Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
Автор: Іван Глова

Відновлення Галицької Митрополії 1808 року

Дата публікації: 22-07-2009

Минулого року Українська Греко-Католицька Церква відзначала 200 років відновлення Галицької митрополії. Згадаймо, як розвивались ці події два століття тому.

У 1303 році з’явилася грамота цісаря Андроніка і патріярха Атанасія, якою вони підвищили єпископство Галича до ступеня митрополії. Галич, тодішня столиця галицьких князів ( до 1272 року), мав за собою вже довгу історію як одна із давніших наших єпархій. Нова, Галицька митрополія, була 81-ою у списку митрополій Константинопольського патріярхату. Вона обіймала єпархії: Галицьку, Перемиську, Володимирську, Холмську, Луцьку і Турівську .

Подібно, як це було з київськими митрополитами, так також і тут першим митрополитом став грек Нифонт. Хто він був, звідки прийшов та якою була його діяльність – невідомо. На митрополичому престолі сидів недовго, бо вже через два роки помер (1305 р.).

Після того, як 1340 р. закінчилася династія Романовичів, Галицько-Волинське князівство стало здобиччю сусідів. Вже не було сили, зв’язаної кровно й ідейно з традиціями і культурою рідної землі, не стало тих князів, що були символом незалежности Галицько-Волинської держави, а з тим і перервалася її славна історія – почався повільний занепад. Першим сигналом цього було скасування митрополії. Не було кому постояти за інтереси нашої Церкви!

Грецьким патріярхам було байдуже, чи Галицька митрополія існуватиме чи ні. Московський митрополит Теогност разом із князем Симеоном Гордим, сином Івана Калити, ще за життя галицького митрополита Теодора (1345 р.) вислали посольство зі значною сумою грошей до патріярха та просили скасувати Галицьку митрополію, зумовлюючи це тим, що через поділ митрополії виникає небезпека втрати правдивої віри в єпархіях, над якими московський патріярхат не має нагляду. Патріярх дочекався смерти митрополита Теодора, і митрополію було скасовано. Відтепер усі українські землі мали підпорядковуватись митрополитові у Москві.

Після прилучення Галичини до Австрії під час першого поділу Польщі (1772 р.), до Марії-Терези звернувся єпископ Андрій Бачинський із проханням відновити Галицьку митрополію і прилучити до неї Закарпаття і навіть греко-католиків із Семигорода. Австрійський уряд дав згоду, але угорський запротестував – Галицьку митрополію так і не вдалося відновити. Тільки після смерти київського митрополита Володковича митрополит Лев Шептицький отримує титул «Галицький». Після смерти Лева Шептицького губернія висуває на галицького митрополита Бачинського, та угорський уряд знову протестує. Відновлення Галицької митрополії ускладнювалося ще й тим, що митрополит Ростоцький (якого Москва поставила митрополитом галицьким) ще жив, а без його згоди годі було відокремити Галичину.

У 1803 р. австрійський уряд почав упорядковувати церковні справи на території держави. Латинські єпископи, львівський і перемиський, зажадали ліквідувати уніятські єпископства і віддати їх під юрисдикцію латинських. Львівська губернія, де польське духовенство мало великий вплив, була схильна до того. Але в цей час уніятські священики відправляють до Відня о. Михайла Гарасевича, Генерального вікарія Львівської єпархії, з домаганнями про утворення Галицької митрополії.

Гарасевич – вихованець «Barbareum», досвідчений історик, автор твору «Аннали Руської Церкви», патріот, добрий дипломат . З ним поїхав до Відня львівський єпископ Микола Скородинський. Вони спільно розгорнули широку й активну діяльність при імператорському дворі та перед нунцієм й імператором, які були готові підтримати справу утворення митрополії. У 1805 р. помер митрополит Ростоцький. У цей час помирають холмський і львівський єпископи, залишився тільки перемиський єпископ Ангелович. Римо-католики й надалі домагалися ліквідації уніятських єпископств. Губернія вимагала якнайшвидшого призначення єпископів. Завдяки Гарасевичеві цісар відправляє до Рима в 1806 р. листа, в якому домагається створення Галицької митрополії, а на митрополита представлено кандидатуру Ангеловича (який по закінченні богословських студій був ректором Державної семінарії у Львові і професором догматики у Львівському університеті, а з 1798 року – Перемиським єпископом) з вимогою, щоб Галицький митрополит мав усі права, якими володів Київський митрополит у час укладення Берестейської унії, гарантовані буллою «Decet Romanum Pontificem» .

Та в Римі вони зустрілися з новими труднощами: не було з’ясовано, чи взагалі існувала колись Галицька митрополія; російський цар вже призначив уніятським митрополитом Лісовського, а двох бути не може; у Львові вже є римо-католицька митрополія, це суперечить Замойському синоду, яким визначено, що митрополитом може бути тільки василіянин, а не світський священик.

