Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
Автор: Католицький Оглядач

Проблеми підлітків: Розлучення батьків

Дата публікації: 02-12-2011

Згідно з даними європейської статистики, Україна лідирує за кількістю розлучень серед європейських країн. Про це пише австрійська газета Die Presse. Кожний другий шлюб на Україні приречений. Ця проблема характерна і для інших країн. Але:

Чим більш "віруючою" є країна, тим рідше там розходяться подружні пари. Найменше розлучень у Боснії і Герцеговині, Македонії та Чорногорії, а також в Італії (0,48% розлучення на 5,4% шлюбів на 1000 осіб населення).

Також низький рівень розлучень характерний для Польщі та Ірландії. В Ірландії розлучення були дозволені лише в 1995 році і тепер на 1000 ірландців припадає 0,8 розлучення. На Мальті розлучення взагалі заборонені. Нещодавно до мальтійського парламенту надійшов законопроект про дозвіл розлучень, який натрапив на затятий опір Католицької Церкви.

На жаль, розлучення такі популярні, бо кожен з пари вважає, що, враховуючи минулі помилки, зможе побудувати кращу сім'ю з іншим чоловіком/дружиною. Та американські фахівці, об'єднані проектом National Marriage Project, довели, що:

- Повторні шлюби розпадаються набагато частіше, ніж перші.

- Пари, що живуть разом до шлюбу, розлучаються частіше, ніж ті, які почали спільне життя після весілля.

- Розлучення украй негативно позначається на дітях. В разі розлучення батьків виграють лише ті діти, які жили в атмосфері постійних скандалів і сварок. У шлюбах з пониженим рівнем конфліктності (а зі всіх розведених пар таких - більшість) діти постраждають значно більше, якщо розлучення все-таки станеться. Набагато частіше розлучаються ті, хто виріс в неповних сім'ях, можливо, через те, що діти на прикладі батьків навчилися несерйозного відношення до шлюбу.

Наслідки

Підлітки дуже по-різному реагують на розлучення батьків. Гнів, стид, вина, осудження, заперечення, страх, полегшення, невпевненість, низька самооцінка, горе, депресія, відкинення, одинокість, відчуження вибивають підлітка з нормального життя.

Заперечення. Деякі підлітки через душевну біль заперечують сімейну драму і ведуть себе так, ніби нічого не сталося. Навіть коли розлучення відбулось, вони не признаються про це навіть своїм друзям, продовжуючи чіплятися за надію, що батьки опам'ятаються.

Заперечення може проявлятися у формі відмови підлітка показати, що він засмучений розлученням батьків. Він може навіть хвалитись, що «його предки» розводяться. Цим він маскує власні переживання.

Стид і збентеженість переслідують підлітків тому, що вони сприймають розлучення як крах своєї сім'ї і вважають, що всі навколо так думають. Такі почуття посилюються, якщо батьки починають зустрічатись з ким-небудь на стороні.

Осудження/вина. Діти задаються питаннями, чому їхні батьки розвелися. Згадуючи сварки батьків, які відбулися через них (мати кричала на тата, чому він вчасно не забрав дитину зі школи, батько сварився з мамою, чому та дозволила дочці зробити пірсинг), діти часто винуватять себе за розлучення батьків. Один дитячий психолог виявив, що так вважає ¾ шестилітніх дітей. Підлітки теж звинувачують себе за розпад сім'ї, думаючи, що їх підлітковий бунт посприяв розладу відносин батьків.

Гнів. Підліток гнівається, бо: розлучення порушує звичний життєвий уклад; йому не дозволяють зустрічатись з одним з батьків; появляються фінансові проблеми; матір починає більше працювати; з батьками тепер він рідше бачиться.

Страх. При втраті близької людини дитина інстинктивно відчуває страх. Дитина боїться реакції своїх друзів, бути покинутим одним або обома батьками, втратити дідуся і бабусю.

Полегшення. В разі розлучення батьків виграють лише ті діти, які жили в атмосфері постійних скандалів і сварок.

Безпомічність/низька самооцінка. Часто при кризі сім'ї дитина починає відчувати себе тягарем для батьків. «Коли б я не народився, батьки, можливо, були б разом». Це породжує цілий оберемок інших негативних психологічних проблем.

