Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
по Жива Вервиця
Автор: о.Іван Колодій

МОЛИТВА ЗА ПОМЕРЛИХ

Дата публікації: 06-05-2013

Молитва за померлих – це найбільше і найголовніше, що ми можемо зробити для тих, хто відійшов у світ інший. Загалом, покійний не потребує ні гроба, ні пам'ятника – все це данина традиціям, нехай і благочестивим. Але вічно жива душа покійного відчуває велику необхідність у нашій постійній молитві, тому що сама вона не може творити добрих справ, якими була б в змозі умилостивити Бога. Ось, чому домашня молитва за близьких, молитва на кладовищі біля могили –  обов'язок кожного християнина. У певні дні року Церква творить поминання всіх від віку усопших отців і братів у вірі, які удостоїлися християнської кончини, і тих, кого забрала раптова смерть.

Під час святкування світлого празника Воскресіння Христового у нашій традиції існує звичай йти на кладовище для молитви на гробах рідних і дорогих серцю людей. Молитовна традиція молитви на гробах у цей благословенний час перемоги Христа над смертю вказує нам що у кожному із нас існує внутрішнє незнищенне відчуття безсмертя людської особистості, потужніше за будь-який сумнів  у протилежному, який нам намагається вкласти лукавий. Знаменно, що також люди нецерковні прагнуть пом’янути своїх покійних саме у світлі дні християнського святкування перемоги Христа над смертю. Вони вірять, що їхні рідні люди не відійшли назовсім, що вони, хоча перебувають в іншому світі, але живі, і з ними можна через молитву побути разом. І це справді так: усі вони, наші рідні й дорогі люди, — живі, проте живуть іншим життям, не тим, яким ми з вами на землі, але перебувають у вічності, до якого прийдемо і ми у свій час. Тому питання про те життя після смерті, яке є нетлінним існуванням про яке ми роздумуємо, святкуючи Великдень — Воскресіння Христове, особливо важливе для нас, адже воно торкається не просто нашого розуму, але, можливо, більшою мірою стосується нашого серця.

Церква від початків свого існування наголошує на необхідності молитви на гробах під час Воскресіння, стверджуючи, що стан душі, яка опинилася після смерті в путах демонів пристрастей, можна змінити. Преподобний Антоній Великий пише: «Отож починаємо спілкування з Богом і в силу цього духовного єднання стаємо здатними надати духовну допомогу усопшим. І чим чистіша наша душа, тим більшою мірою може змінитися стан душі померлої, яка з нами і через нас поєднується з Богом за гробом тією мірою, якою ми до Нього долучаємося через молитву, яка об’єднує людські душі у Бозі. Тому не можна вірити безглуздим байкам про те, що за когось не можна молитися, бо це не приносить жодної користі. Молитва корисна завжди. Вона дарує ласку Божу для тих, хто молиться, і вимолює у Бога благодаті для усопших». Підготовка до моління на цвинтарі під час Світлої Седмиці – Воскресіння Христового починається під час Великого Посту. Звичайно, на землі ніхто не знає, якої участі зазнав кожен після смерті. Але молитва любові ніколи не буває марна. Якщо наші покійні близькі удостоїлися Царства Небесного, вони відповідають на молитву за них заступаючись за нас перед Божим престолом. За словом псалмоспівця, «молитва моя від серця мого неспинялася» (Пс. 34; 13), а за словом Спасителя, «мир ваш до вас повернеться» (Мф. 10; 13). Та ці молитви все ж є корисними для нас. «Якщо хто-небудь, –  зауважує святий Іоанн Дамаскин – хоче помазати хворого миром або іншим священним єлеєм, то спершу стає причасником помазання сам, а потім помазує хворого: так кожен, хто турбується про порятунок ближнього, спершу отримує користь сам, потім приносить її ближньому: бо не неправедний Бог, щоб забути справи, за словом апостола божественного». «Постараймося, наскільки це можливо, допомагати покійним, замість сліз, замість ридань, замість пишних гробів, нашими молитвами, милостинею і приношеннями, щоб таким чином і їм, і нам отримати обітовані блага». (Свт. Іоан Золотоустий)

Щира і ревна молитва, поєднана із покаянням під час Великого Посту із відреченням хоча б від якогось задоволення — потрібна молільникам і покійному. Якщо хтось дійсно хоче допомогти своєму усопшому синові, дочці, матері, чоловікові, дружині, сестрі, братові — тому, кого він щиро любить їх, то молитва та покаяння є дієвим засобом  у наших руках. Коли ми очищаємо тіло почуття, думки від гріхів, через молитву, читання Слова Божого тоді пасхальна молитва за померлих буде дієвою. Спробуймо помиритися зі своїми ворогами, зробімо добро тим, що ненавидять нас — за заповідями Божими. Позмагаймося зі своїми пристрастями, прагнім нікого не осуджувати, не заздрити, не відповідати злом на зло, частіше сповідайся та причащайся святих Христових Таїн. Очистьмо хоча б трохи свою душу заради себе та усопшої дорогої людини. Скажи собі: «Хоча б ці дні Великого посту і Воскресіння Христового спробую бути християнином, спробую жити за Євангелією» так промовляє преподобний Марк Єгипетський. Адже товариш пізнається у біді, а не за святковим столом, і любов виявляється самопожертвою, ділом, а не лише заупокійними картками. І чим завзятіше будемо працювати над своїми душами — тим дієвішою для покійного буде наша любов до нього. Тоді молитва християн до Бога, та жертви принесуть справжню користь спочилому. Ось яка допомога потрібна рідній, близькій, коханій люди, яка упокоїлася. Молитва на гробах під час пасхального тижня – в особливий спосіб допомагає нам християнам усвідомити, що подія Воскресіння стосується не лише нас живих, а також і усопших. Перемога над смертю, отримана через розп’яття і воскресіння Ісуса Христа, витісняє печаль про тимчасову розлуку з рідними, і тому ми, за словом митрополита Антонія Сурозького, «з вірою, надією і великодньою упевненістю стоїмо біля гробів покійних». Як чудово Церква Христова описує перемогу Христа над пеклом, вічними муками та смертю у славетному Великодньому слові: «Хай ніхто не боїться смерті; бо визволила нас смерть Спасителя. Він знищив її, коли нею був огорнутий; Він спустошив пекло, зійшовши у нього; засмутив того, котрий торкнувся плоті Його…». «Де твоє, смерте, жало, де твоя, пекле, перемога? Христос воскрес, і  ти подоланий. Христос воскрес, і упали демони. Христос воскрес, і втішаються ангели. Суть цієї промови зрозумілі слова «жоден не мертвий у гробі», говорять тут, зрозуміло, про воскресіння не лише тіла, після якого для грішників почнуться безконечні страждання, але й про воскресіння духовне, яке відчиняє праведній людині браму вічного життя в Бозі: «Він спустошив пекло, зійшовши в пекло». Майже дослівно цю ж думку повторює святитель Єпіфаній Кіпрський: «А наше життя — …(Христос), що за нас Постраждав, щоб звільнити нас від пристрастей і, померши тілом, став смертю для смерті, щоб знищити жало смерті, зійшов у пекло зламати адамантові засуви. Учинивши це, вивів Він полонені душі, й пекло учинив порожнім»

