Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
по Жива Вервиця
Автор: news.ugcc.org.ua

«Від жодного з 40 мільйонів українців ми не отримуємо фінансової підтримки на роботу з дітьми трудових мігрантів», – Зоряна Лукавецька, координатор Карітасу України

Дата публікації: 03-09-2013
Нещодавно у Львові відбулася заключна конференція проекту «Мережа соціальних центрів для дітей трудових мігрантів», що його виконує Карітас України з 2010 року. Метою заходу було підбити підсумки трирічної діяльності, ідентифікувати уроки з проведеної роботи, обмінятися досвідом, обговорити перспективи розвитку дитячих соціальних центрів у регіональних організаціях Карітасу України.

У конференції, що відбулася 22-23 серпня, взяли участь близько 25 працівників дитячих соціальних центрів проекту Карітасу України допомоги дітям трудових мігрантів, а також працівники Комісії у справах міграції УГКЦ, Українського Католицького Університету, центрів практичної психології та соціальної роботи Івано-Франківської області – загалом майже 40 спеціалістів.

Про досвід і специфіку роботи з дітьми трудових мігрантів, географію і фінансування проектів допомоги потребуючим дітям і молоді ми вирішили спитати в Зоряни Лукавецької, координатора Карітасу України щодо роботи з потребуючими дітьми, молоддю і сім’ями. 

 

Якою є динаміка діяльності Карітасу України в ділянці опіки потребуючих дітей, молоді і сімей за останні 5 чи навіть 12 років? З чого почалася робота з дітьми трудових мігрантів і чому?

Карітас України розвиває послуги у сфері опіки та допомоги дітям, молоді та сім’ям, змінюючи свої підходи відповідно до змін соціального простору. Така робота триває понад 12 років. Ми стежимо за потребами та викликами, які є у суспільстві, шукаємо можливості відповідати на ці виклики. Саме тому проект щодо роботи з дітьми трудових мігрантів був розпочатий у 2008 році. Нова цільова група, з якою ми вирішили працювати, виявилася дуже вразливою, і в той час абсолютно неохопленою жодними соціальними та психологічними послугами.

Міграція українців стала загальноприйнятою реальністю, про яку всі знають і яку широко обговорюють, проте не надають цьому належної уваги. Переважна більшість мігрантів, особливо в Західній Україні, ─ це жінки. Тому послаблюються сімейні зв’язки, погіршується демографічна ситуація, змінюються гендерні ролі в сім’ї та суспільстві. Особливо від міграції батьків страждають діти, які важко переживають вимушену розлуку, позбуваються повноцінного виховання і турботи. Проблема «дистанційних» сімей і дітей, що виростають без батьків, можливо, і не має прямого впливу на ситуацію в Україні сьогодні, проте буде мати серйозні наслідки вже через декілька років, – коли більшість дітей трудових мігрантів виростуть і будуть шукати свого шляху в житті, будуватимуть власні сім’ї.

 

Що особливого озвучила  нещодавня конференція у Львові? 

Під час конференції кожен із 7 соціальних центрів для дітей трудових мігрантів представив свої результати роботи у вигляді коротких доповідей:  Івано-Франківськ, Коломия, Дрогобич, Нововолинськ, Броди, Борислав, Стрий. Підсумовуючи ці доповіді, кожен із центрів за 3 роки діяльності проекту надав послуги в середньому 150–200 дітям та молодим людям, також користь від проекту отримали непрямі користувачі – батьки, опікуни, педагоги  – орієнтовно 200 осіб у кожному з міст. Це колосальний досвід, який повинен як акумулюватися, так і розповсюджуватися.  

 

Якими є ваші підопічні – діти трудових мігрантів? У чому вони потребують допомоги?