Горе і депресія, які характеризуються такими симптомами:

- апатія;

- втрата апетиту;

- безпомічність і безнадія;

- нав'язлива самокритика і втеча від реальності;

- втрата інтересів і здатності зосереджуватися під час навчання;

- втрата отримування задоволення від спілкування з однолітками.

Відчуження від батьків, однолітків, Бога, який це допустив.

Проблеми в навчанні. Діти з розлучених сімей мають нижчі оцінки, ніж діти з повних сімей.

Проблеми поведінки. Деякі підлітки можуть почати пити, курити, вживати наркотики, прогулювати уроки чи проявляти сексуальну розпущеність через втрату самоповаги, бажання помсти або щоб привернути до себе увагу батьків.

• Погрози або спроби самогубства.

Вихід

Важливо, щоб підліток зміг виговоритися під час такого складного періоду в його житті. Важливо зрозуміти його почуття, які викликало розлучення батьків. Важливо дати зрозуміти підлітку, що його почуття страху, гніву, сорому є природними і реальними в його ситуації. Але підліток повинен зуміти відділити почуття від того, що відбувається в сім'ї. Розлучення є тим фактом, на який діти в будь-якому віці не мають впливу і не здатні контролювати його.

- Переконайте дитину, щоб перестала перекладати на себе вину за розлучення батьків.

- Переконайте підлітка спілкуватися з тим з батьків, який пішов зі сім'ї.

- Моліться з підлітком і за нього, щоб Господь залікував рани, завдані розривом батьків. Підбадьорюйте, що Господу не байдужі його страждання і що Він обіцяв: «Я бачив його дороги. Я вилікую його, буду його водити, дам йому знову мою повну втіху, йому та його зажуреним» (Іс. 57, 18).

- Поможіть підлітку глянути в майбутнє, яке так страшить його. Життя продовжується і потрібно пристосовуватись до нових умов.

- Настановляйте його допомагати молодшим братам і сестрам.

- Підкажіть приєднатися до молодіжної групи, яка є при парафії.

А тепер деякі міркування до вас, батьки, якщо ви ще не зробили останній крок в розлученні. Подумайте, може варто зупинитись? С .Харпер з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско і С. Мак-Ланахан з Принстонського університету вивчали проблеми безбатьківщини у дослідженні «Національне довготривале обслідування молоді» (National Longitudinal Survey of Youth). Дослідниці підібрали 6403 хлопців у віці від 14 до 22 років, а потім спостерігали за ними до віку 30 років. Ось деякі результати:

1. Для синів матерів-одиночок вища вірогідність, що вони звершать насильницький злочин, ймовірно, через те, що проводили менше часу зі своїми батьками. Для позашлюбних дітей ймовірність отримати тюремний термін - в два з половиною рази вища.

2. Фінансовий статус матері одиночки не відігравав жодної ролі, чи дитина виросте злочинцем. Головне - безбатьківщина.

3. Ті підлітки, які жили тільки з батьком, мали однакову ймовірність стати злочинцем як і підлітки з повних сімей.

Уайтхед заявляє, що «дівчата з розведених сімей мають більш високий ризик передчасної сексуальності, раннього одруження, підліткової вагітності, позашлюбного материнства і розлучення, ніж дівчата з повних сімей». Також хлопці з розведених сімей віддають перевагу сексу задля розваг, аніж серйозним стосункам (Whitehead, Dan Quayle was right», 62).

Багато розведених матерів, проте, вважають, що новий чоловік може вирішити всі проблеми. Та згідно даного дослідження:

Підлітки-хлопці, які живуть з вітчимом, мають втричі більше шансів потрапити в тюрму, ніж підлітки з благополучних сімей. Адже перший час діти бачать у вітчимах узурпаторів, що породжує конфлікти і образи. У дітей відданість рідним матері/батькові дуже сильна. І розкрити обійми новій «мамі» чи новому «татові» рівносильно зраді. Це ставить мачуху чи вітчима в безвихідь.

А результати канадських дослідників М.Дейлі і М.Уілсона вказують, що для дітей-дошкільнят в сім'ях з мачухою чи вітчимом ймовірність побоїв і сексуальних домагань є в 40 раз (!) вищою, ніж в дітей з рідними батьком і матір'ю.

