Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
по Жива Вервиця (adm)
Автор: credo-ua.org

Посттравматичний стресовий розлад у військових. Як із ним боротись?

Дата публікації: 20-07-2015
допомога

«Військові, які повертаються з фронту, здебільшого морально і розумово ще залишаються там. Буває, що спочатку спілкування з солдатом та його поведінка не викликає тривог, та все ж психологічні проблеми у бійця можуть з’явитись через півроку або рік. Тому для повернення його до мирного життя потрібна наша допомога», — розповідає с.Неля Куцак, яка працює психологом у Вінницькому військовому госпіталі.

«В роботі з військовими, які повернулись, дуже видно, що для них немає кольорового світу. В них чітко визначені два кольори — чорний та білий, більше відтінків немає. Тому коли розмовляю ним, дуже чітко бачу ту красу, яка йде від Бога. І саме це мені допомагає в роботі з військовослужбовцями, які повернулись із зони АТО», — ділиться своїми переживаннями с.Неля Куцак, консультант з методів позитивної психотерапії, працівник кризової психологічної служби Вінниці та член Української асоціації фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій.

Перший шок, який отримує солдат — це шок від повернення додому. Там, на передовій, йому здається, що Україна переживає важкі часи, що всі розуміють і підтримують передову. Та при повернені додому він потрапляє в інший світ, де життя вирує в іншому ритмі. Солдат бачить байдужість більшості, весілля, гулянки, святкування, а коли заходить в церкву, то в Молитві вірних навіть немає молитви за військових. І в нього виникають думки, що все що він робив на передовій нікому насправді не потрібно. Не менший стрес, що переживає боєць — це ситуація в сім’ї. Зазвичай, сім’я очікує на повернення того ж чоловіка, яким він був до війни, та коли бачить, який він повернувся, то починаються докори і претензії. Інша ж ситуація, коли боєць бачить, що у нього вірять, бачить, що йому вдячні за його подвиг. Тоді цей важкий досвід переходить у мудрість, яка може допомогти іншим солдатам.

Найперше, чим ми можемо допомогти бійцю, що повернувся — це просто вислухати його. І нехай нам здається, що маємо щось сказати, та маємо лише вислухати і не давати жодної оцінки. Чим більше людина отримає розуміння і підтримки — тим швидше ця людина зцілиться.

Посттравматичний стресовий розлад виникає, коли людина переживає важкі випробування: травма, катастрофа, повінь, військові дії або навіть просто перебування у невизначеності. Тому ПСР переживають усі, що повернулись зі зони АТО.

6 ознак того, що людина переживає посттравматичний стресовий розлад

 

1. Постійна напруженість, нездатність розслабитися.

Людина постійно відчуває напругу і завжди хоче бути готовою до небезпеки. Вона не може спати спокійно, сон неміцний і постійно переривається, часто прокидається

2. Швидка агресивна реакція.

Людину дратує все, вона реагує агресивно на будь-які подразники. Коли ті, які були в зоні бойових дій, приїжджають сюди і бачать які проблеми ми переживаємо, вони нас не розуміють. Тому що для них проблеми — це вижити і зберегти життя друзів, а для нас — нестача грошей чи ще щось.

3. Людина або постійно говорить про війну, або взагалі не бажає про це говорити.

 

4. Флешбеки.

Людина бачить картини боїв, що уже відбувались. Солдат, наприклад, може йти по вулиці і йому здаватиметься, що навпроти їде танк. Він його бачить, хоча танка насправді немає. З тієї ж причини боєць може когось поранити, бо йому може здатися, що поруч сепаратист.

5. Порушений сон.

Людина погано спить. Наприклад, не може спати довше, ніж півгодини. Мучать нічні жахи. Бачить сни, що постійно повторюються.

6. Перевищення швидкості на дорозі.

Людина, що переживає ПСР, дуже швидко їздить. Треба розуміти, що в деяких випадках це приховане бажання суїциду.

Для подолання проблем реабілітації військовослужбовців дуже важливо визначити та виділити основні проблеми, які супроводжують їхнє повернення до мирного життя. Хоча й одним із найважчих проявів є посттравматичний стресовий розлад, який проявляється майже в усіх, та окрім очікуваних проблем додаються проблеми з алкоголем. Рідні часто не розуміють, що людина заливає горе алкоголем і намагається забутись. У таких випадках потрібно якнайшвидше звернути на це увагу і намагатись допомогти, без осуду та дорікань. Дуже важливо в цей період оточити бійця піклуванням та турботою. Потрібно пам’ятати, що окрім сім’ї допомогти йому можуть священики, психологи та лікарі.



Джерело: CREDO

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 1 й 9.

Наш співрозмовник

СЕСТРА

Боже благословення сильніше за людське прокляття, — с. Ліджі Пайяппіллі

Сестра Ліджі Пайяппіллі розповідає про своє служіння через заступницьку молитву, ділиться своїм досвідом, який отримала, зустрічаючись із різними людьми, і радить всім постійно перебувати в освячуючій благодаті, приймати Таїнства і якщо турбує здоров’я, то починати ...

допомога

Посттравматичний стресовий розлад у військових. Як із ним боротись?

Військові, які повертаються з фронту, здебільшого морально і розумово ще залишаються там. Буває, що спочатку спілкування з солдатом та його поведінка не викликає тривог, та все ж психологічні проблеми у бійця можуть з’явитись через півроку або рік. Тому ...

отець

Радість починається з чистого сумління, – о. Олег Федоренко

Що ж таке правдива радість? Радість і гумор – чи це одне й те саме? Про це поговоримо з о. Олегом Федоренком, якого знаємо як доброго реколектанта і радісного проповідника. Адже як казав св. Іван Боско: “Сумний святий – сумнівний святий”....

інтервю

«Нові» гріхи, в яких важливо покаятися під час сповіді

Світ змінюється. А з ним – змінюємося й ми. Те, що вчора вважали неможливим, нині — приймаємо як належне. Те, чого боялися, використовуємо у власних інтересах. Ту межу, яку ще вчора боялися переступити, нині залишили далеко ...

десятина

Десятина: множення через ділення

Про те, чи тремтить рука, коли даєш десятину, — розмова з Кшиштофом Демчуком, керівником Спільноти Метаноя. ...

політик

Євген Нищук: «У храмі знаходжу відчуття гармонії і відповіді на запитання»

Ми продовжуємо серію інтерв’ю з відомими греко-католиками. Євген Нищук – міністр культури України, «голос Майдану’2004», незмінний ведучий Революції гідності, талановитий актор – відповів на запитання Департаменту інформації УГКЦ...

єпископ

Владика Григорій (Комар): «Формація майбутніх священиків завжди буде для Церкви надзвичайно важливою справою»

Напередодні своєї хіротонії владика Григорій (Комар), Єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії дав інтерв’ю єпархіальному часопису «Жива вода»...

отець

«Життя – це найбільший дар», - о. д-р Ігор Бойко

Уже протягом п’яти років в Українському католицькому університеті, на базі філософсько-богословського факультету, діє Школа біоетики УКУ, яка запрошує на навчання на Сертифікатній програмі з біоетики «На службі охорони життя». Учасниками проекту є лікарі, медичні сестри та працівники паліативних відділень, юристи та біологи, душпастирі лікувальних установ та всі зацікавлені особи...

Архів новин