Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Назад
по Марія Колодій
Автор: о.Віталій Тарасенко

Дві ікони: давня і сучасна, але одна суть

Дата публікації: 14-06-2010
жінки
Юнак зайшов до храму і почав молитися... Його погляд був звернений додолу, та насправді – на образок, котрий тримав у руках.

Помолившись він сів на лавку, що була при стіні і занурився у роздуми. Можна було зауважити, що він час від часу перевертав іконку, дивлячись то на лицеву сторону, то на зворотню.

Старенька бабуся підсіла на лавку поруч... Вона зауважила, як хлопчина довго вдивлявся у фотографію двох жінок, яку потім повертав і вже виднілася ікона Спасителя, розп’ятого. За якусь хвилю завязалася розмова. Бабуся не могла стриматися від цікавості взнати про таємний обряд перевертання ікони, що робив хлопець.

Юнак оповів, що він студент і вчиться завдяки тому, що його мати поїхала на заробітки за кордон. Перебуваючи там якийсь час, вона навернулась до Бога і попросила сина, щоб той постійно молився за неї, щоб та витримала всі випробування і здоровою повернулась на батьківщину. Від того часу він щоразу при нагоді заходить до храму і молиться за свою матір, котра досі всі свої зусилля спрямовує на благо сина.

Бабуся тепер зрозуміла, чому ікона Розп’ятого Спасителя і фото матері із старенькою жінкою були поруч.

Залишається єдиним незрозумілим: чому так мало дітей і також чоловіків чи жінок не носять фото тих, котрі віддають своє життя, щоб їм краще жилось?

І чому ці “спасителі” не стали прикладом до наслідування, особами до пошанування, заслуженими на очікування?

Чому зараз говориться, що сім’ї заробітчан – це розбиті сім’ї, якщо вони їхали, щоб їх урятувати?

Питань багато, а відповідь потрібно дати на одне лиш запитання: а що ти зробиш, щоб це змінити, щоб зберегти любов між тобою і людиною, яка допомагає нести твій хрест?

http://www.rozdum.org.ua/?p=1504

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 4 + 6.

Історії з життя

ВРЯТОВАНІ ВІД АБОРТУ БЛИЗНЮКИ СТАЛИ СВЯЩЕНИКАМИ

Двоє чилійських католицьких священиків-близнюків вважають, що рішення їх матері відмовитись від аборту, рекомендованого лікарями, сприяло їх покликанню до священства. Священики Паоло та Феліпе Лізама народилися...

Зруйнований храм

Закінчувались весняні роботи на селі. Погідного вечора, коли ще не зайшло сонце, селом йшов завідувач клубу зі шкільним дзвінком, дзвонячи, зупиняючись біля кожної хати, викрикував...

Засновник спільноти молитовного служіння потребує коштів на операцію

Володимир Тимощук, батько 6-х дітей, майже 9 років бореться з раком крові. Незважаючи на хворобу, Володимир не здався, а навпаки – продовжує служити людям і Церкві...

Урок для усіх

Я приїхав за вказаною клієнтом адресою і натиснув клаксон. Почекавши кілька хвилин, знову засигналив. Був пізній вечір, і я подумав, що клієнт, певно, передумав, і я повернуся «на базу»… але...

Цінуймо найдорожче

Вона поспішала на роботу. Йшла як завжди поспіхом, не надто роздивляючись довкола. Та раптом зупинилась. О жах, ледве її нога не ступила...

Про «неформала» і непрофесіонала

Сталася ця пригода на другий день після Зелених свят. У вранішньому автобусі Бурштин – Львів повно студентів з клунками і містян середнього віку, які на вихідні їздили провідати батьків у рідних селах. У Рогатині підсів молодий «неформал»...

Крадені привітальні слова, або про меланхолічний настрій після свят

У святковий час крім дарунків, нам дарують ще й слова привітання. Написані чи сказані, прозою чи у віршовані формі – вони завжди бажані та очікувані, навіть, якщо із запізненням...

Бачити на молитві тільки Бога

Одного разу син запитав у матері: « Чому ти, коли хочеш молитися, запалюєш свічку?»...