Основні проблеми у дітей, з якими зіштовхнулися працівники в усіх центрах, однакові:

§     нестабільний психоемоційний стан дітей (тривожність, схильність до конфліктної поведінки та агресії, надмірна вразливість, замкнутість, низький рівень самооцінки);

§     труднощі дітей у соціальній адаптації (відсутність практичних навичок у повсякденному житті та відсутність мотивації до створення власної сім’ї);

§     невміння усвідомлювати відповідальність за свої вчинки;

§     труднощі у стосунках з найближчим оточенням (сім’я, родичі, однокласники, вчителі) та засвоєння соціальних ролей у міжособистісних стосунках;

§     знецінення людських цінностей (перевага матеріальних цінностей над людськими);

§     труднощі в навчанні, проблема у професійному самовизначенні;

§     невміння організовувати проведення вільного часу.

 

Хто ще в Україні працює з дітьми трудових мігрантів і як ви перетинаєтеся?

Системно – ніхто, хіба епізодично деякі недержавні організації. Саме тому протягом попередніх 3 років, надаючи практичний психологічний і педагогічний супровід дітям і молоді, батьки яких перебувають на заробітках, ми одночасно здійснювали дослідження цієї групи користувачів, ідентифікували висновки, які лягали в основу наших підходів у роботі, а також доносили цю інформацію до інших залучених до роботи з дітьми та молоддю структур, служб та громадських організацій.

Зокрема, представники Карітасу в 2009 році провели пробне експертне опитування щодо кількості та проблематики дітей трудових мігрантів в усіх школах міст, де виконувався на той час проект. Це дало нам вихідні дані щодо обсягу та специфіки потреби в наших послугах. На основі власного досвіду індивідуальної та групової роботи з цією цільовою групою, працівники центрального і регіональних організацій Карітасу України не один раз виступали на науково-практичних конференціях, присвячених темі трудової міграції та круглих столах, як на національному рівні, так і в регіонах виконання проекту.

 

Зоряно, а чи існують якісні та кількісні показники, що 3-річна робота з дітьми трудових мігрантів в Україні здійснила важливі суспільні зміни?

Так, звичайно! За узагальненими підрахунками за 3 роки послугами наших центрів скористалося близько 1000 осіб. Під час виконання проекту було запроваджено систему моніторингу досягнутих результатів, і хоча цю систему оцінки все ще потрібно вдосконалювати та систематизувати, проте вже можна зробити деякі висновки, а саме:

ü    у 75% дітей, які мали до початку участі в проекті занадто високий рівень тривожності, депресивний стан, надмірну замкнутість, після тривалої участі в заходах проекту простежується зниження цих показників;

ü    78% дітей, яким раніше була властива неадекватна самооцінка, замкнутість, пасивність, конфліктна поведінка, на завершення проекту навчилися поважати себе та інших, нормально сприймати свої позитивні та негативні сторони та інших людей, подолали страх і замкнутість, навчилися взаємодіяти в колективі інших дітей, ділити та перебирати на себе певні обов’язки та повноваження в груповій діяльності, розуміти свої емоції і поводитися з ними;

ü    79% дітей, які мали труднощі у стосунках з родичами чи однолітками, відтепер навчилися у спокійний спосіб вирішувати побутові конфліктні ситуації;

ü    70% дітей, які мали раніше проблеми із навчанням, покращили свою успішність, більше вмотивовані до навчання та пізнання;

ü    50% підлітків, які не мали жодних уподобань та орієнтирів для свого дальшого майбутнього, визначили для себе професійну сферу, у якій хотіли б продовжувати навчання або спробувати працювати;

ü    78% дітей та молоді, які мали брак побутових навичок, не могли самостійно подбати про себе та вирішити власні побутові завдання, отримали необхідні знання та вміння;

ü    75% дітей та молоді, які на початок проекту не займалися жодним видом спорту, переважно проводили свій вільний час за комп’ютерними іграми та телевізором, навчилися організовувати своє дозвілля корисно та цікаво.

 

А як, власне, виглядає проект допомоги дітям трудових мігрантів?

