Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
по Жива Вервиця (adm)
Автор: credo-ua.org

Свята Ольга

Дата публікації: 24-07-2014
святі

Велика княгиня Київська Ольга (890-989) знана найбільше за історично-літературною пам’яткою «Повість временних літ». Цей твір є більше пам’яткою літературною, ніж історичною, проте він закріпив у свідомості східних слов’ян образ цієї правительки – не дуже християнський, але що поробиш. Ольга правила Київською Руссю (не плутати з Росією) по смерті свого чоловіка, князя Ігоря, якого древляни вбили 945 року – за що, власне, вона їм і помстилася.

Канонізована східною Церквою, вона визнана й календарем Західної Церкви, і не без підстав. Починаючи з того, що до схизми ще було майже сто років, а отже, політичні ігрища у прославленні тих чи тих діячів держав і Церков ще «не ввійшли у гру». І закінчуючи тим, що, власне, є важливим у її житті: Велика княгиня Ольга є рубіжною постаттю як в історії формування Київської держави, так і в історії її християнізації.

Про походження Ольги є кілька версій; у певний період стало «зручно» вважати, що вона народилась у Пскові, що походила з роду князя Гостомисла тощо. Хоча саме ім’я Ольга (Хельга – «свята») є виразно варязьким, так само як імена слов’янських правителів тих часів: Ігор (Інгварр – «молодий воїн») та інші: Рюрик, Трувор (Тревор), Синевус (слов’янізоване Сеніус) та інші. Скидається на те, що «прийдіть і правте нами», скероване слов’янами до варязьких племен, було сказане цілком серйозно. Але після Ольги в історії вже немає варязьких імен: син її звався Святослав, внуками були святі Борис і Гліб, святий Володимир, а правнук – Ярослав Мудрий. А Київська Русь після неї, в Х-ХІ ст., стала міцною, розвиненою, цивілізованою європейською державою.

Княгиня Ольга прийняла в Константинополі хрещення 957 року, уклавши при цьому політичну угоду з імператором Константином Багрянородним. Ім’я вона собі вибрала за іменем імператриці Єлени, славної тим, що зайшла Хрест Господній. Календар знає її під попереднім ім’ям, можливо, щоб не плутати. Зрештою, Ольга також у певному сенсі «знайшла Хрест Господній».

Її державне правління було успішніше, аніж християнізація Русі. Ольга не зуміла передати віру своєму синові Святославу, але онуки, яких вона виховувала, рішуче прийняли віру в Єдиного Спасителя і «повернули державний корабель» на християнський курс. Бабусі, не забувайте, що навіть коли діти вас розчаровують, ви маєте шанс змінити історію в онуках…

Княгиня Ольга підтримувала контакти як зі східним, так і з західним центрами християнства; саме вона запросила 959 року (після відвідання Константинополя) єпископа та священиків від імператора Оттона І. Саме в той час «у граді Кия» побував св.Адальберт. Місія виявилася невдалою, 962 року священики полишили Київ. Політичні ігри вже вступали в дію на віросповідному полі, й царству Болгарському (Константинопольського впливу) було вигідніше мати Київ союзником, ну і так далі. Східний вплив переважив. Хоча варто зазначити, що й довго після офіційного проголошення розриву 1054 року Київ як держава підтримував стосунки з обома гілками християнства, вважаючи, що «непорозуміння між начальством» більше стосуються самого начальства, аніж християн на місцях.

Княгиня Ольга побудувала перші християнські храми на Русі (св.Миколая на Аскольдовій могилі, наприклад, св.Софії в Києві, храм Благовіщення у Вітебську, храм Пресвятої Трійці у Пскові). Її нетлінні мощі деякий час спочивали в Києві у Десятинній церкві, поки ще була церква.

Зображення Великої княгині Київської залишилося на фресці собору св.Софії в Києві.

www.credo-ua.org

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 2 й 4.

