Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
по Жива Вервиця (adm)
Автор: credo-ua.org

Святий Франциск Ассизький

Дата публікації: 04-10-2013

Франциск Ассизький (1181/1182-1226) народився сім’ї П’єтро Бернардоне, купця і торговця тканинами. Молодість провів досить весело і бездумно, а у віці 24 років пережив глибоке навернення, став провадити вбоге життя і повів за собою чимало охочих жити, як він. Відомий і як засновник ордену францисканців (точніше кажучи, Ордену Братів Менших), який на сьогодні має чимало гілок та відгалужень, чоловічих і жіночих; як співець «Пані Бідності», реформатор Церкви, поруч зі св.Домініком. Його називають натхненником раннього Відродження, першим борцем за захист довкілля, «першим хіппі», ним захоплюється велетенське число віруючих різних Церков. Знаний як один із найвідоміших в історії стигматиків. Причому шанувальники св.Франциска нерідко забувають, що він носив знаки ран Христових, так і не будучи священиком, і нерідко зараховують його до числа священиків-стигматиків. А він був «братом меншим» в усьому, також і в своєму служінні: орден заснував, а священиком так і не став.

Франциск не збирався бути реформатором, так само як не збирався ставати родоначальником італійської літератури. Просто це в нього так вийшло «поміж іншим». Він слідував за Христом, якого пізнав так, як пізнав: у крайній вбогості та служінні всім. А те, що своїм щирим наслідуванням Христа він потягнув половину Європи за собою, то вже інша справа. Так само як те, що написаний ним «Гімн Сонцю» став першою піснею народною італійською мовою. А що життя св.Франциска надихнуло творців раннього Відродження, зокрема, Джотто, – ну то він і гадки не мав, що так буде.

Знаки Божого запрошення були у житті святого ще як він юнаком пішов воювати (1202-1205). Після вражаючого сну, побаченого у Сполето, Франциск повернувся в Ассизі, полишив своє багате екстравагантне вбрання (раніше його називали «королем ассизької молоді»), став жити в молитві й покуті. Почувши голос «Відбудуй Мою Церкву», зрозумів цей заклик буквально – всім відомі його старання відбудувати Порціункулу, так само як і сварка з батьком, який вирішив «вжити суворих заходів» і публічно позбавити сина спадку за його дурнувату жебрачу поведінку. Саме тоді Франциск зняв із себе весь одяг, щоб не мати на собі нічого, що належало би земному батькові, і сказав: «Якщо земний батько мене зрікся, то тепер я маю право Тебе, Боже, звати своїм Отцем».

Франциск не хотів бути у своєму життєвому виборі черговим єретиком, який якось там собі зрозумів Слово Боже, сам для себе його витлумачив і заснував нову спільноту, протиставившись «не такій» Церкві. Навіть якщо вона справді була багато в чому «не така», пишна, вгодована, роззолочена і далека від євангельської бідності. Усвідомивши своє покликання 1208 року, він одразу ж подався до Папи Римського просити затвердження нової спільноти. Отримав його 1209 року від Інокентія ІІІ. Вибирався на різні місії (до Сирії, на Схід, але невдало), був навіть у Єгипті, де проповідував султанові, а той йому дав дозвіл відвідати місця, пов’язані з життям Господа Ісуса – тоді Палестина належала арабам-мусульманам.

Святий Франциск – знову ж таки, ненароком – став «родоначальником яселок», влаштувавши на Різдво 1223 року виставу зі справжніми волом, ослом і немовлям на сіні. Все це дуже мило і навіть певною мірою весело, а от наступного року, 14 вересня, Христос сам об’явився Францискові, даючи йому стигмати…

Участь у Страстях Христових завжди нелегка. До того ж Франциск не був надміцного здоров’я, а сам сильно постив і покутував. Тільки два роки він носив стигмати.

Помер 3 жовтня 1226 року, а за два роки вже був канонізований.

Зображається у францисканському коричневому хабіті, часто оточений птахами.

Додати власний коментар

*
*
Що є сумою 2 і 9?