Ціль цього не є відрадити одиноку матір шукати батька для своїх дітей, адже відомо багато прикладів зразкових вітчимів і мачух, які по-справжньому турбувались про своїх пасербників. Ціль цієї статті - дати задуматись тим, які готові до розлучення і планують запасний варіант для себе і своїх дітей - новий шлюб. А може, поки ще є можливість, варто пожертвувати своїми планами і постаратись врятувати свій шлюб?

Однак, якщо мати одна виховує хлопчика, вона повинна шукати для нього позитивний чоловічий приклад, інакше дитина може звернути увагу на те, що є в наявності для наслідування: яких-небудь хуліганів, рок-зірок чи, можливо, на свою маму. А для хлопчика не зовсім нормально наслідувати в поведінці матір. Нехай син займеться якими-небудь видами спорту, вступить в організацію пластунів, переглядає фільми з сильними і мужніми (але моральним) героями.

Якщо мати-одиночка відчуває вину перед дитиною, вона може стати занадто поблажливою. Та дітям з неповних сімей дисципліна необхідна, як і дітям з повних. Карайте вашого підлітка, коли необхідне покарання, обнімайте, коли потрібна підтримка. І дайте йому зрозуміти, що ви твердо знаєте, що робити, навіть коли абсолютно ні в чому не впевнені. Не навалюйте на дитину всі ваші тривоги і страхи, щоб та не перейняла на себе дорослі обов'язки відсутнього подруга. А для того, щоб поплакати, знайдіть собі подружку чи своїх батьків.

Подавайте вашій дитині надію. Діти з розведених сімей дійсно зіштовхуються з більшою кількістю проблем, ніж інші діти. Але підбадьорте підлітка, що багато дітей з розведених сімей досить добре справляються з новим укладом життя: вони закінчують школу, не занадто впадають в емоційні страждання і не порушують дисципліну. Поможіть підлітку зрозуміти, що він є в турботливій сім'ї та в руках люблячого Бога, який «сиротам батько і суддя вдовам» (Псалом 68, 6).

http://christusimperat.org/uk/node/37089

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 9 + 8.

Домашня Церква

діти

10 фраз, які не можна говорити дитині

Будь-яка притямна людина розуміє, що при спілкуванні з дитиною треба ретельно як добирати слова, так і фільтрувати зміст сказаного. Фрази «Нащо я тебе народжувала?» і її більш «лагідний» аналог «Звідки ти взявся на мою голову?»...

любов

10 правил любові

Любити – справа непроста. Дуже часто під словом “любити” криється низка стереотипів. Щоб їх розвіяти – публікуємо текст о. Тихона Кульбаки про те, що ж насправді означає “любити”...

любов

Люди одружуються для щастя… А що стається потім?

Люди укладають шлюб у сподіванні, що це зробить їх щасливими. Те, що виростає поміж ними за рік, два або десять, буває неймовірним. Нерідко температура почуттів знижується, і подружжя нагадує двоосібну спілку, покликану до виконання життєвих завдань. Інколи ...

людина

Перед обличчям самотності

Лист жінки з будинку престарілих. Просто прочитайте...

дитина

Як виховувати хлопців?

Мудре виховання — це турбота про тіло і дух, оскільки вихованець не є ані ангелом, ані звіром ...

чоловіки

Чоловік мусить відірватися від матері

Невільницький емоційний зв’язок сина з матір’ю призводить до того, що хлопець почувається загубленим і не має впевненості у власній чоловічості, а також стає надто залежним від жінки. Ця залежність вражає чоловічу гордість...

діти

11 шкідливих фінансових звичок, які не варто передавати дітям

Привчити дитину до ощадливості, вміння рахувати й не тринькати гроші не так уже й легко. Одними умовляннями та виховними бесідами не обійтися. Насамперед діти звертають увагу не на слова, а на дії ...

діти

10 порад для батьків

Потреба відчуття свободи вибору є закорінена глибоко в людській натурі. Вона з'являється ще у немовлят, які реагують сміхом і радістю на ігри, в яких самі можуть встановлювати правила гри. І це повністю природно, що діти прагнуть до незалежних ...