Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
Автор: Католицький Оглядач

Історія наверненого ковбоя

Дата публікації: 14-02-2012

Ватиканська щоденна газета «L'Osservatore Romano» 11 лютого згадала у великій статті постать Гарі Купера й історію його навернення. 26 червня 1953 року, під час перебування в Італії на промоції фільму «Рівно опівдні», цей американський актор опинився на аудієнції у Пія ХІІ. Цю подію та інші спогади містить стаття Сильвії Джуді, базована на спогадах Вероніки Бальфе і дочки кінозірки, Мері Дженіс Купер.

«На аудієнції тато тримав у руках образки, футболки, медальйони і багато розаріїв, бо ж чимало друзів з Голівуду просили його привезти щось із папським благословенням… Минали напружені хвилини, коли – за солдатами швейцарської гвардії – увійшов Папа: високий, блідий, вбраний у біле. Ми були приблизно в середині черги. Тато, стаючи навколішки, втратив рівновагу – через хвилювання, але також і через хронічний біль у попереку, – і впустив на підлогу всі ті образочки й розарії; медальйони розкотилися по всій залі. Заклопотаний тато став рачки визбирувати все якомога швидше, коли раптом наткнувся на білий оксамитовий черевик і край сутани. Папа Пій ХІІ дивився на нього, терпляче очікуючи, коли батько підведеться», – такі слова доньки.

Хрещення актор прийняв через п’ять років після цієї події, і, за словами Мері Дженіс, це був самостійний і обдуманий крок, не вчинений під впливом дружини, як твердять деякі біографи. Дещо раніше актор заприязнився з о.Гарольдом Фордом. Перш ніж почати розмовляти про справи віри, вони відкрили, що обоє захоплюються… вогнепальною зброєю, мисливством, рибальством і дайвінгом.

В інтерв’ю, яке вийшло у книжці Баррі Нормана «Великі голівудці», Купер сказав: «Кожну годину мого життя, рік за роком, я присвячував виконанню того, що мені спадало на думку; а те, на що я мав охоту, не завжди було правильне. Минулої зими я почав замислюватися над тим, про що вряди-годи подумував: «Старий Купере, ти маєш Комусь подякувати за те, чого домігся!» Я ніколи навіть схожий на святого не буду…, можу тільки сказати, що стараюся бути трохи кращим. Може, мені вдасться».

Коли під час вручення «Оскара» у квітні 1961 року від імені Купера нагороду прийняв Джеймс Стюарт і світ довідався, що Гарі тяжко хворий, «надйішли листи з усього світу; серед інших, писали йому Папа Іван ХХІІІ, королева Єлизавета ІІ і його великий друг Ернст Хемінгуей… зателефонував до нього з Білого Дому президент Кеннеді». Журналістові, який розмовляв із ним 6 травня 1961 року, за кілька днів до смерті, актор сказав: «Я знаю: те, що станеться, є волею Божою, і не боюся майбуття».

«L'Osservatore Romano» стверджує, що, за свідченнями друзів про останній період життя Гарі Купера, традиційне визначення «американський герой» не таке вже й риторичне і цілком відповідає дійсності.

http://catholicnews.org.ua/istoriya-navernenogo-kovboya#point

Додати власний коментар

*
*
Що є сумою 5 і 7?

Історії з життя

ВРЯТОВАНІ ВІД АБОРТУ БЛИЗНЮКИ СТАЛИ СВЯЩЕНИКАМИ

Двоє чилійських католицьких священиків-близнюків вважають, що рішення їх матері відмовитись від аборту, рекомендованого лікарями, сприяло їх покликанню до священства. Священики Паоло та Феліпе Лізама народилися...

Зруйнований храм

Закінчувались весняні роботи на селі. Погідного вечора, коли ще не зайшло сонце, селом йшов завідувач клубу зі шкільним дзвінком, дзвонячи, зупиняючись біля кожної хати, викрикував...

Засновник спільноти молитовного служіння потребує коштів на операцію

Володимир Тимощук, батько 6-х дітей, майже 9 років бореться з раком крові. Незважаючи на хворобу, Володимир не здався, а навпаки – продовжує служити людям і Церкві...

Урок для усіх

Я приїхав за вказаною клієнтом адресою і натиснув клаксон. Почекавши кілька хвилин, знову засигналив. Був пізній вечір, і я подумав, що клієнт, певно, передумав, і я повернуся «на базу»… але...

Цінуймо найдорожче

Вона поспішала на роботу. Йшла як завжди поспіхом, не надто роздивляючись довкола. Та раптом зупинилась. О жах, ледве її нога не ступила...

Про «неформала» і непрофесіонала

Сталася ця пригода на другий день після Зелених свят. У вранішньому автобусі Бурштин – Львів повно студентів з клунками і містян середнього віку, які на вихідні їздили провідати батьків у рідних селах. У Рогатині підсів молодий «неформал»...

Крадені привітальні слова, або про меланхолічний настрій після свят

У святковий час крім дарунків, нам дарують ще й слова привітання. Написані чи сказані, прозою чи у віршовані формі – вони завжди бажані та очікувані, навіть, якщо із запізненням...

Бачити на молитві тільки Бога

Одного разу син запитав у матері: « Чому ти, коли хочеш молитися, запалюєш свічку?»...