Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
по Марія Колодій
Автор: о.Віталій Тарасенко

Довіру за гроші не купиш, але продати можна

Дата публікації: 16-06-2010
довіра
Син зауважив як батько залишав гроші у кишені своїх штанів, які вішав на вішалці в коридорі. Це була невелика сума, але все ж це були гроші. Коли батько йшов на відпочинок, то син тихо підходив до вішалки і крав кілька монет. Це повторювалось кілька раз. З кожним разом син ставав все мужнішим і професійнішим. Він навіть увійшов в азарт.

Батько спочатку нічого не підозрював, але з часом випадково зауважив, що із сином відбувається щось дивне. Син приховував погляд і вже не відчувалось тої щирості, що була раніше. По скорому стало замітно як дрібні копійти систематично пропадають. Батько все зрозумів: син краде гроші у батька. Це його спочатку збентежило і в якісь мірі дуже рознервувало, від такого невдячного вчинку.

Коли прийшла хвилина спокою, тоді прийшов спогад останньої події, яка трапилась в магазині. Він був разом із сином у відділі дитячих ігор. Син зауважив цікаву забавку і попросив, щоб батько йому її купив. Батько того разу був не в настрої і дуже різко відмовив сину. Звичайно, що веселий настрій хлопчини зник, але залишилась мрія мати ту забавку.

Та не була проблема в тому, що батько не купив того, що хотів син. Проблема сталась в тому, що син відчув недовіру від батька. Мовляв: ти нічого не розумієш, ти вже маєш вирости, а на рахунку тепер кожна копійка.

Хлопчина, нехотячи, вийшов з магазину і пропрямував додому. Він, йдучи по дорозі дивився тільки вниз з думкою, що може найде якийсь гріш. Гріш знайшовся, але не на дорозі...

Коли рушиться довіра, тоді рушиться невидимий зв’язок єдності і взаємного добра. Людина закриває двері свого серця і залишається наодинці із своєю трудністю. Не завжди вона приймає у той час мудрі рішення... це “рішення розпачу”.

Пройде ще багато часу аж поки відновиться цей зв’язок, який за гроші не купиш, але втратити його можна за кілька гривнів ..., або за кілька недоказаних слів ... , або за кілька незнайдених хвилин уваги ..., або ...

http://www.rozdum.org.ua/?p=431

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 9 й 6.

Історії з життя

ВРЯТОВАНІ ВІД АБОРТУ БЛИЗНЮКИ СТАЛИ СВЯЩЕНИКАМИ

Двоє чилійських католицьких священиків-близнюків вважають, що рішення їх матері відмовитись від аборту, рекомендованого лікарями, сприяло їх покликанню до священства. Священики Паоло та Феліпе Лізама народилися...

Зруйнований храм

Закінчувались весняні роботи на селі. Погідного вечора, коли ще не зайшло сонце, селом йшов завідувач клубу зі шкільним дзвінком, дзвонячи, зупиняючись біля кожної хати, викрикував...

Засновник спільноти молитовного служіння потребує коштів на операцію

Володимир Тимощук, батько 6-х дітей, майже 9 років бореться з раком крові. Незважаючи на хворобу, Володимир не здався, а навпаки – продовжує служити людям і Церкві...

Урок для усіх

Я приїхав за вказаною клієнтом адресою і натиснув клаксон. Почекавши кілька хвилин, знову засигналив. Був пізній вечір, і я подумав, що клієнт, певно, передумав, і я повернуся «на базу»… але...

Цінуймо найдорожче

Вона поспішала на роботу. Йшла як завжди поспіхом, не надто роздивляючись довкола. Та раптом зупинилась. О жах, ледве її нога не ступила...

Про «неформала» і непрофесіонала

Сталася ця пригода на другий день після Зелених свят. У вранішньому автобусі Бурштин – Львів повно студентів з клунками і містян середнього віку, які на вихідні їздили провідати батьків у рідних селах. У Рогатині підсів молодий «неформал»...

Крадені привітальні слова, або про меланхолічний настрій після свят

У святковий час крім дарунків, нам дарують ще й слова привітання. Написані чи сказані, прозою чи у віршовані формі – вони завжди бажані та очікувані, навіть, якщо із запізненням...

Бачити на молитві тільки Бога

Одного разу син запитав у матері: « Чому ти, коли хочеш молитися, запалюєш свічку?»...