Сторінки історії

УГКЦ

У двобої з Системою. Митрополит Андрей Шептицький і більшовицька влада

Великий авторитет митрополита Андрея Шептицького виходив далеко за межі українського суспільства. Тому за життя владики навіть більшовицький режим не наважився зазіхати на права церкви, яку він очолював. Ще до війни робилися безуспішні спроби схилити владику Андрея приєднати Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ) до Російської православної церкви (РПЦ). Лише 1946 року, вже після його смерті, було скликано неканонічний Собор у Львові, що заборонив УГКЦ і змусив греко-католиків піти у підпілля ...

УГКЦ

ЯК ШУКАЛИ МОГИЛУ МИТРОПОЛИТА АНГЕЛОВИЧА НА ГОРОДОЦЬКОМУ ЦВИНТАРІ У ЛЬВОВІ

22 квітня 1880 р. львів’яни чи не вперше побачили багатолюдну маніфестацію греко-католиків, а саме урочисте перепоховання трьох єпископів і чотирьох крилошан. «Давно вже Львів не бачив такого поважного, величавого, а при том глубоко трогаючого походу, як в сей день», – писала газета «Діло». На чолі – митрополит Йосиф Сембратович і єпископ-суфраган Сильвестр Сембратович в оточенні крилошан, за ними – депутації українських товариств і Сенат університету, церковні братства з хоругвами, хор співав жалібних пісень. Домовину митрополита Григорія Яхимовича (1860-1863) несли монахи на раменах, решту домовин везли катафалки...

УГКЦ

ПАСТИР СРІБНОЇ ЗЕМЛІ: СТОРІНКИ З ЖИТТЯ О. АВГУСТИНА ВОЛОШИНА

19 липня, 60 років тому, у лікарні сумнозвісної московської Бутирки, зупинилось серце одного з найвизначніших українських подвижників – о. Августина Волошина, якого Українська Греко-Католицька Церква готує до прослави у сонмі блаженних (його ім’я числиться у списку 45 новомучеників, що постраждали за віру від комуністичного режиму і над котрими в УГКЦ провадиться беатифікаційний процес). Отець Августин Волошин відомий, передусім, як президент Карпатської України....

Афон

НА АФОНІ ЗНАЙШЛИ НЕВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СТАРОВИННИЙ СКИТ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ "ЧОРНИЙ ВИР"

На Святій горі Афон у Греції українськими дослідниками виявлено Старовинний козацький скит «Чорний Вир», заснований запорозькими козаками в 1747 році. Цей скит запорожці називали «Духовним Запоріжжям»...

папа

Служити істині: Папа, який засудив нацизм

Досягнення миру часто вимагає від нас компромісів, ціна яких буває різною. Чи варто заради власного спокою заплющувати очі на відверте потурання злу? 1937 року папа Пій XI видав німецькомовну енцикліку «Mitbrennender Sorge» («З гарячою занепокоєністю»), у якій засудив нацистський режим за переслідування «неугодних», зокрема німецьких католиків. Папа впевнений: із беззаконням миритися не можна, полишена правда не плата за безпеку, а порозуміння з’явиться лише в разі дотримання Божих заповідей ...

Війна

75 років тому виник Освенцім

75 років тому рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер наказав створити концентраційний табір на околицях Освенціма, чию назву німці змінили на Аушвіц. 27 квітня 1940 року розпочалась історія місця, яке стало символом знищення євреїв і страждань поляків ...

Рим

Сходи, якими Христос підіймався до Пилата

Рим – колиска християнства, місто, зрошене кров’ю апостолів та мучеників, столиця намісника св. Петра. Здається, кожен камінь тут – справжня реліквія. Проте з такою кількістю храмів, базилік та каплиць Рим може сприйматись як черговий, навіть дуже цікавий, але лише туристичний маршрут...

молитва

Наймогутніша зброя для України

Йшов 1571 рік. Численний турецький флот вийшов у море, щоб підкорити Європу. Султан Селім ІІ оголосив, що в разі перемоги по всій Європі буде введено іслам. Перед тим турецька армія здобула велику перемогу у битві під Варною 1444 року, а десять років потому християни втратили Константинополь. У ІІ половині ХVI століття турецькі війська здобули острови Кіпр і Крит у Середземному морі. Існувала загроза, що вся Європа повторить долю Іспанії, загарбаної маврами у VIII столітті ...

Архів новин