Сторінки історії

УГКЦ

У двобої з Системою. Митрополит Андрей Шептицький і більшовицька влада

Великий авторитет митрополита Андрея Шептицького виходив далеко за межі українського суспільства. Тому за життя владики навіть більшовицький режим не наважився зазіхати на права церкви, яку він очолював. Ще до війни робилися безуспішні спроби схилити владику Андрея приєднати Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ) до Російської православної церкви (РПЦ). Лише 1946 року, вже після його смерті, було скликано неканонічний Собор у Львові, що заборонив УГКЦ і змусив греко-католиків піти у підпілля ...

УГКЦ

ЯК ШУКАЛИ МОГИЛУ МИТРОПОЛИТА АНГЕЛОВИЧА НА ГОРОДОЦЬКОМУ ЦВИНТАРІ У ЛЬВОВІ

22 квітня 1880 р. львів’яни чи не вперше побачили багатолюдну маніфестацію греко-католиків, а саме урочисте перепоховання трьох єпископів і чотирьох крилошан. «Давно вже Львів не бачив такого поважного, величавого, а при том глубоко трогаючого походу, як в сей день», – писала газета «Діло». На чолі – митрополит Йосиф Сембратович і єпископ-суфраган Сильвестр Сембратович в оточенні крилошан, за ними – депутації українських товариств і Сенат університету, церковні братства з хоругвами, хор співав жалібних пісень. Домовину митрополита Григорія Яхимовича (1860-1863) несли монахи на раменах, решту домовин везли катафалки...

УГКЦ

ПАСТИР СРІБНОЇ ЗЕМЛІ: СТОРІНКИ З ЖИТТЯ О. АВГУСТИНА ВОЛОШИНА

19 липня, 60 років тому, у лікарні сумнозвісної московської Бутирки, зупинилось серце одного з найвизначніших українських подвижників – о. Августина Волошина, якого Українська Греко-Католицька Церква готує до прослави у сонмі блаженних (його ім’я числиться у списку 45 новомучеників, що постраждали за віру від комуністичного режиму і над котрими в УГКЦ провадиться беатифікаційний процес). Отець Августин Волошин відомий, передусім, як президент Карпатської України....

Афон

НА АФОНІ ЗНАЙШЛИ НЕВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СТАРОВИННИЙ СКИТ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ "ЧОРНИЙ ВИР"

На Святій горі Афон у Греції українськими дослідниками виявлено Старовинний козацький скит «Чорний Вир», заснований запорозькими козаками в 1747 році. Цей скит запорожці називали «Духовним Запоріжжям»...

папа

Служити істині: Папа, який засудив нацизм

Досягнення миру часто вимагає від нас компромісів, ціна яких буває різною. Чи варто заради власного спокою заплющувати очі на відверте потурання злу? 1937 року папа Пій XI видав німецькомовну енцикліку «Mitbrennender Sorge» («З гарячою занепокоєністю»), у якій засудив нацистський режим за переслідування «неугодних», зокрема німецьких католиків. Папа впевнений: із беззаконням миритися не можна, полишена правда не плата за безпеку, а порозуміння з’явиться лише в разі дотримання Божих заповідей ...

Війна

75 років тому виник Освенцім

75 років тому рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер наказав створити концентраційний табір на околицях Освенціма, чию назву німці змінили на Аушвіц. 27 квітня 1940 року розпочалась історія місця, яке стало символом знищення євреїв і страждань поляків ...

Рим

Сходи, якими Христос підіймався до Пилата

Рим – колиска християнства, місто, зрошене кров’ю апостолів та мучеників, столиця намісника св. Петра. Здається, кожен камінь тут – справжня реліквія. Проте з такою кількістю храмів, базилік та каплиць Рим може сприйматись як черговий, навіть дуже цікавий, але лише туристичний маршрут...

молитва

Наймогутніша зброя для України

Йшов 1571 рік. Численний турецький флот вийшов у море, щоб підкорити Європу. Султан Селім ІІ оголосив, що в разі перемоги по всій Європі буде введено іслам. Перед тим турецька армія здобула велику перемогу у битві під Варною 1444 року, а десять років потому християни втратили Константинополь. У ІІ половині ХVI століття турецькі війська здобули острови Кіпр і Крит у Середземному морі. Існувала загроза, що вся Європа повторить долю Іспанії, загарбаної маврами у VIII столітті ...

Архів новин