Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Назад
по Жива Вервиця
Автор: credo-ua.org

Святий Станіслав Костка, монах

Дата публікації: 18-09-2013

Станіслав Костка (1550-1568), покровитель Польщі, католицької молоді та міністрантів, народився в Росткові, в досить знаній родині (батько був кастеляном у Закрочимі, тобто управителем замку і його земель). З дитинства вирізнявся чистотою і сором’язливістю, червонів при непристойних розмовах, уникав пустопорожніх балачок, особливо з нечистими інтересами – хлопці усіх часів уміють «чесати язики» об непристойні теми. У 14 років вступив до віденської школи єзуїтів разом із братом Павлом. Навчався ревно, і хоча спершу наука йому не давалася через брак підготовки вдома, то за три роки він став одним із найкращих учнів.

У тій школі молитовне життя під керівництвом єзуїтів було достатньо глибоке і регулярне, молитви були перед заняттями й після них, студенти ходили на св.Меси, щомісяця сповідалися. Однак юному Станіславу цього було замало, він влаштовував собі чування з роздумами в нічні години (бо день був повний занять), строго постив і навіть бичувався. Така поведінка викликала роздратування з боку співучнів, Станіслава стали ущипливо прозивати «єзуїтом»; але хто любить Бога, тому все співдіє на благо, і Станіслав зрештою таки вирішив вступити до Товариства Ісусового.

Перепон не бракувало. Першою стало слабке здоров’я: 1565 року він захворів настільки тяжко, що був певен своєї швидкої смерті. А що жили вони з братом у домі одного лютеранина, який заборонив запрошувати священика навіть для помираючого, то св.Станіслав випросив собі в Бога причастя, яке йому принесла св.Варвара. Приходила до нього і Матір Божа з Дитятком Ісус, яке дала йому потримати на руках. Після того Станіслав видужав і остаточно вирішив стати єзуїтом.

Сім’я була проти. Юнак утік із дому. За ним гналися слуги, потім його брат Павло – який, зустрівши Станіслава, не впізнав його і сприйняв за паломника. Юнак не попрямував безпосередньо до Рима, на цій дорозі його легше могли впіймати родичі, а до Аугсбурга, маючи з собою листа від свого сповідника до Петра Канізія. Не застав його й пішов далі, до Ділінгена, де тоді був центр єзуїтів у Німеччині; зрештою, в новіціат його прийняв у Римі (за особистою рекомендацією Петра Канізія) сам генерал,св.Франциск Борджа. Дізнавшись про це, батько Станіслава розізлився настільки, що погрожував припинити діяльність єзуїтів у Польщі…

Погрози погрозами, а в Рим відрядили того самого брата Павла. Щоби забрав неслухняного юнака додому, «допровадив до розуму» і взагалі. Невідомо, до яких ще труднощів і суперечок дійшло би в цій історії про послух своєму покликанню, якби не те, що незабаром після вступу в новіціат Станіслав знову захворів. І щасливо помер. Брат застав уже тільки його тіло.

Його коротке перебування в новіціаті, однак, було незвичайним. Ніжна побожність цього юнака була така прекрасна, що по його смерті єзуїти, всупереч своїм власним правилам стриманості, прикрасили тіло померлого квітами. За розпорядженням Генерала магістр новіціату написав листа про Станіслава і розіслав його по всіх єзуїтських Домах. За два роки, коли відкрили його гроб, щоби взяти звідти реліквії, тіло Станіслава Костки знайшли нетлінним.

Бетифікаційний процес відкрили одразу, але тривав він досить довго і завершився 1606 року. Станіслав Костка став першим блаженним Товариства Ісусового. Канонізований 1627 року.

 

Зображається у вбранні єзуїта. Його атрибути: посох прочанина, лілія, розарій, Богородиця, Дитя Ісус на руках, ангел, який подає йому причастя.

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 8 + 8.

