Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Назад
по Марія Колодій
Автор: www.kyrios.org.ua

Україна завдяки присутності Бога зруйнувала «машину диявола» - Радянську імперію

Дата публікації: 01-06-2012

Патріарх Святослав(Шевчук) розмірковує над перебудовою Церкви в Україні. 25 травня Марія-Павліна Меєр взяла інтерв'ю у Блаженнішого Святослава( Шевчука), Предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви.

Марія: Я помітила, що Ви носите не розп'яття, а образ Богородиці. Це така традиція?

- Ікона Богородиці є символом високого становища «Східного» єпископату. Ми повинні носити цю особливу ікону, зроблену руками. Я її отримав з рук Патріарха Любомира( Гузара) в день мого висвячення в єпископи. Ця ікона особлива. Владика сказав, що коли мені буде сумно, Пресвята Богородиця буде моєю розрадою.

 

Українську Греко-Католицьку Церкву ліквідували після Другої світової війни. Ви зростали в час переслідувань з боку радянської влади. Яким було таке життя?

- Я зростав у абсолютно атеїстичному середовищі, де карали будь-яке відхилення від «норми». Нам говорили, що Бога нема. Проте в сім'ї панували зовсім інші цінності. Саме завдяки пануванню в багатьох сім'ях, християнська віра не загинула. В ті часи в мене булла можливість прислуговувати в специфічних ситуаціях, які можна сприймати як маніфест Церкви як громади, як Тіла Христового. Наприклад, Коли людина помирає, Церква з'єднується в молитві за неї. Саме за таких обставин я вперше побачив священика. Він прийшов опівночі, щоб відслужити чин похорону і тихенько зник. Мені було по-дитячому цікаво, хто це такий – священик і, що він робить. Тоді я вважав його реальним свідком існування Христа. Цього священика двічі ув'язнювали через його діяльність. Але його приклад довів мені, що в світі є щось, за що варто віддати життя. Віра була тією альтернативою владним цінностям , яка була так необхідна молоді. Так я дізнався, що в суспільстві атеїстів таки існує Церква.

Вам дозволили навчатися в семінарії?

- Звичайно, що ні, якщо сприймати семінарію як видиму будівлю, структуру. Я в значенні «семінарія» розумію спосіб підготовки людини до священства. Священик, про якого я вже згадував був також ректором тієї таємної підземної семінарії.

В семінарій Ви навчалися вночі?

- Не завжди це булла ніч. Спосіб мого навчання можна назвати дивним. Щонайменше раз у два місяці, відбувалась зустріч з моїми викладачами, під час якої я отримував книгу. За 2 місяці я мав її скопіювати і вивчити. Такий спосіб давав можливість і навчатися, і власне цей спосіб здобуття освіти довгі роки ретельно готував мене до служіння. Звичайно, що його не достатньо, але саме так все почалося.

Ви не боялися, що розвідка Вас викриє?

- На той час я був підлітком. Служіння було абсолютно таємним, а кожен підліток має свій секрет. Ніхто, навіть мої батьки, не знав моєї таємниці. Вже набагато пізніше я усвідомив всю небезпеку, яка на нас чатувала. Мама булла вчителькою музики, тато – інженером. Якби мене викрили, вони б одразу втратили роботу. В минулому багатьох українців, яких піймали на «злочині» ув'язнювали або присуджували до заслання. Я навіть не впевнений, чи на той час я знав про переслідування, які відбувалися в Україні.

Тобто з Вами нічого поганого не трапилося?

- Дякуючи Богу, ні. На щастя, молитвами Богородиці, Радянський Союз розвалився. Я пам’ятаю, як ми молилися. Здавалося, що нічого не може зруйнувати цю «машину диявола». Але для Бога немає нічого неможливого.

Всі чули або читали про таємні богослужіння в часи комунізму. Чи є у Вас подібний досвід?

- Без Пресвятої Євхаристії Церква не може існувати. Я знав одного священика, який ніколи не розказував про страждання, переслідування і тортури. Проте він згадував, що навіть в тюрмі всі священики відправляли Літургію. Ми були шоковані: як таке взагалі було можливо? Де ж в таких умовах взяти чашу і дискос? Він зняв окуляри і сказав: «Одна лінза служила Чашею з краплею вина, а друга – Дискосом з хлібом». Ось так служили Літургію у концтаборах і тюрмах.

Ви пам’ятаєте свою першу публічну Літургію?

- Так. Це сталося в 1991 році, коли я повернувся з військової служби в Радянській армії. До цього часу моє служіння було таємницею. І раптом, після мого повернення все стало відомо. Я прислуговував під час Божественної Літургії в храмі мого рідного міста Стрий. Це було дивовижно. Мені здавалося, що я в Раю.

