Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
по Марія Колодій
Автор: christusimperat.org

Основне покликання і завдання мирян

Дата публікації: 22-06-2010
миряни

В теперішньому світі, коли покликання до священства в багатьох країнах зменшується в кількості, виникає питання: яким є основне завдання мирян в Церкві і в світі? Як можуть миряни успішно виконувати свою основну місію, якщо вони не розуміють, в чому вона полягає?

Плати, молись і впокорись?

В одному жарті сказано, що миряни мають "платити, молитись і впокоритись." Це - старий жарт; у 1850 році єпископ сказав Кардиналу Ньюмену, що "миряни єпархії мають стріляти, займатись мисливством і розважатись." Папа Боніфацій VIII одного разу зазначив, що історія показує, що миряни завжди вороже ставились до клиру, а Пій X в своєму засудженні модернізму описав це, як "найбільш пагубну доктрину, яка зробить мирян фактором прогресу в Церкві." Такі твердження показують напругу між клиром і мирянами, де ніхто з них не є впевнений в своєму ставленні щодо інших. Це неправильне ставлення розвинулось тому, що Церква зробила дуже мало для вирішення питання ролі і місця мирян в Церкві і в світі. У 1950-их роках Ів Конгер (видатний французький кардинал і теолог) сказав, що миряни є повноправними членами Церкви, а не громадянами другого сорту чи нижчим класом від клиру. Потім, у 1987 році, на Синоді "Покликання і місія мирян в Церкві і в світі" була зроблена конкретна спроба представити кращі теологічні рамки для ролі мирян. Тому, всяке роздумування над цією роллю має базуватися на апостольському посланні "Christifideles Laici", яке підсумовує роботу Синоду і розглядає покликання мирян.

Наша особливість, гідність і роль

Цей важливий документ ("Christifideles Laici") поділений на п'ять розділів. Перший розділ нагадує нам, що Хрищення є джерелом гідності і особливості кожного християнина, і що саме через Хрищення ми стаємо покликані до життя в святості і служінні, натхненні Святим Духом. Другий розділ розглядає наше місце в Церкві, а також нашу участь в її житті та місію з допомогою наших дарів і служіння. Третій розділ розглядає відповідальність кожного мирянина-християнина за місію Церкви і наголошує на потребі нової євангелізації окремих осіб і суспільства загалом. Нас заохочують жити, говорити і приносити Радісну звістку де б ми не були. Четвертий розділ розглядає широкий спектр покликань в церкві і в суспільстві, із особливим наголосом на статусі і ролі жінок. Ми всі покликані працювати разом для побудови Царства. В останньому розділі нас переконують нести багато плодів, із наголосом на важливості нашого окремого покликання, щоб ми могли перерости у зрілих християн. Нам нагадують, що наша тривала життєва формація не є привілеєм, наданим кільком особам, а правом і обов'язком всіх. В цьому документі ми, нарешті, знаходимо позитивний і чіткиі вияв особливості, гідгості і ролі мирян у місії Церкви. Варто прочитати цей документ, але що це все означає, і куди нас веде?


Наша місія і покликання до святості

Старе негативне визначення мирян -"ті, хто НЕ прийняли таїнство священства" - вже недійсне, і тепер ми маємо подивитись на себе з погляду на те, ким ми є, а не чого нам бракує. Ми дізнаємося, що активна участь у спасенному ділі Христа не є лише для певних християн з особливою освітою чи навиками - це заклик до нас усіх через таїнство ініціації. Отже, якщо заклик до святості і місії є загальною особливістю і для клиру, і для мирян, то що особливого маємо зробити ми? Це досить просте розуміння того, як і де нам відкликатись на заклик і взяти участь в Христовій місії.


Різні покликання, різні дари

Покликанням клиру переважно, але не виключно, є розбудова Церкви, а мирян закликають допомагати їм у цьому. На противагу, покликанням мирян переважно (але, знову ж таки, не виключно) є нести Радісну звістку у секуляризованому світі, і таким чином приводити людей до Церкви. В нашому завданні нас має підтримувати клир. Звичайно, що в багатьох країнах миряни потрібні для того, щоб допомогти клиру в розбудові церкви, і вони роблять це, приймаючи, де це необхідно, певні служіння. Але ця праця не є візією основного завдання зрілих мирян, описаного в церковних документах і енцикліках. Частково причина нашої неспроможності відповісти на заклик іти в світ є в тому, що миряни часто не відчувають, що нас поєднує, до тих пір, поки ми стаємо задіяні в певне Церковне служіння чи програму. Тому зрозуміло, що ще багато потрібно зробити для того, щоб приготувати нас до нашої першочергової місії в світі. Ми маємо викривлене бачення духовного розвитку мирян, яке наголошує на залученні до Церковного служіння через діяльність в світі. Але завданням Церкви є, в першу чергу, не її власна онова, а євангелізація світу. Папа Павло VI чітко висловив це у Evangelii Nuntiandi: "Церква існує для євангелізації." Нам часто здається, однак, що пріоритет належить священичому служінню розбудови Церкви, відкладаючи мирянське покликання в світі на задній план. Зазвичай, це призводить до думки, що у клиру вище покликання, ніж у мирян. Та варто розглядати їх як Різні покликання, які потребують конкретних дарів, але усвідомлювати, що і клир, і миряни є рівними в Божих очах.


