Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
Автор: Марія Савків

Виникнення монашества

Дата публікації: 06-06-2010
Виникнення та поширення монашества мало в історії Церкви не менш важливе значення, ніж навернення імператора Константина.

Ще за апостольських часів серед християн формується прагнення жити за Євангельськими радами. Ним переймаються ті, хто підпорядкував себе закликові Спасителя, зверненому до багатого юнака: „Якщо хочеш бути досконалим, - піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною” (Матвія 19;21).

Вияв першої християнської харизми, що живе в Церкві Христовій, полягав у рішенні жити в безшлюбності і вбогості в ім’я Царства Божого. Слово Христове закликає до себе тих, хто свідомо віддається в Його владу і тому зрікається шлюбу, дітей, майна, світських надій у житті. Спершу ці люди живуть у світі, у християнській громаді, займаючись звичайною роботою. Але живуть вкрай скромно і все, що зароблять – віддають злидарям. Ці люди тримаються якомога далі від поганського оточення, відмовляються від улаштованого особистого життя й особливим чином присвячують себе справам любові до ближнього. Вже в апостольські часи є стан „правдивих удовиць”, які займаються катехизацією.

Апостоли ІІ ст. вказують на християн, які задля Христа до старості перебували в дівстві. Досконала посвята Христу є умовою духовного союзу з Ним, заміною мучеництва, безкровним свідченням християнської самопожертви.

Підчас Декієвого та Валеріянового гонінь багато християн тікали до пустелі і надовго залишалися там. Ще більше стало пустельників за часів Діоклетіяна.

Слово „монах” з грецької перекладається як самотній, один. Започаткував монашество в середині ІІІ ст. прп.Павло Фівійський. Він народився у 228 р. і 90 років прожив пустельником.

З ІІІ – IV ст. походять такі відомі пустельники, як прп.Антоній Великий, прп.Макарій Великий.

Прп.Пахомій проживши пустельником, заснував перший монастир у Фіваїді, на березі Нилу. Він уклав спільні правила для монахів, за яким життя цих людей підпорядковувалось звичайним здоровим нормам: праця і молитва. За життя прп.Пахомія Великого постало 9 спільнот, що жили за його уставом.

Він же заснував для своєї сестри перший жіночий монастир.

У V – VI ст. з’являються визначні аскетичні письменники: Нил Синайський, Іван Ліствичник. Ще пізніше – „патерики” – з грецької „патер” – батько, отець. Вони стали найпоширенішою формою знайомства християнської громади з досвідом християнської аскези. До найбільш ранніх „патериків” належать: „Єгипетський патерик”, „Лавсаїк”, „Луг духовний”.

Починаючись як „мирянський рух” (ні Антоній, ні Пахомій не мали ніякого ієрархічного ступеня і, очевидно, вважали монашество не сумісним зі священством), іночество поступово перетворюється в офіційне і до того ж вище церковне служіння.

Свою ціль монах бачить у творені в собі нової людини на подобу Христа, тобто у спогляданні Бога – і цей досвід висвітлений у величезній, по своїх розмірах, монашій писемності. І порівняно з цим досвідом, будь – яка наукова психологія виглядає несерйозною. Та й до сьогоднішнього дня монашество показує на досвіді провірений і тисячами прикладів підтверджений „успіх” християнства. Це зовсім не означає, що не існує інших шляхів, але в монашестві бачимо хоча би один практично вдалий шлях християнського життя.

В обличчі, знеможеному постом, чуваннями та подвигом, омитому сльозами покаяння, просвітленому, спогляданням незліченні покоління християн бачили безсумнівний досвід реальності нового неба і нової землі, тугу за якими Євангеліє назавжди привило людській душі.

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 5 й 7.

Сторінки історії

УГКЦ

У двобої з Системою. Митрополит Андрей Шептицький і більшовицька влада

Великий авторитет митрополита Андрея Шептицького виходив далеко за межі українського суспільства. Тому за життя владики навіть більшовицький режим не наважився зазіхати на права церкви, яку він очолював. Ще до війни робилися безуспішні спроби схилити владику Андрея приєднати Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ) до Російської православної церкви (РПЦ). Лише 1946 року, вже після його смерті, було скликано неканонічний Собор у Львові, що заборонив УГКЦ і змусив греко-католиків піти у підпілля ...