У рамках проекту були проведені ігри, тренінги, інші групові заняття для згуртованості, корегування самооцінки, розвитку комунікативних вмінь, відкриття внутрішніх ресурсів, вироблення толерантності, а також заходи, спрямовані на навчання відповідальності, інформаційні та просвітницькі заходи, актуальні для дітей та молоді відповідного віку, індивідуальний психологічний та педагогічний супровід, інформаційні заняття для батьків та опікунів, створення можливостей різноманітного активного та корисного дозвілля, спортивні заходи, туристичні походи, поїздки, що сприяють згуртованості, мотивують до пізнання, створюють умови для прояву власних вмінь та навичок тощо.

 

Якими були підсумки заключної конференції  проекту «Мережа соціальних центрів для дітей трудових мігрантів»?

На завершення проекту всі команди (Івано-Франківськ, Коломия, Дрогобич, Нововолинськ, Броди, Борислав, Стрий) дійшли висновку, що ця група підопічних обов’язково повинна бути включена в цільову аудиторію для психологів і соціальних працівників, оскільки багато дітей та молодих осіб, чиї батьки перебувають на заробітках, переживають сильний стрес і потребують допомоги у вирішенні певних проблем. Проте неправильно буде продовжувати виокремлювати дітей трудових мігрантів серед інших, оскільки сам факт, що батьки є трудовими мігрантами, не означає, що сім’ї чи дитині потрібне відділення від інших дітей їхнього віку і звичного оточення.  

 Інше – це розуміння, що необхідне запровадження більш чітких часових рамок для користувачів проекту, аби вони були більш самостійними та активними у вирішенні конкретних проблем, а також щоб запобігти звиканню та маніпуляції з боку користувачів та їхніх батьків.

 Ще один висновок  – слід додати до діяльності соціальних центрів такі заходи, як школа фінансової грамотності, оскільки майже всі підлітки та молоді люди не вміють розпоряджатися коштами, котрими володіють, не знають їхньої вартості, витрачають їх бездумно та часто на шкоду власному здоров’ю, що часто породжує образу батьків на дітей та погіршення взаємостосунків, а також не сприяє компетентності в самостійному житті в майбутньому.  

Крім того, у рамках конференції щодо робот з дітьми трудових мігрантів відбувся  4-годинний тренінг на тему «Арттерапевтичний підхід в індивідуальній та груповій роботі з дітьми трудових мігрантів», який провела Марія Соломатіна, спеціаліст міжнародного гуманітарного центру практичної психології "Розрада". І це трапилося невипадково – працівники Карітасу визнають високу цінність терапії мистецтвом та іншими інтерактивними методиками  як інструменту соціальної роботи з потребуючими дітьми та молоддю.

 Під час конференції також було обговорено участь регіональних команд проекту Карітасу України в підготовці посібника для соціальних працівників і педагогів, які працюють із дітьми трудових мігрантів, що його готують до друку Комісія у справах міграції УГКЦ та Комісія у справах освіти і виховання УГКЦ. Статті від Карітасу ляжуть в основу практичної частини посібника та ілюстративного матеріалу застосування певних підходів у роботі.

 

А що, окрім роботи з дітьми трудових мігрантів, нині включає робота Карітасу України стосовно потребуючих дітей і молоді, сімей?

Сьогодні така діяльність включає в себе роботу 5 соціальних центрів мобільної роботи з молоддю (Київ, Донецьк, Львів, Хмельницький, Тернопіль),  7 соціальних центрів для роботи з дітьми трудових мігрантів (Івано-Франківськ, Коломия, Дрогобич, Стрий, Борислав, Броди, Нововолинськ), заклад освіти і опіки для дошкільнят (Львів), 2 пілотні проекти соціального житла (Тернопіль і Донецьк), також адресну допомогу потребуючим дітям, молоді та сім’ям.