Партнери по місії

Щоб змогти прийняти заклик іти в світ, нам потрібно уникати неправильного бачення відмінності між священним і світським. Легко дивитися на Церкву, як на хорошу, святу і безпечну в той час, як бачити світ ворожим, злим і нечестивим. Це призводить до того, що людина починає відчувати, що живе у ворожому світі і прагне заховатися у безпеці Церкви. Якщо ми так вважаємо, то нам потрібно змінювати наш спосіб думання, приймаючи Божу точку зору, що створіння є в основному хороше, і поділяти Його любов до світу (Ів. 3,16). Тому нашим основним покликанням є бути працівниками в Його винограднику, представляти і сповіщати радісну звістку спасіння в Ісусі всім, кого зустрічатимемо. Якщо ми хочемо робити це успішно, нам треба бути сформованими, оснащеними і відправленими з наших парафій з чітким розумінням значення цього. Для цього необхідне нове партнерство між клиром і мирянами, при якому кожна група розумітиме і житиме своїм особливим покликанням, допомагаючи один одному при потребі. Наші відповідні покликання не є кращі чи гірші - всі вони вимагають посвяти і жертви - але вони є різними. Тому, давайте, приймемо це і візьмемося за працю євангелізації, до якої ми покликані.

http://christusimperat.org/uk/node/12505 

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 7 й 4.

Літургійне життя

УГКЦ

Владика Венедикт: «Різдвяний піст – період доброго приготування до усвідомленого переживання Різдва ГНІХ»

28 листопада розпочався Різдвяний піст (Пилипівка). Він завершується в навечір’я Різдва, 6 січня. Як відомо, Великий та Різдвяний пости є найбільшими в нашій церковній традиції. Про те, як правильно дотримуватися Різдвяного посту, і про його духовну складову розповідає владика Венедикт (Алексійчук), голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ...

християнство

«П’ятдесятниця - період очікування дару Святого Духа», - о. Василь Рудейко

Ісус Христос на 40-й день після свого воскресіння вознісся на небо, на 50-й зіслав Святого Духа на своїх апостолів. Період від Воскресіння до Зіслання Святого Духа в Церкві називається П’ятдесятницею. Він має свою структуру і включає в себе три великих свята. Про це розповідає о. Василь Рудейко, доктор богослов'я, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, священик храму Священномученика Климентія Шептицького у Львові...

Папа розповів, навіщо у неділю ходити до церкви

Пресвята Євхаристія є великим Божим даром для нас, і саме тому важливо ходити в неділю на Службу Божу, і не лише для того, щоб молитися, але й щоб причащатися. Про це пригадав Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 5 лютого...

Папа пояснив, чому мучеництво Стефана згадується на другий день Різдва

Наступного дня після Христового Різдва Церква вшановує святого первомученика Стефана. Цей день в Італії є вихідним, тому численні римляни, прочани з інших італійських міст та паломники з різних кінців світу у четвер, 26 грудня, не зважаючи на проливні дощі та шквальний вітер, заповнили площу Святого Петра, щоб разом з Папою Франциском помолитись молитвою «Ангел Господній»...

ПРАЗНИК ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА 27 ВЕРЕСНЯ ВІДЗНАЧАЮТЬ ПРАВОСЛАВНІ І ГРЕКО-КАТОЛИКИ

Християни візантійського обряду 27 вересня (14 вересня за старим стилем) святкують празник Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Це свято належить до 12 великих празників Східної Церкви та має один день перед- та 7 днів попразництва...

РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ 21 ВЕРЕСНЯ СВЯТКУЮТЬ ХРИСТИЯНИ, ЯКІ ЖИВУТЬ ЗА ЮЛІАНСЬКИМ КАЛЕНДАРЕМ

21 вересня православні та греко-католики в Україні (а також християни в деяких інших країнах) святкують Різдво Пресвятої Богородиці. Римо-Католицька, Вірменська та більшість Православних Церков світу дотримуються Григоріанського або Неоюліанського календаря і відзначають цю подію на 13 днів раніше, тобто 8 вересня...

11 ВЕРЕСНЯ ПРАВОСЛАВНІ ТА ГРЕКО-КАТОЛИКИ ВШАНОВУЮТЬ УСІКНОВЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИ СВ. ІВАНА ХРЕСТИТЕЛЯ

Пам’ять про усікновення чесної голови св. Івана Хрестителя вшановують 11 вересня православні та греко-католики, які дотримуються Юліанського календаря...

«Передайте один одному знак миру»

В Євхаристії ми беремо участь як люди грішні та слабкі. Тому на початку літургії визнаємо: «Сповідаюся Господу Богу всемогутньому і вам, брати і сестри, що безмірно согрішив я думкою, словом, учинком і недбальством...

Архів новин