Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
Автор: Історію записала Оля Молочій від Тані з міста Луцька

Історія одного викрадення

Дата публікації: 08-03-2011

Одного літнього вечора молода панянка сиділа біля вікна і сумно дивилася на горизонт. В цей вечір вона відчувала себе дуже самотньою. Батьки дівчини померли, і тепер вона жила одна у великому маєтку, тому її традиційним вечірнім заняттям було споглядати захід сонця із вікна своєї спальні. В цей час вона згадувала батьків.

Раптом вдалині з'явилася невідома постать. «Дивно... хто б це міг бути?!» - панянка зацікавлено спостерігала за людиною, яка поспішала до її будинку. Через хвилину вже змогла побачити, що це був молодий хлопець. Він поспішно підійшов і привітався:

- Добрий вечір! Мене звати Тео, я прийшов красти.

- Красти?!

- Так. Якщо запросите мене, я проведу цей вечір за розмовою з вами, але взамін вкраду одну невелику річ.

Дівчина задумалась. Їй було цікаво поспілкуватися з Тео, взнати хто він... та й так самотньо було в її багатому маєтку. Вона вирішила, що одна річ - невелика плата, до того ж це може бути й жарт, і запросила гостя до дому.

Цей вечір промайнув дуже швидко. Гість виявився цікавим оповідачем, і дівча швидко забуло про свій смуток. Та настав час прощання, і Тео сказав, що  прийде красти ще. На це дівчина лише приязно усміхнулася – що це за жарти такі?

Перед сном, сидячи в своїй кімнаті біля дзеркала вона довго думала про ту розмову і про свого нового друга. Але що ж? Ніде не могла знайти улюбленого гребінця. Чомусь згадався жарт Тео - може це він вкрав? Що за дурниці? Панянка замріяно посміхнулась і пішла спати.

Наступний день тривав нескінченно довго. Чи прийде знову новий друг? Це було єдине запитання, що не полишало дівочу голівку. І якою ж була радість, коли на дорозі з'явилася вже знайома постать. Знову Тео попередив, що прийшов красти. Вечір проминув за милою розмовою як одна мить. Перед сном дівчина знову помітила зникнення - цього разу на місці не виявилося фотографії батьків.

Secret_GardenМинали дні за днями. Тео щодня приходив у гості і вже не було сумнівів, що він дійсно приходив красти. Кожного вечора залишалися результати "крадіжки", але дівчині було добре і затишно в товаристві Тео, і вона щоразу приставала на його умову.

Цього вечора панянка засумувала:

- Напевно Тео більше не прийде, в мене вже нема нічого, окрім мого ліжка.

Та він все-таки прийшов.

Вони мило порозмовляли, а над ранок дівчина прокинулась у порожній кімнаті на підлозі. Протерши очі, встала і підійшла до вікна.

- Цікаво, що ж буде далі? Чи прийде сьогодні?

Цей день очікування був на багато довший, аніж попередній.

І дійсно, не прийшов... Він приїхав і запросив панянку поїхати разом з ним. Звичайно, її зацікавленню не було меж. Та все ж не наважувалася питати Тео, куди вони мандрують, тому просто мовчки сіла в диліжанс. А мандрували новими, незнаними дорогами, і врешті зупинились біля величної будівлі-палацу.

- Це мій дім, - сказав Тео і запросив увійти.

Та диво! Всередині палацу дівчина побачила всі свої "вкрадені" речі, тут було і фото батьків, і навіть старенький гребінець! Всі предмети були розставлені з великою дбайливістю, точно там, де вони лежали в неї.

- Це все для тебе, - пояснив Тео, - я хотів, аби тут ти почувала себе як вдома...

Сьогодні, з початком Великого посту, до нас теж приходить Тео - Бог. Та Він потребує твоєї згоди на "крадіжку". Для того, щоб осягти щось велике, потрібно дозволити Богові "вкрасти" у нас щось дрібне. Так зміна способу харчування не дає нам гарантії щастя, але цей наш "дозвіл на крадіжку" несе надію на присутність Тео в нашому житті. Коли ти робиш хоч один маленький крок в напрямку Бога, Він долає кілометри, аби наблизитись до тебе.

http://dyvensvit.org/velykden/282-statti/2608-istorija-odnogo-vykradennja

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 3 й 1.

Історії з життя

ВРЯТОВАНІ ВІД АБОРТУ БЛИЗНЮКИ СТАЛИ СВЯЩЕНИКАМИ

Двоє чилійських католицьких священиків-близнюків вважають, що рішення їх матері відмовитись від аборту, рекомендованого лікарями, сприяло їх покликанню до священства. Священики Паоло та Феліпе Лізама народилися...

Зруйнований храм

Закінчувались весняні роботи на селі. Погідного вечора, коли ще не зайшло сонце, селом йшов завідувач клубу зі шкільним дзвінком, дзвонячи, зупиняючись біля кожної хати, викрикував...

Засновник спільноти молитовного служіння потребує коштів на операцію

Володимир Тимощук, батько 6-х дітей, майже 9 років бореться з раком крові. Незважаючи на хворобу, Володимир не здався, а навпаки – продовжує служити людям і Церкві...

Урок для усіх

Я приїхав за вказаною клієнтом адресою і натиснув клаксон. Почекавши кілька хвилин, знову засигналив. Був пізній вечір, і я подумав, що клієнт, певно, передумав, і я повернуся «на базу»… але...

Цінуймо найдорожче

Вона поспішала на роботу. Йшла як завжди поспіхом, не надто роздивляючись довкола. Та раптом зупинилась. О жах, ледве її нога не ступила...

Про «неформала» і непрофесіонала

Сталася ця пригода на другий день після Зелених свят. У вранішньому автобусі Бурштин – Львів повно студентів з клунками і містян середнього віку, які на вихідні їздили провідати батьків у рідних селах. У Рогатині підсів молодий «неформал»...

Крадені привітальні слова, або про меланхолічний настрій після свят

У святковий час крім дарунків, нам дарують ще й слова привітання. Написані чи сказані, прозою чи у віршовані формі – вони завжди бажані та очікувані, навіть, якщо із запізненням...

Бачити на молитві тільки Бога

Одного разу син запитав у матері: « Чому ти, коли хочеш молитися, запалюєш свічку?»...