За 2012 рік більше як 1000 осіб перебували під опікою денних соціальних центрів для роботи з дітьми і молоддю й отримали допомогу в подоланні власних життєвих труднощів, ще декілька сотень потребуючих отримали консультаційну чи адресну допомогу. Ще понад 150 дітей дошкільного віку та 65 родин, які перебувають у складних життєвих обставинах, протягом 2012 року скористалися послугами закладу для дошкільнят «Кризовий центр «Діти вулиці» у Львові.

 

І останнє. За чиї кошти відбулася ця конференція і взагалі здійснюється робота в Україні з дітьми трудових мігрантів? Чи є зацікавлення з боку самих українців у вирішенні такої проблеми?

І підсумкова конференція, і трирічна робота з дітьми трудових мігрантів ведуться за кошти, закладені в бюджеті проекту «Мережа соціальних центрів для дітей трудових мігрантів», який підтримують Карітас Іспанії, Карітас Франції і Карітас Швейцарії. На жаль, від жодного з 40 мільйонів українців ми не отримуємо фінансової підтримки на роботу з дітьми трудових мігрантів.

 

Розмовляла Надія Чорна

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 3 + 4.

Наш співрозмовник

СЕСТРА

Боже благословення сильніше за людське прокляття, — с. Ліджі Пайяппіллі

Сестра Ліджі Пайяппіллі розповідає про своє служіння через заступницьку молитву, ділиться своїм досвідом, який отримала, зустрічаючись із різними людьми, і радить всім постійно перебувати в освячуючій благодаті, приймати Таїнства і якщо турбує здоров’я, то починати ...

допомога

Посттравматичний стресовий розлад у військових. Як із ним боротись?

Військові, які повертаються з фронту, здебільшого морально і розумово ще залишаються там. Буває, що спочатку спілкування з солдатом та його поведінка не викликає тривог, та все ж психологічні проблеми у бійця можуть з’явитись через півроку або рік. Тому ...

отець

Радість починається з чистого сумління, – о. Олег Федоренко

Що ж таке правдива радість? Радість і гумор – чи це одне й те саме? Про це поговоримо з о. Олегом Федоренком, якого знаємо як доброго реколектанта і радісного проповідника. Адже як казав св. Іван Боско: “Сумний святий – сумнівний святий”....

інтервю

«Нові» гріхи, в яких важливо покаятися під час сповіді

Світ змінюється. А з ним – змінюємося й ми. Те, що вчора вважали неможливим, нині — приймаємо як належне. Те, чого боялися, використовуємо у власних інтересах. Ту межу, яку ще вчора боялися переступити, нині залишили далеко ...

десятина

Десятина: множення через ділення

Про те, чи тремтить рука, коли даєш десятину, — розмова з Кшиштофом Демчуком, керівником Спільноти Метаноя. ...

політик

Євген Нищук: «У храмі знаходжу відчуття гармонії і відповіді на запитання»

Ми продовжуємо серію інтерв’ю з відомими греко-католиками. Євген Нищук – міністр культури України, «голос Майдану’2004», незмінний ведучий Революції гідності, талановитий актор – відповів на запитання Департаменту інформації УГКЦ...

єпископ

Владика Григорій (Комар): «Формація майбутніх священиків завжди буде для Церкви надзвичайно важливою справою»

Напередодні своєї хіротонії владика Григорій (Комар), Єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії дав інтерв’ю єпархіальному часопису «Жива вода»...

отець

«Життя – це найбільший дар», - о. д-р Ігор Бойко

Уже протягом п’яти років в Українському католицькому університеті, на базі філософсько-богословського факультету, діє Школа біоетики УКУ, яка запрошує на навчання на Сертифікатній програмі з біоетики «На службі охорони життя». Учасниками проекту є лікарі, медичні сестри та працівники паліативних відділень, юристи та біологи, душпастирі лікувальних установ та всі зацікавлені особи...

Архів новин