Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
Автор: Розмовляла Наталка Павук

На заваді в українців – лінивство та байдужість

Дата публікації: 20-07-2010
Блажейовський
Історик Церкви, доктор теології, митець, автор багатьох праць із теорії держави – отець Дмитро Блажейовський знову у Львові. Він приїхав з Італії, де мешкає вже не один десяток років, щоб саме в нашому місті відсвяткувати свій 100-річний ювілей. Цікаво, що отець Дмитро, автор понад трьох сотень вишиваних ікон і хоругв, востаннє був у місті Лева 80 років тому. 

Наша розмова про сенс життя, духовну батьківщину, українську діаспору в Італії, прагнення отця до сепарації нашої Церкви від московської та не тільки. Наш співрозмовник – дуже щирий, але лаконічний. Мабуть, це саме той випадок, коли людина може писати багато, а говорити – мінімум. Зрештою, дається взнаки й поважний вік отця.


Кожен живе для того, щоб піти в інший світ

– Ви – всебічно зайнята людина. Що нині на вашому порядку денному? Чому присвячуєте свій час?

– Тепер я пишу працю. Передусім висловлюю свої погляди на українську історію. Це своєрідні рефлексії.

– У вас багато письмових робіт. А про що насамперед хочете розповісти читачам?

– Найперше про виховання. Хочу, щоб люди старалися змінитися, виправитися. Щоб навчалися самі та краще виховували дітей.

– Томас Монсон колись сказав: “Головне в житті – не піднестися над іншими, а піднестися над собою”. А що для вас є головним у житті?

– Для мене головне, щоб інші люди також вишивали, щоб поширити це мистецтво. Крім того, хочу донести знання історії, її розуміння.

– Отче, ви вишили дуже багато ікон. А яка з них є для вас улюбленою?

– Найбільше подобається “Оранта святої Софії”. Вона представляє Церкву, але водночас є нашою традиційною іконою.

– Вас висвятили 1939 року, а 1942-го здобули ступінь доктора теології. Як то було вчитися, коли довкола гриміла війна?

– Там, де ми жили, не було значних воєнних дій. Інколи територією пролітали літаки. Кілька разів бомбардували, але минулося.

– Як гадаєте, для чого ми живемо?

– Кожен живе для того, щоб піти в інший світ, щоб піднестися до неба в Царство небесне. А на Землі живемо для продовження роду, заради дітей і родини.

Мене турбує, чому громадяни вибрали президентом не українця

– Як святкуватимете 100-річчя? Кого хотіли б бачити серед гостей?

– День народження відзначатиму 21 серпня о 17.00 у театрі імені Марії Заньковецької. Буду радий бачити всіх охочих, зокрема тих, хто вишиває та хоче поширити цю творчість.

– Багато хто нарікає на сучасний стан українського суспільства. Як гадаєте, куди ми рухаємося? І чи можете спрогнозувати, куди дійдемо таким шляхом?

– Я не думаю про майбутнє наперед. Аналізую те, що сталося. До прикладу, мене турбує, чому громадяни вибрали президентом не українця.

– Франсуа Моріак казав: “Не треба мати віру, щоб молитися; треба молитися, щоб знайти віру”. Підтримуєте його?

– Важливе й одне, й інше. Це взаємозалежні поняття.

– Ви народилися на Лемківщині, тривалий час жили в США, навчалися в Італії, де живете і нині. А яку країну називаєте батьківщиною? Де прагне бути ваша душа?

– Звісно, моя батьківщина тут. Хоч не приїздив до України 80 років. Востаннє був у Львові в 20-х роках минулого століття. Але вже маю тут місце для поховання, яке купив для себе.

Американці щороку витрачають на книжки 20 доларів, а українці в Америці – 50 центів

Порадьте, як залишатися українцем душею в країні, де панує інша нація?

– Українці повинні йти за своєю національністю. Тільки на заваді стає лінивство та байдужість, вони не дбають про це. А я, якщо ще житиму, то працюватиму. Прагну поширити українську ідентичність, а також домогтися сепарації нашої Церкви від московської.

– Чи дбає наша діаспора в Італії про те, щоб не згасав український дух?

– На жаль, діаспора в більшості випадків дбає про себе. Багато людей умирають. А нова генерація, яка приїжджає, передусім зацікавлена в тому, щоб заробити гроші.

– Що можете порадити читачам “Газети”? Якою буде ваша настанова для них?

– Аби працювали та не дармували часу, а також щоб багато читали. Бо в нас замало тих, хто читає. Американці щороку витрачають на книжки 20 доларів, а українці в Америці – 50 центів. Тому не обізнані. Потрібно читати все, а особливо про історію нашої культури.

Львівська газета 16 липня 2010 року, № 28 (573)

Додати власний коментар

*
*
Що є сумою 2 і 2?

Наш співрозмовник

СЕСТРА

Боже благословення сильніше за людське прокляття, — с. Ліджі Пайяппіллі

Сестра Ліджі Пайяппіллі розповідає про своє служіння через заступницьку молитву, ділиться своїм досвідом, який отримала, зустрічаючись із різними людьми, і радить всім постійно перебувати в освячуючій благодаті, приймати Таїнства і якщо турбує здоров’я, то починати ...

допомога

Посттравматичний стресовий розлад у військових. Як із ним боротись?

Військові, які повертаються з фронту, здебільшого морально і розумово ще залишаються там. Буває, що спочатку спілкування з солдатом та його поведінка не викликає тривог, та все ж психологічні проблеми у бійця можуть з’явитись через півроку або рік. Тому ...

отець

Радість починається з чистого сумління, – о. Олег Федоренко

Що ж таке правдива радість? Радість і гумор – чи це одне й те саме? Про це поговоримо з о. Олегом Федоренком, якого знаємо як доброго реколектанта і радісного проповідника. Адже як казав св. Іван Боско: “Сумний святий – сумнівний святий”....

інтервю

«Нові» гріхи, в яких важливо покаятися під час сповіді

Світ змінюється. А з ним – змінюємося й ми. Те, що вчора вважали неможливим, нині — приймаємо як належне. Те, чого боялися, використовуємо у власних інтересах. Ту межу, яку ще вчора боялися переступити, нині залишили далеко ...

десятина

Десятина: множення через ділення

Про те, чи тремтить рука, коли даєш десятину, — розмова з Кшиштофом Демчуком, керівником Спільноти Метаноя. ...

політик

Євген Нищук: «У храмі знаходжу відчуття гармонії і відповіді на запитання»

Ми продовжуємо серію інтерв’ю з відомими греко-католиками. Євген Нищук – міністр культури України, «голос Майдану’2004», незмінний ведучий Революції гідності, талановитий актор – відповів на запитання Департаменту інформації УГКЦ...

єпископ

Владика Григорій (Комар): «Формація майбутніх священиків завжди буде для Церкви надзвичайно важливою справою»

Напередодні своєї хіротонії владика Григорій (Комар), Єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії дав інтерв’ю єпархіальному часопису «Жива вода»...

отець

«Життя – це найбільший дар», - о. д-р Ігор Бойко

Уже протягом п’яти років в Українському католицькому університеті, на базі філософсько-богословського факультету, діє Школа біоетики УКУ, яка запрошує на навчання на Сертифікатній програмі з біоетики «На службі охорони життя». Учасниками проекту є лікарі, медичні сестри та працівники паліативних відділень, юристи та біологи, душпастирі лікувальних установ та всі зацікавлені особи...

Архів новин