Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
Автор: Записала Іванна Рижан

«Мені Бог послав лікаря – Молитву»

Дата публікації: 09-09-2011

Людмила, с. Мостиська, Самбірський р-н, Львівська область:

«Моя донька захворіла, коли ще навчалась у школі в 9 класі. Лікарі поставили діагноз – онкозахворювання. Дитина лежала в реанімації і ми упродовж тривалого часу звертались до лікарів.

Якось, повертаючись зі Львова, я дивилась крізь шибку вікна авто на небо. У химерах хмар побачила обриси Христа у молитві на Оливній Горі. Кажу до свого сина: «Дивися на небо. Подібний образ намалював твій тато». Він поглянув так на мене і сказав, що через біль я втрачаю почуття реальності.

Я задумалася… Ісус молиться на Оливній горі… Враз прийшла думка: «Треба шукати молитви». Я молилася, ходила на Літургії. Якось мені в руки потрапляє книга: «Життя Ісуса Христа». Там я знайшла молитву за недужу дитину. У тій молитві поміняла всього одне лише слово: «смерть» на «хвороба». Ось ця молитва:

Божественний Спасителю, ти воскресив мертву доньку Яіра і сина вдови. Оце я приходжу до тебе і зі сльозами тебе благаю. Найсолодший Ісусе, зціли мою хвору дитину задля твоєї любові до дітей, задля безмежних заслуг твоєї хресної смерті. Мій Спасителю, змилосердися над моєю хворою дитиною і поверни їй здоров’я. Не дай, щоб я дивилася на хворобу своєї дитини, але дай, щоб я виховала її Тобі, мій пане, на славу, а святій твоїй Церкві на користь. Але Ісусе, нехай буде не моя, але твоя свята воля. Ти обдарував мене тою дитиною і якщо Ти забажаєш, я Тобі її віддам як Авраам. Не дай мені впасти під тягарем смутку, а допоможи мені терпеливо виконувати волю щодо моєї дитини. Амінь.

Мені Бог послав лікаря – Молитву. Тією молитвою я поставила свою дитину на ноги.

Через місяць до нас прийшла лікарка і запитала у моєї доньки, як почувається її сестра. Та відповідає: «У мене немає сестри». Лікарка пригадала їй, що мати приводила хвору дитину. Донька відповіла: «Мати приводила мене».

З тих пір усім, кого знаю і кого не знаю, засвідчую, що материна молитва на ноги піднімає.

Свідчення, передане очевидцем, п. Марією, Долинський р-н, Івано-Франківської обл.:

«У 35 років я захворіла. Лежала у ліжку, не могла звестись на ноги. Так тривало більше року. Я знала, що вмираю. Не могла спати. Був час, що упродовж 9 днів взагалі не спала. Коли заплющувала очі, то бачила страшні образи тварин з вогненними пащами. Старша сестра сказала, що треба висповідатися перед смертю. Я погодилась. До цього часу я ніколи не сповідалася і не знала як це. Священик задавав запитання – я відповідала. Так відбулася моя перша сповідь у житті. Відтак він запитав мене: «Про що ви думаєте: про життя чи про смерть?». Я розплакалася і кажу: «Ні, я хочу жити, у мене двоє маленьких дітей, я ще молода». «Ну то будете жити», – сказав священик і молився наді мною більше двох годин.

Після сповіді і молитов я проспала три години. Це було чудо після двох тижнів безсоння. Щоночі тривалість мого сну збільшувалась на годину. У ту ніч, коли я проспала шість годин, побачила уві сні Богородицю, котра йшла до мене у білому віночку. Я розповіла своїй сестрі, що мені снилася Матір Божа. Вона сказала: «Ти будеш жити». І я почала поволі одужувати. Близько 3-4 років ще лежала у ліжку, мені дали інвалідність. З часом піднялась на ноги.

Сьогодні мені 50 і я ходжу, працюю, і стою на своїх ногах. Дякую Богові!»

Михайло:

«До 2007 року я був алкозалежним. Захворів на епілепсію. Одного разу у мене був дуже сильний напад, такий, що мені аж важко було дихати. Не знав, що відбувається. Попросив у Бога допомоги і пообіцяв Йому, що кину пити і стану на добру дорогу. Я і до того часу звертався до Бога з цим проханням, але в той момент я просив так, що сам повірив у свої слова. Приїхали лікарі. Зробили кардіограму і направили мене в реанімацію… Бог почув мою молитву, яку я тоді промовив з вірою.

Вже четвертий рік поспіль я не вживаю алкоголю, ходжу до церкви. Дякую Богові і мамі, котра 15 років молилася за мене. Я розумію, як їй було важко дивитися на мене. Слава Богові!»

Свідчення записані на Міжнародній пішій прощі родин мігрантів Самбір-Зарваниця 2011р. Б. 

http://www.credo-ua.org/2011/09/50491

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 6 й 8.

Історії з життя

ВРЯТОВАНІ ВІД АБОРТУ БЛИЗНЮКИ СТАЛИ СВЯЩЕНИКАМИ

Двоє чилійських католицьких священиків-близнюків вважають, що рішення їх матері відмовитись від аборту, рекомендованого лікарями, сприяло їх покликанню до священства. Священики Паоло та Феліпе Лізама народилися...

Зруйнований храм

Закінчувались весняні роботи на селі. Погідного вечора, коли ще не зайшло сонце, селом йшов завідувач клубу зі шкільним дзвінком, дзвонячи, зупиняючись біля кожної хати, викрикував...

Засновник спільноти молитовного служіння потребує коштів на операцію

Володимир Тимощук, батько 6-х дітей, майже 9 років бореться з раком крові. Незважаючи на хворобу, Володимир не здався, а навпаки – продовжує служити людям і Церкві...

Урок для усіх

Я приїхав за вказаною клієнтом адресою і натиснув клаксон. Почекавши кілька хвилин, знову засигналив. Був пізній вечір, і я подумав, що клієнт, певно, передумав, і я повернуся «на базу»… але...

Цінуймо найдорожче

Вона поспішала на роботу. Йшла як завжди поспіхом, не надто роздивляючись довкола. Та раптом зупинилась. О жах, ледве її нога не ступила...

Про «неформала» і непрофесіонала

Сталася ця пригода на другий день після Зелених свят. У вранішньому автобусі Бурштин – Львів повно студентів з клунками і містян середнього віку, які на вихідні їздили провідати батьків у рідних селах. У Рогатині підсів молодий «неформал»...

Крадені привітальні слова, або про меланхолічний настрій після свят

У святковий час крім дарунків, нам дарують ще й слова привітання. Написані чи сказані, прозою чи у віршовані формі – вони завжди бажані та очікувані, навіть, якщо із запізненням...

Бачити на молитві тільки Бога

Одного разу син запитав у матері: « Чому ти, коли хочеш молитися, запалюєш свічку?»...