Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
по Марія Колодій
Автор: simya.org.ua

Віра в Бога

Дата публікації: 12-06-2010
віра

Хочу розповісти вам про випадок, який недавно мене дуже засмутив.

 

Коли закінчилась Служба Божа, ми вийшли з чоловіком з церкви, прямуючи додому. Стежка була вузенька, тому усі не дуже поспішали, в тому числі і жінка, що йшла попереду. Аж раптом вона зупинилася і ми побачили знайомого дідуся, що прислуговує в храмі, і який ніс пусте відерце якраз через нашу доріжку. Жінка різко призупинила чоловіка, мовляв, щоб почекав, бо люди йдуть, а він тут з пустим відром… В мене в серці щось перевернулося, а дідусь відповів: «Не гоже, пані, з церкви ідучи таке говорити, чи ви в Бога не вірите?». «В Бога я вірю, - обурилась жінка, - але і відро хочу бачити повне».

 

Сумно мені стало, дуже сумно, бо люди багато чого не знають чи не хочуть знати, не усвідомлюють чи не хочуть усвідомлювати, ніби вірять, та не довіряють. В серцях багатьох, особливо старших осіб, дуже вкоренилися різного роду забобони. На перший погляд, наче нічого такого страшного в них немає: на кут сіла – заміж не вийде, через поріг передала – не можна, наречена на наречену подивилася – на нещастя і так далі і тому подібне. Але це лише на перший погляд. Адже нечистий не спить, саме через погані звички, різного роду вірування, спокуси, він підступає до людини, проникає у її думки, серце, розхитує віру в Бога і часто сама людина вже не може розрізнити, що правда, а що ні, і чорне нерідко приймає за біле.

 

Так і з цими забобонами. Давайте вглибимось, що саме відбувається. Навіть можемо розглянути вище згаданий випадок. Ми, будучи на Літургії, можливо, навіть прийнявши Святе Причастя, отримуємо Божі освячуючі ласки. Тепер Бог, який захищає від усього злого, якщо віруємо і віддаємо Йому себе, керує нашим життям. І що далі? Ми виходимо благословенними з храму Господнього і одразу ж забуваємо про Нього, тому що починаємо вірити іншому богові, як наприклад, відро, чорний кіт, тощо. А хіба ні? Адже кажуть, якщо чорний кіт перебіжить дорогу – на лихо, пусте відро понесуть – теж недобре і ще безліч інших подібних абсурдів. Багато людей у своє виправдання говорять, що вони в це вірять, тому що саме так з ними відбувається. Правильно, якщо ви починаєте надіятись на іншого бога, вірячи в ці забобони, можна навіть сказати служачи нечистому, то диявол усе зробить, щоб ви й надалі вірили і далі у такий спосіб «поклонялися» йому.

 

Або інший випадок. Принесли тільки-но хрещене, ще сповнене Святим Духом, немовля додому. І тут приходять гості і всі по черзі плюють (в прямому значені цього слова) на дитя, а з ним і на Святого Духа, щоб не наврочити. А чи не легше сказати: «Нехай Бог тебе благословить», якщо ви справді хочете захистити цю манюню від злого, аніж плювати чи прив’язувати до неї червону нитку. Невже нитка сильніша за Бога! ?

 

Звичайно, не слід путати забобони з християнськими традиціями і звичаями, оскільки це зовсім інша річ. Якщо у вас виникли сумніви щодо того, чи правильно ви робите, чи це по-християнськи, чи це традиція чи забобон, найкраще - запитайте у священика.

 

Перегляньте свою віру. Можливо, десь в її кутках затаївся інший божок, якого нарешті треба вигнати зі свого серця, адже «не можна двом панам служити».

 І не забувайте, що нічого без волі Божої не стається!

http://simya.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=90&Itemid=9

Додати власний коментар

*
*
Що є сумою 7 і 1?

Історії з життя

ВРЯТОВАНІ ВІД АБОРТУ БЛИЗНЮКИ СТАЛИ СВЯЩЕНИКАМИ

Двоє чилійських католицьких священиків-близнюків вважають, що рішення їх матері відмовитись від аборту, рекомендованого лікарями, сприяло їх покликанню до священства. Священики Паоло та Феліпе Лізама народилися...

Зруйнований храм

Закінчувались весняні роботи на селі. Погідного вечора, коли ще не зайшло сонце, селом йшов завідувач клубу зі шкільним дзвінком, дзвонячи, зупиняючись біля кожної хати, викрикував...

Засновник спільноти молитовного служіння потребує коштів на операцію

Володимир Тимощук, батько 6-х дітей, майже 9 років бореться з раком крові. Незважаючи на хворобу, Володимир не здався, а навпаки – продовжує служити людям і Церкві...

Урок для усіх

Я приїхав за вказаною клієнтом адресою і натиснув клаксон. Почекавши кілька хвилин, знову засигналив. Був пізній вечір, і я подумав, що клієнт, певно, передумав, і я повернуся «на базу»… але...

Цінуймо найдорожче

Вона поспішала на роботу. Йшла як завжди поспіхом, не надто роздивляючись довкола. Та раптом зупинилась. О жах, ледве її нога не ступила...

Про «неформала» і непрофесіонала

Сталася ця пригода на другий день після Зелених свят. У вранішньому автобусі Бурштин – Львів повно студентів з клунками і містян середнього віку, які на вихідні їздили провідати батьків у рідних селах. У Рогатині підсів молодий «неформал»...

Крадені привітальні слова, або про меланхолічний настрій після свят

У святковий час крім дарунків, нам дарують ще й слова привітання. Написані чи сказані, прозою чи у віршовані формі – вони завжди бажані та очікувані, навіть, якщо із запізненням...

Бачити на молитві тільки Бога

Одного разу син запитав у матері: « Чому ти, коли хочеш молитися, запалюєш свічку?»...