Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Назад
по Марія Колодій
Автор: Марія Савків

Перші християнські спільноти

Дата публікації: 23-06-2010
перші

Оскільки пророцтва збулись і Церква є завершенням Старого Завіту, то вона, поряд із збереженням старого вчення, втілила у своєму житті те нове, що відкрилось у Христі і у чому іудейська релігія могла бути лише праобразом. Новою передусім є та суспільність, яку складають християни.

„З’єднуючись узами однієї й тієї ж віри, однієї й тієї ж моральності, ми складаємо ніби одне тіло. Ми збираємося, щоб молитися Богові вселюдно, догоджаючи Йому. Молимось про імператорів, про їхніх міністрів, про усі власті, про мир, про добробут усього світу, про віддалення кінечного часу. Ми збираємося, щоб читати Священне Писання, з якого здобуваємо необхідні для нас свідчення й настанови відповідно до обставин...

Будучи упевненими, що перебуваємо завжди у присутності Бога, ми вершимо неначебто суд Божественний, і горе тому буде на останньому Страшному Суді, хто заслужить відлучення від спільних молитов, від наших зібрань, від усякого священного спілкування з нами. Головують старійшини (просвітери), які здобувають цей сан не через купівлю, а завдяки випробуваним своїм чеснотам. Діло Боже ціною золота не продається. Якщо ж маємо ми скарби, то здобуваємо ми їх не шляхом торгівлі вірою. Кожен щомісяця або в інший час, коли забажає, вносить певну помірну суму, скільки може і скільки хоче; збір цей залежить від цілковитої доброї волі надавців. Ця каса благочестя витрачається не на бенкети чи розпусту, а вживається для харчування та поховання убогих, для підтримки незаможних, сиріт, на утримання служителів, знесилених старістю, для полегшення долі нещасних, які потрапили у корабельну аварію... Якщо знайдуться християни, засланні до копалень, ув’язненні до темниць, виселені на острови за віру, що вони її сповідують, то і воно отримують від нас допомогу...”

Так пише про перші християнські громади тогочасний письменник Тертуліан. Також і в Діяннях Апостолів євангеліст Лука дає подібні описи.

Отож бачимо, що ідеалом життя в ранній Церкві була єдність в любові. Нам важко зрозуміти і відчути до кінця саме цей аспект першохристиянства, тому що в сучасній свідомості, навіть в церковній – єдність розуміється або абстрактно, або як цінність прикладна: єднання заради чогось, або єднання проти чогось. Для ранньої Церви сама єдність і є остаточна, найбільша цінність, найвища суть життя, відкрита людям Христом. Церква є відновленням братерства, порушеного людським себелюбством, індивідуалізмом. Саме ці риси – індивідуалізм, себелюбство – є наслідком первородного гріха: відокремлення людини від Бога; відокремлення людини від людини. У хрещенні і в Євхаристії людина з’єднується з Богом, а в Бозі відновлюється і братерство між людьми.

У такому ідеалі любові втілене і нове ставлення до світу, тому що для християн братерство не є внутрішньою справою Церкви, а сутністю її проповіді у світі.

Отака новизна і така святість тієї громади, що сам вступ до неї уже в Євангелії визначається як нове народження. Здійснюється це народження через символічну смерть і воскресіння, що є духовними символами св.Тайни Хрещення. Основою життя Церкви, як царства Христа, є „ламання хліба”. Це спільна трапеза , по образу тої, яку звершив Ісус зі своїми учнями. На ній приноситься подяка Богу за жертву Христа – тобто „Євхаристія”, і споживання присутніми освяченого хліба і вина, тобто Тіла і Крові Сина Божого, через що учасники трапези стають причасними до життя самого Ісуса Христа. У перших християн „ламання хліба” здійснювалось по домах. Особливим днем Євхаристії є „перший день” тижня. Для нас недільний день давно вже ототожнюється із звичайним днем відпочинку. Але протягом трьох століть священним днем християн був простий робочий день. Не завершальний „сьомий” день, а „перший” або „восьмий”, як вони його називали. І в цьому розриві звичайного обрахунку часу, виході за межі тижня, Церква показує, що її життя в цьому світі уже „не від світу цього”. Тут чи не найбільше виражається самосвідомість ранньої Церкви, як абсолютно нового начала.

Так, маленька іудейська секта, яку світ майже не помітив при її появі, сама себе усвідомлює, як „сіль землі і світло світу”, як джерело нового світла, покликаного просвітлювати і спасати людей.

