені якісь незрозумілі почуття до іншого хлопця. І все це сталося тоді, коли ми з Даньом почали готуватися до весілля. Я сиділа в його обіймах, розуміла, що люблю його і тільки з ним хочу прожити ціле життя, але нічого не відчувала. Кудись поділося захоплення кожним його словом, жестом, вчинком. Проте мене незрозуміло трусило в присутності зовсім сторонньої і чужої мені людини, яка точно мені не подобалася, до якої чим більше я відчувала антипатію, тим менше могла бути сама собою в спільних розмовах чи навіть знаходячись в одному приміщенні. Кожного разу, коли той хлопець дивився на мене, здавалося, він пронизує мене наскрізь і бачить всі мої переживання, через що я ще більше втрачала дар мови і червоніла. Тоді він отримував ще більше підстав вважати, що я до нього небайдужа, а мене огортав страх, що він так думає, що взагалі на світі хоч хтось може так думати, адже я люблю тільки Данила.

Але найбільше мною опановував страх, що можу накоїти якихось дурниць. Були думки типу: а що як мною опанує пристрасть до іншого і я захочу покинути Даня, а що, як я вирішу, що це кохання всього життя, а що як я почну відчувати до Даня відразу чи зневагу? І при тому всьому я й далі серцем розуміла, що хочу бути тільки з Данилом, що люблю його одного, а все це – тільки мара.

Мені снилися жахіття, в яких всі мої страхи ставали реальністю. Я прокидалася серед ночі, бігла до Даня в кімнату, будила його, бо просто не сила було лишатися з тим усім самій. Тоді він обіймав мене, втішав, як міг, а я ревіла безпробудно в нього на грудях із невимовним страхом, що можу його скривдити і втратити. А Даньо знав про всі мої переживання і про незрозумілі почуття в бік іншого хлопця, і жодного разу я не відчула від нього тіні або натяку на докір, сумнів чи страх.

Вже значно пізніше він зізнався мені, як сильно боявся тоді за нас. Але я дуже вдячна йому, що не дав мені того зрозуміти під час мого випробування, що просто терпів, чекав, молився. І так невидимо, але дуже відчутно підтримуючи мене, дав мені самій виборсатися з цього всього. Не вимахував переді мною прапором своєї любові і не звертався до моїх загострених почуттів провини й обов’язку. Його така чиста неафішована любов зараз тим цінніша для мене, коли знаю все про його переживання.

Згадався фільм «Коли чоловік кохає жінку» з Мег Раян і Енді Гарсією. В нас було якось подібно до того – я проходила детоксикацію від всього зайвого, шукала нової міцної основи, а він просто кохав і чекав.

І лише тоді, коли я в церкві сказала, що маю вільну непримушену волю стати дружиною Данила, коли дала обітницю бути з ним аж до смерті, я відчула спокій. Не такий, що приходить від усвідомлення того, що ми вже не можемо чогось змінити. Це був спокій, який виходив із отриманої Божої благодаті, з Таїнства, яке відбулося в той день між нами і Богом. У мить вінчання ми ніби отримали доступ до безмежного джерела Його любові, з якого перед тим нам діставались лише краплини, розбризкані на нас іншими людьми.

Я почала все з нуля, наново відкриваючи себе для Даня, наново відкриваючи його для себе, наново відкриваючи нашу любов. Почуття до мене повернулися, та зовсім інакшими. без трьох тижнів минув рік нашого подружнього життя і я знаю, що ще дуже багато всього попереду. Але вже не боюся. щодня прокидаюся і розумію: люблю його більше ніж вчора і немає цьому меж. Любов - як морський горизонт у чисту погідну днину - вдалині зливається з небом.

http://www.credo-ua.org/2009/09/5828/

Додати власний коментар

*
*
Що є сумою 5 і 1?

Домашня Церква

діти

10 фраз, які не можна говорити дитині

Будь-яка притямна людина розуміє, що при спілкуванні з дитиною треба ретельно як добирати слова, так і фільтрувати зміст сказаного. Фрази «Нащо я тебе народжувала?» і її більш «лагідний» аналог «Звідки ти взявся на мою голову?»...

любов

10 правил любові

Любити – справа непроста. Дуже часто під словом “любити” криється низка стереотипів. Щоб їх розвіяти – публікуємо текст о. Тихона Кульбаки про те, що ж насправді означає “любити”...

любов

Люди одружуються для щастя… А що стається потім?

Люди укладають шлюб у сподіванні, що це зробить їх щасливими. Те, що виростає поміж ними за рік, два або десять, буває неймовірним. Нерідко температура почуттів знижується, і подружжя нагадує двоосібну спілку, покликану до виконання життєвих завдань. Інколи ...

людина

Перед обличчям самотності

Лист жінки з будинку престарілих. Просто прочитайте...

дитина

Як виховувати хлопців?

Мудре виховання — це турбота про тіло і дух, оскільки вихованець не є ані ангелом, ані звіром ...

чоловіки

Чоловік мусить відірватися від матері

Невільницький емоційний зв’язок сина з матір’ю призводить до того, що хлопець почувається загубленим і не має впевненості у власній чоловічості, а також стає надто залежним від жінки. Ця залежність вражає чоловічу гордість...

діти

11 шкідливих фінансових звичок, які не варто передавати дітям

Привчити дитину до ощадливості, вміння рахувати й не тринькати гроші не так уже й легко. Одними умовляннями та виховними бесідами не обійтися. Насамперед діти звертають увагу не на слова, а на дії ...

діти

10 порад для батьків

Потреба відчуття свободи вибору є закорінена глибоко в людській натурі. Вона з'являється ще у немовлят, які реагують сміхом і радістю на ігри, в яких самі можуть встановлювати правила гри. І це повністю природно, що діти прагнуть до незалежних ...