Ви досі переживаєте це відчуття щоразу, коли служите Літургію?

- Так. Мабуть християни всього світу недооцінюють Благодаті Дару Пресвятої Євхаристії. Часто свобода схожа на переслідування, виклик, який, на мою думку, і є частиною моєї місії – тлумачення християнам величі таємниці – безкровної жертви – і важливості щоденного отримання Святої Євхаристії.

А як щодо українців, зламаних комунізмом?

- Комунізм зруйнував наше суспільство. Найважчою раною є знищення людської гідності. Тому, дуже часто, так важко запровадити демократичний лад в потерпілих від комунізму країнах. Люди бояться показати себе як особистість, бути вільними не лише духовно, а й насмілитися взяти відповідальність за себе, своє життя, свою державу. Я вважаю, що ці рани можна зцілити лише Благодаттю Святого Духа. Так, в нас є політична свобода, але бракує волі внутрішньої, волі утримання від гріха, волі бути добрим, творити нове суспільство, нову Церковну спільноту. Перед нами поставлене серйозне завдання, нам кинуто серйозний виклик. Це стосується також і діаспори.

Який це виклик?

- Ми можемо вільно споруджувати нові храми, служити Літургії, але все частіше стикаємося з пропагандою ідей секуляризації. Люди не цінують того, що вони християни. На жаль, в сучасному світі це непотрібно. Моє завдання – переконати вірних не боятися бути християнами. В часи Радянського Союзу належати до християн було реальною і дуже страшною небезпекою. Сьогодні, в Європі християнином бути незручно, невигідно. Тому я ще раз повторю, не бійтеся бути християнами, не зважаючи ні на що.

www.kyrios.org.ua

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 4 й 2.

Наш співрозмовник

СЕСТРА

Боже благословення сильніше за людське прокляття, — с. Ліджі Пайяппіллі

Сестра Ліджі Пайяппіллі розповідає про своє служіння через заступницьку молитву, ділиться своїм досвідом, який отримала, зустрічаючись із різними людьми, і радить всім постійно перебувати в освячуючій благодаті, приймати Таїнства і якщо турбує здоров’я, то починати ...

допомога

Посттравматичний стресовий розлад у військових. Як із ним боротись?

Військові, які повертаються з фронту, здебільшого морально і розумово ще залишаються там. Буває, що спочатку спілкування з солдатом та його поведінка не викликає тривог, та все ж психологічні проблеми у бійця можуть з’явитись через півроку або рік. Тому ...

отець

Радість починається з чистого сумління, – о. Олег Федоренко

Що ж таке правдива радість? Радість і гумор – чи це одне й те саме? Про це поговоримо з о. Олегом Федоренком, якого знаємо як доброго реколектанта і радісного проповідника. Адже як казав св. Іван Боско: “Сумний святий – сумнівний святий”....

інтервю

«Нові» гріхи, в яких важливо покаятися під час сповіді

Світ змінюється. А з ним – змінюємося й ми. Те, що вчора вважали неможливим, нині — приймаємо як належне. Те, чого боялися, використовуємо у власних інтересах. Ту межу, яку ще вчора боялися переступити, нині залишили далеко ...

десятина

Десятина: множення через ділення

Про те, чи тремтить рука, коли даєш десятину, — розмова з Кшиштофом Демчуком, керівником Спільноти Метаноя. ...

політик

Євген Нищук: «У храмі знаходжу відчуття гармонії і відповіді на запитання»

Ми продовжуємо серію інтерв’ю з відомими греко-католиками. Євген Нищук – міністр культури України, «голос Майдану’2004», незмінний ведучий Революції гідності, талановитий актор – відповів на запитання Департаменту інформації УГКЦ...

єпископ

Владика Григорій (Комар): «Формація майбутніх священиків завжди буде для Церкви надзвичайно важливою справою»

Напередодні своєї хіротонії владика Григорій (Комар), Єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії дав інтерв’ю єпархіальному часопису «Жива вода»...

отець

«Життя – це найбільший дар», - о. д-р Ігор Бойко

Уже протягом п’яти років в Українському католицькому університеті, на базі філософсько-богословського факультету, діє Школа біоетики УКУ, яка запрошує на навчання на Сертифікатній програмі з біоетики «На службі охорони життя». Учасниками проекту є лікарі, медичні сестри та працівники паліативних відділень, юристи та біологи, душпастирі лікувальних установ та всі зацікавлені особи...

Архів новин