Отож Пасха – це визволення від смерті і дарування життя, новий перехід від рабства гріховного до свободи Божої, під час якої сам Господь веде ціле людство – живих і усопших до «нової землі», первинно нам дарованої, тобто до раю. Саме тому нам як християнам не можна забувати істинного значення цього величного свята, не можна нехтувати важливим фактом про те, що Господь визволив усіх живих і усопших своїм Воскресінням, дарував нам усім нове життя. Саме у воскресінні Христовому здійснилася уся спасительна місія Бога щодо людини. І саме тому свято Пасхи має таке надзвичайне значення для історії спасіння землян, і тих які перейшли поріг цього земного життя, про що ми згадуємо моличись біля гробів наших померлих.

 

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 2 й 1.

Літургійне життя

УГКЦ

Владика Венедикт: «Різдвяний піст – період доброго приготування до усвідомленого переживання Різдва ГНІХ»

28 листопада розпочався Різдвяний піст (Пилипівка). Він завершується в навечір’я Різдва, 6 січня. Як відомо, Великий та Різдвяний пости є найбільшими в нашій церковній традиції. Про те, як правильно дотримуватися Різдвяного посту, і про його духовну складову розповідає владика Венедикт (Алексійчук), голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ...

християнство

«П’ятдесятниця - період очікування дару Святого Духа», - о. Василь Рудейко

Ісус Христос на 40-й день після свого воскресіння вознісся на небо, на 50-й зіслав Святого Духа на своїх апостолів. Період від Воскресіння до Зіслання Святого Духа в Церкві називається П’ятдесятницею. Він має свою структуру і включає в себе три великих свята. Про це розповідає о. Василь Рудейко, доктор богослов'я, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, священик храму Священномученика Климентія Шептицького у Львові...

Папа розповів, навіщо у неділю ходити до церкви

Пресвята Євхаристія є великим Божим даром для нас, і саме тому важливо ходити в неділю на Службу Божу, і не лише для того, щоб молитися, але й щоб причащатися. Про це пригадав Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 5 лютого...

Папа пояснив, чому мучеництво Стефана згадується на другий день Різдва

Наступного дня після Христового Різдва Церква вшановує святого первомученика Стефана. Цей день в Італії є вихідним, тому численні римляни, прочани з інших італійських міст та паломники з різних кінців світу у четвер, 26 грудня, не зважаючи на проливні дощі та шквальний вітер, заповнили площу Святого Петра, щоб разом з Папою Франциском помолитись молитвою «Ангел Господній»...

ПРАЗНИК ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА 27 ВЕРЕСНЯ ВІДЗНАЧАЮТЬ ПРАВОСЛАВНІ І ГРЕКО-КАТОЛИКИ

Християни візантійського обряду 27 вересня (14 вересня за старим стилем) святкують празник Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Це свято належить до 12 великих празників Східної Церкви та має один день перед- та 7 днів попразництва...

РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ 21 ВЕРЕСНЯ СВЯТКУЮТЬ ХРИСТИЯНИ, ЯКІ ЖИВУТЬ ЗА ЮЛІАНСЬКИМ КАЛЕНДАРЕМ

21 вересня православні та греко-католики в Україні (а також християни в деяких інших країнах) святкують Різдво Пресвятої Богородиці. Римо-Католицька, Вірменська та більшість Православних Церков світу дотримуються Григоріанського або Неоюліанського календаря і відзначають цю подію на 13 днів раніше, тобто 8 вересня...

11 ВЕРЕСНЯ ПРАВОСЛАВНІ ТА ГРЕКО-КАТОЛИКИ ВШАНОВУЮТЬ УСІКНОВЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИ СВ. ІВАНА ХРЕСТИТЕЛЯ

Пам’ять про усікновення чесної голови св. Івана Хрестителя вшановують 11 вересня православні та греко-католики, які дотримуються Юліанського календаря...

«Передайте один одному знак миру»

В Євхаристії ми беремо участь як люди грішні та слабкі. Тому на початку літургії визнаємо: «Сповідаюся Господу Богу всемогутньому і вам, брати і сестри, що безмірно согрішив я думкою, словом, учинком і недбальством...