Але Апостольська Столиця все-таки видала буллу «In unsversalis Ecclesial Regimene», якою було утворено Галицьку митрополію з усіма правами, які мала і Київська митрополія на території Галичини й Холмщини . Папа дав згоду і на кандидатуру Ангеловича з умовою, що василіянський чин надалі матиме активне й пасивне право при виборах митрополита; єпископ Ангелович повідомить про Галицьку митрополію митрополита Лісовського.

Однак Австрія не дала «Placenium regiura» (дозвіл на утворення митрополії) через вимоги, які поставив Рим. Тоді Апостольська Столиця без усяких вагань утворила митрополію без дозволу австрійської влади. Так у вересні 1808 р. митрополит Ангелович вступив на престіл Галицької митрополії.

Ця подія залишила велику печать в історії нашої Церкви, відкривши нову сторінку у її розвитку.

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 4 + 4.

Сторінки історії

УГКЦ

У двобої з Системою. Митрополит Андрей Шептицький і більшовицька влада

Великий авторитет митрополита Андрея Шептицького виходив далеко за межі українського суспільства. Тому за життя владики навіть більшовицький режим не наважився зазіхати на права церкви, яку він очолював. Ще до війни робилися безуспішні спроби схилити владику Андрея приєднати Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ) до Російської православної церкви (РПЦ). Лише 1946 року, вже після його смерті, було скликано неканонічний Собор у Львові, що заборонив УГКЦ і змусив греко-католиків піти у підпілля ...

УГКЦ

ЯК ШУКАЛИ МОГИЛУ МИТРОПОЛИТА АНГЕЛОВИЧА НА ГОРОДОЦЬКОМУ ЦВИНТАРІ У ЛЬВОВІ

22 квітня 1880 р. львів’яни чи не вперше побачили багатолюдну маніфестацію греко-католиків, а саме урочисте перепоховання трьох єпископів і чотирьох крилошан. «Давно вже Львів не бачив такого поважного, величавого, а при том глубоко трогаючого походу, як в сей день», – писала газета «Діло». На чолі – митрополит Йосиф Сембратович і єпископ-суфраган Сильвестр Сембратович в оточенні крилошан, за ними – депутації українських товариств і Сенат університету, церковні братства з хоругвами, хор співав жалібних пісень. Домовину митрополита Григорія Яхимовича (1860-1863) несли монахи на раменах, решту домовин везли катафалки...

УГКЦ

ПАСТИР СРІБНОЇ ЗЕМЛІ: СТОРІНКИ З ЖИТТЯ О. АВГУСТИНА ВОЛОШИНА

19 липня, 60 років тому, у лікарні сумнозвісної московської Бутирки, зупинилось серце одного з найвизначніших українських подвижників – о. Августина Волошина, якого Українська Греко-Католицька Церква готує до прослави у сонмі блаженних (його ім’я числиться у списку 45 новомучеників, що постраждали за віру від комуністичного режиму і над котрими в УГКЦ провадиться беатифікаційний процес). Отець Августин Волошин відомий, передусім, як президент Карпатської України....

Афон

НА АФОНІ ЗНАЙШЛИ НЕВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СТАРОВИННИЙ СКИТ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ "ЧОРНИЙ ВИР"

На Святій горі Афон у Греції українськими дослідниками виявлено Старовинний козацький скит «Чорний Вир», заснований запорозькими козаками в 1747 році. Цей скит запорожці називали «Духовним Запоріжжям»...

папа

Служити істині: Папа, який засудив нацизм

Досягнення миру часто вимагає від нас компромісів, ціна яких буває різною. Чи варто заради власного спокою заплющувати очі на відверте потурання злу? 1937 року папа Пій XI видав німецькомовну енцикліку «Mitbrennender Sorge» («З гарячою занепокоєністю»), у якій засудив нацистський режим за переслідування «неугодних», зокрема німецьких католиків. Папа впевнений: із беззаконням миритися не можна, полишена правда не плата за безпеку, а порозуміння з’явиться лише в разі дотримання Божих заповідей ...

Війна

75 років тому виник Освенцім

75 років тому рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер наказав створити концентраційний табір на околицях Освенціма, чию назву німці змінили на Аушвіц. 27 квітня 1940 року розпочалась історія місця, яке стало символом знищення євреїв і страждань поляків ...

Рим

Сходи, якими Христос підіймався до Пилата

Рим – колиска християнства, місто, зрошене кров’ю апостолів та мучеників, столиця намісника св. Петра. Здається, кожен камінь тут – справжня реліквія. Проте з такою кількістю храмів, базилік та каплиць Рим може сприйматись як черговий, навіть дуже цікавий, але лише туристичний маршрут...

молитва

Наймогутніша зброя для України

Йшов 1571 рік. Численний турецький флот вийшов у море, щоб підкорити Європу. Султан Селім ІІ оголосив, що в разі перемоги по всій Європі буде введено іслам. Перед тим турецька армія здобула велику перемогу у битві під Варною 1444 року, а десять років потому християни втратили Константинополь. У ІІ половині ХVI століття турецькі війська здобули острови Кіпр і Крит у Середземному морі. Існувала загроза, що вся Європа повторить долю Іспанії, загарбаної маврами у VIII столітті ...

Архів новин