УГКЦ

ЯК ШУКАЛИ МОГИЛУ МИТРОПОЛИТА АНГЕЛОВИЧА НА ГОРОДОЦЬКОМУ ЦВИНТАРІ У ЛЬВОВІ

22 квітня 1880 р. львів’яни чи не вперше побачили багатолюдну маніфестацію греко-католиків, а саме урочисте перепоховання трьох єпископів і чотирьох крилошан. «Давно вже Львів не бачив такого поважного, величавого, а при том глубоко трогаючого походу, як в сей день», – писала газета «Діло». На чолі – митрополит Йосиф Сембратович і єпископ-суфраган Сильвестр Сембратович в оточенні крилошан, за ними – депутації українських товариств і Сенат університету, церковні братства з хоругвами, хор співав жалібних пісень. Домовину митрополита Григорія Яхимовича (1860-1863) несли монахи на раменах, решту домовин везли катафалки...

УГКЦ

ПАСТИР СРІБНОЇ ЗЕМЛІ: СТОРІНКИ З ЖИТТЯ О. АВГУСТИНА ВОЛОШИНА

19 липня, 60 років тому, у лікарні сумнозвісної московської Бутирки, зупинилось серце одного з найвизначніших українських подвижників – о. Августина Волошина, якого Українська Греко-Католицька Церква готує до прослави у сонмі блаженних (його ім’я числиться у списку 45 новомучеників, що постраждали за віру від комуністичного режиму і над котрими в УГКЦ провадиться беатифікаційний процес). Отець Августин Волошин відомий, передусім, як президент Карпатської України....

Афон

НА АФОНІ ЗНАЙШЛИ НЕВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СТАРОВИННИЙ СКИТ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ "ЧОРНИЙ ВИР"

На Святій горі Афон у Греції українськими дослідниками виявлено Старовинний козацький скит «Чорний Вир», заснований запорозькими козаками в 1747 році. Цей скит запорожці називали «Духовним Запоріжжям»...

папа

Служити істині: Папа, який засудив нацизм

Досягнення миру часто вимагає від нас компромісів, ціна яких буває різною. Чи варто заради власного спокою заплющувати очі на відверте потурання злу? 1937 року папа Пій XI видав німецькомовну енцикліку «Mitbrennender Sorge» («З гарячою занепокоєністю»), у якій засудив нацистський режим за переслідування «неугодних», зокрема німецьких католиків. Папа впевнений: із беззаконням миритися не можна, полишена правда не плата за безпеку, а порозуміння з’явиться лише в разі дотримання Божих заповідей ...

Війна

75 років тому виник Освенцім

75 років тому рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер наказав створити концентраційний табір на околицях Освенціма, чию назву німці змінили на Аушвіц. 27 квітня 1940 року розпочалась історія місця, яке стало символом знищення євреїв і страждань поляків ...

Рим

Сходи, якими Христос підіймався до Пилата

Рим – колиска християнства, місто, зрошене кров’ю апостолів та мучеників, столиця намісника св. Петра. Здається, кожен камінь тут – справжня реліквія. Проте з такою кількістю храмів, базилік та каплиць Рим може сприйматись як черговий, навіть дуже цікавий, але лише туристичний маршрут...

молитва

Наймогутніша зброя для України

Йшов 1571 рік. Численний турецький флот вийшов у море, щоб підкорити Європу. Султан Селім ІІ оголосив, що в разі перемоги по всій Європі буде введено іслам. Перед тим турецька армія здобула велику перемогу у битві під Варною 1444 року, а десять років потому християни втратили Константинополь. У ІІ половині ХVI століття турецькі війська здобули острови Кіпр і Крит у Середземному морі. Існувала загроза, що вся Європа повторить долю Іспанії, загарбаної маврами у VIII столітті ...

Архів новин