Отаким в загальних рисах є образ Ранньої Церкви, що донесли до нас збережені пам’ятки.

http://www.svitanok.te.ua/topics.php?id=2

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 5 + 7.

Сторінки історії

УГКЦ

У двобої з Системою. Митрополит Андрей Шептицький і більшовицька влада

Великий авторитет митрополита Андрея Шептицького виходив далеко за межі українського суспільства. Тому за життя владики навіть більшовицький режим не наважився зазіхати на права церкви, яку він очолював. Ще до війни робилися безуспішні спроби схилити владику Андрея приєднати Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ) до Російської православної церкви (РПЦ). Лише 1946 року, вже після його смерті, було скликано неканонічний Собор у Львові, що заборонив УГКЦ і змусив греко-католиків піти у підпілля ...

УГКЦ

ЯК ШУКАЛИ МОГИЛУ МИТРОПОЛИТА АНГЕЛОВИЧА НА ГОРОДОЦЬКОМУ ЦВИНТАРІ У ЛЬВОВІ

22 квітня 1880 р. львів’яни чи не вперше побачили багатолюдну маніфестацію греко-католиків, а саме урочисте перепоховання трьох єпископів і чотирьох крилошан. «Давно вже Львів не бачив такого поважного, величавого, а при том глубоко трогаючого походу, як в сей день», – писала газета «Діло». На чолі – митрополит Йосиф Сембратович і єпископ-суфраган Сильвестр Сембратович в оточенні крилошан, за ними – депутації українських товариств і Сенат університету, церковні братства з хоругвами, хор співав жалібних пісень. Домовину митрополита Григорія Яхимовича (1860-1863) несли монахи на раменах, решту домовин везли катафалки...

УГКЦ

ПАСТИР СРІБНОЇ ЗЕМЛІ: СТОРІНКИ З ЖИТТЯ О. АВГУСТИНА ВОЛОШИНА

19 липня, 60 років тому, у лікарні сумнозвісної московської Бутирки, зупинилось серце одного з найвизначніших українських подвижників – о. Августина Волошина, якого Українська Греко-Католицька Церква готує до прослави у сонмі блаженних (його ім’я числиться у списку 45 новомучеників, що постраждали за віру від комуністичного режиму і над котрими в УГКЦ провадиться беатифікаційний процес). Отець Августин Волошин відомий, передусім, як президент Карпатської України....

Афон

НА АФОНІ ЗНАЙШЛИ НЕВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СТАРОВИННИЙ СКИТ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ "ЧОРНИЙ ВИР"

На Святій горі Афон у Греції українськими дослідниками виявлено Старовинний козацький скит «Чорний Вир», заснований запорозькими козаками в 1747 році. Цей скит запорожці називали «Духовним Запоріжжям»...

папа

Служити істині: Папа, який засудив нацизм

Досягнення миру часто вимагає від нас компромісів, ціна яких буває різною. Чи варто заради власного спокою заплющувати очі на відверте потурання злу? 1937 року папа Пій XI видав німецькомовну енцикліку «Mitbrennender Sorge» («З гарячою занепокоєністю»), у якій засудив нацистський режим за переслідування «неугодних», зокрема німецьких католиків. Папа впевнений: із беззаконням миритися не можна, полишена правда не плата за безпеку, а порозуміння з’явиться лише в разі дотримання Божих заповідей ...

Війна

75 років тому виник Освенцім

75 років тому рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер наказав створити концентраційний табір на околицях Освенціма, чию назву німці змінили на Аушвіц. 27 квітня 1940 року розпочалась історія місця, яке стало символом знищення євреїв і страждань поляків ...

Рим

Сходи, якими Христос підіймався до Пилата

Рим – колиска християнства, місто, зрошене кров’ю апостолів та мучеників, столиця намісника св. Петра. Здається, кожен камінь тут – справжня реліквія. Проте з такою кількістю храмів, базилік та каплиць Рим може сприйматись як черговий, навіть дуже цікавий, але лише туристичний маршрут...

молитва

Наймогутніша зброя для України

Йшов 1571 рік. Численний турецький флот вийшов у море, щоб підкорити Європу. Султан Селім ІІ оголосив, що в разі перемоги по всій Європі буде введено іслам. Перед тим турецька армія здобула велику перемогу у битві під Варною 1444 року, а десять років потому християни втратили Константинополь. У ІІ половині ХVI століття турецькі війська здобули острови Кіпр і Крит у Середземному морі. Існувала загроза, що вся Європа повторить долю Іспанії, загарбаної маврами у VIII столітті ...

Архів новин