Сторінки історії

УГКЦ

У двобої з Системою. Митрополит Андрей Шептицький і більшовицька влада

Великий авторитет митрополита Андрея Шептицького виходив далеко за межі українського суспільства. Тому за життя владики навіть більшовицький режим не наважився зазіхати на права церкви, яку він очолював. Ще до війни робилися безуспішні спроби схилити владику Андрея приєднати Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ) до Російської православної церкви (РПЦ). Лише 1946 року, вже після його смерті, було скликано неканонічний Собор у Львові, що заборонив УГКЦ і змусив греко-католиків піти у підпілля ...

УГКЦ

ЯК ШУКАЛИ МОГИЛУ МИТРОПОЛИТА АНГЕЛОВИЧА НА ГОРОДОЦЬКОМУ ЦВИНТАРІ У ЛЬВОВІ

22 квітня 1880 р. львів’яни чи не вперше побачили багатолюдну маніфестацію греко-католиків, а саме урочисте перепоховання трьох єпископів і чотирьох крилошан. «Давно вже Львів не бачив такого поважного, величавого, а при том глубоко трогаючого походу, як в сей день», – писала газета «Діло». На чолі – митрополит Йосиф Сембратович і єпископ-суфраган Сильвестр Сембратович в оточенні крилошан, за ними – депутації українських товариств і Сенат університету, церковні братства з хоругвами, хор співав жалібних пісень. Домовину митрополита Григорія Яхимовича (1860-1863) несли монахи на раменах, решту домовин везли катафалки...

УГКЦ

ПАСТИР СРІБНОЇ ЗЕМЛІ: СТОРІНКИ З ЖИТТЯ О. АВГУСТИНА ВОЛОШИНА

19 липня, 60 років тому, у лікарні сумнозвісної московської Бутирки, зупинилось серце одного з найвизначніших українських подвижників – о. Августина Волошина, якого Українська Греко-Католицька Церква готує до прослави у сонмі блаженних (його ім’я числиться у списку 45 новомучеників, що постраждали за віру від комуністичного режиму і над котрими в УГКЦ провадиться беатифікаційний процес). Отець Августин Волошин відомий, передусім, як президент Карпатської України....

Афон

НА АФОНІ ЗНАЙШЛИ НЕВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СТАРОВИННИЙ СКИТ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ "ЧОРНИЙ ВИР"

На Святій горі Афон у Греції українськими дослідниками виявлено Старовинний козацький скит «Чорний Вир», заснований запорозькими козаками в 1747 році. Цей скит запорожці називали «Духовним Запоріжжям»...

папа

Служити істині: Папа, який засудив нацизм

Досягнення миру часто вимагає від нас компромісів, ціна яких буває різною. Чи варто заради власного спокою заплющувати очі на відверте потурання злу? 1937 року папа Пій XI видав німецькомовну енцикліку «Mitbrennender Sorge» («З гарячою занепокоєністю»), у якій засудив нацистський режим за переслідування «неугодних», зокрема німецьких католиків. Папа впевнений: із беззаконням миритися не можна, полишена правда не плата за безпеку, а порозуміння з’явиться лише в разі дотримання Божих заповідей ...

Війна

75 років тому виник Освенцім

75 років тому рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер наказав створити концентраційний табір на околицях Освенціма, чию назву німці змінили на Аушвіц. 27 квітня 1940 року розпочалась історія місця, яке стало символом знищення євреїв і страждань поляків ...

Рим

Сходи, якими Христос підіймався до Пилата

Рим – колиска християнства, місто, зрошене кров’ю апостолів та мучеників, столиця намісника св. Петра. Здається, кожен камінь тут – справжня реліквія. Проте з такою кількістю храмів, базилік та каплиць Рим може сприйматись як черговий, навіть дуже цікавий, але лише туристичний маршрут...

молитва

Наймогутніша зброя для України

Йшов 1571 рік. Численний турецький флот вийшов у море, щоб підкорити Європу. Султан Селім ІІ оголосив, що в разі перемоги по всій Європі буде введено іслам. Перед тим турецька армія здобула велику перемогу у битві під Варною 1444 року, а десять років потому християни втратили Константинополь. У ІІ половині ХVI століття турецькі війська здобули острови Кіпр і Крит у Середземному морі. Існувала загроза, що вся Європа повторить долю Іспанії, загарбаної маврами у VIII столітті ...

Архів новин