Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
по Жива Вервиця (adm)
Автор: ugcc.org.ua

«Вчення про те, що Христос став людиною є центром богослов’я святого Максима…» − о. Василь Рудейко

Дата публікації: 03-02-2014
3 лютого Церква відзначає пам'ять святого Максима Ісповідника. Цей монах-інтелектуал залишив по собі велику богословську спадщину, з якої користають сучасні богослови.
Про людину, яка покинула придворне життя і, ставши монахом, присвятила себе боротьбі з єрессю, розповідає о. Василь Рудейко, доктор богослов'я, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, священик храму Священномученика Климентія Шептицького у Львові.

− Як сталося так, що перший секретар імператора став монахом, а по своїй смерті - святим?

Мало відомо про ранні роки життя святого Максима. Проте знаємо, що він народився в сім’ї багатих людей, які дали йому добру освіту. Не дивно, що успішна дитина відомих батьків була прийнята на службу до імператора в Константинополі.

Навіть імператори Візантійської імперії були водночас богословами

Крім світської, у той час люди діставали ще й богословську освіту. Навіть імператори Візантійської імперії були водночас богословами. Наприклад, імператори Лев і Костянтин писали богословські й літургійні тексти, якими ми користуємося до сьогодні. Зокрема, на Утрені є стихири, т. зв. євангельські, авторства візантійських імператорів. Можливо, що, служачи в імператора, він прийшов до навернення.

У той час існували і єретичні течії, зокрема монотелітизму, з яким до кінця свого життя боровся Максим Ісповідник. Тодішній Константинополь «кишів» різноманітними монастирями. Тому було звичним явищем, що освічена людина вступала до монастиря.

− Максим Ісповідник покинув придворне життя і став монахом, а згодом і настоятелем монастиря. І майже все своє життя присвятив боротьбі з єрессю монотелітизму. У чому ця єресь полягала? І чому Святий Максим так ревно боровся проти неї?

Почну з того, що коли Максим став ченцем, то почав цікавитися творами святих отців. Найбільше він захоплювався працями Григорія Богослова і «арегопагітиків» - блоком християнських писань, які були натхнені александрійською богословською школою. У певний момент він почав відстоювати православне вчення стосовно того, що в Христі існує не лише божественна, а й людська воля. Проте це суперечило вченню представників єресі монотелітизму, які твердили, що людина відмовляється від своїх бажань заради виконання Божої волі.

− Недаремно Максима йменують ісповідником, бо він загинув ісповідницькою смертю. Через свою боротьбу із цією єрессю йому відтяли праву руку і язик...

На той час це було звичним явищем. Якщо людина висловлювала певні ідеї, які суперечили тодішньому панівному державно-церковному трендові (панівна єресь монотелітизму у Візантії), то її могли заслати у заслання, піддавати тортурам і навіть вбити. Максима ж заслали в Колхіду (сучасна Грузія), де він був ув’язнений і помер. Був переслідуваний, ув’язнений, йому відтяли руку і язик. Таким чином намагалися зупинити будь-яке висловлювання його християнських ідей. Однак він помер своєю смертю.

− Цей святий залишив по собі велику богословську спадщину, з якої користають сучасні богослови. Це і його пояснення складних частин Святого Письма, молитов, а ще коментар до Божественної Літургії. Для чого було писати в ті часи такі коментарі?

Святий Максим виступає передовсім як коментатор. Він читає і пояснює твори Григорія Богослова та «арегопагітиків». Цікавою є його т. зв. містагогія, тобто пояснення Божественної Літургії. Цей жанр з’явився в Церкві у IV столітті. Його основоположниками були Кирило Єрусалимський та Іван Золотоустий. Вони намагалися використовувати літургійні тексти, щоб пояснювати основи християнства. Це своєрідні містагогійні катехизи.

Христос став людиною, щоб людина в Христі могла брати участь в Його божественній природі

Звичайно, що в часи Максима Ісповідника не було вже таких напливів християн до Церкви, як у IV столітті, тому він долучається до цього жанру, який був вже дещо модифікований. Це вже радше коментарі літургійних обрядів, які показують Літургію як ікону, а не як текст і обряд. Його твори були дуже поширені в часи Київської Русі.

− Одним із поширених його вчень було, що рай на землі можна зберегти тоді, коли цей рай буде в кожному з нас. Як це можливо здійснити?

Центром богослов’я святого Максима є таїнство Воплочення. Христос став людиною, щоб людина в Христі могла брати участь в Його божественній природі (це вчення вперше з’явилося в Посланні святого апостола Петра). Святий Максим твердить: якщо ми намагатимемося брати участь в житті Ісуса Христа, у Його поєднанні як Бога і людини, то зможемо у своїй душі відновити те, що втратили внаслідок гріха. Участь у Божественній Літургії своєю кінцевою метою має обожнення людини.

 

Розмовляла Руслана Ткаченко

ugcc.org.ua

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 8 й 9.

Наш співрозмовник

СЕСТРА

Боже благословення сильніше за людське прокляття, — с. Ліджі Пайяппіллі

Сестра Ліджі Пайяппіллі розповідає про своє служіння через заступницьку молитву, ділиться своїм досвідом, який отримала, зустрічаючись із різними людьми, і радить всім постійно перебувати в освячуючій благодаті, приймати Таїнства і якщо турбує здоров’я, то починати ...

допомога

Посттравматичний стресовий розлад у військових. Як із ним боротись?

Військові, які повертаються з фронту, здебільшого морально і розумово ще залишаються там. Буває, що спочатку спілкування з солдатом та його поведінка не викликає тривог, та все ж психологічні проблеми у бійця можуть з’явитись через півроку або рік. Тому ...

отець

Радість починається з чистого сумління, – о. Олег Федоренко

Що ж таке правдива радість? Радість і гумор – чи це одне й те саме? Про це поговоримо з о. Олегом Федоренком, якого знаємо як доброго реколектанта і радісного проповідника. Адже як казав св. Іван Боско: “Сумний святий – сумнівний святий”....

інтервю

«Нові» гріхи, в яких важливо покаятися під час сповіді

Світ змінюється. А з ним – змінюємося й ми. Те, що вчора вважали неможливим, нині — приймаємо як належне. Те, чого боялися, використовуємо у власних інтересах. Ту межу, яку ще вчора боялися переступити, нині залишили далеко ...

десятина

Десятина: множення через ділення

Про те, чи тремтить рука, коли даєш десятину, — розмова з Кшиштофом Демчуком, керівником Спільноти Метаноя. ...

політик

Євген Нищук: «У храмі знаходжу відчуття гармонії і відповіді на запитання»

Ми продовжуємо серію інтерв’ю з відомими греко-католиками. Євген Нищук – міністр культури України, «голос Майдану’2004», незмінний ведучий Революції гідності, талановитий актор – відповів на запитання Департаменту інформації УГКЦ...

єпископ

Владика Григорій (Комар): «Формація майбутніх священиків завжди буде для Церкви надзвичайно важливою справою»

Напередодні своєї хіротонії владика Григорій (Комар), Єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії дав інтерв’ю єпархіальному часопису «Жива вода»...

отець

«Життя – це найбільший дар», - о. д-р Ігор Бойко

Уже протягом п’яти років в Українському католицькому університеті, на базі філософсько-богословського факультету, діє Школа біоетики УКУ, яка запрошує на навчання на Сертифікатній програмі з біоетики «На службі охорони життя». Учасниками проекту є лікарі, медичні сестри та працівники паліативних відділень, юристи та біологи, душпастирі лікувальних установ та всі зацікавлені особи...

Архів новин