Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
Автор: о. Ярослав Валюх

Святе Преображення Ісуса Христа. Проповідь на свято

Дата публікації: 17-08-2010
5489
«Господи, у світлі лиця Твого підемо і в
імені Твоїм возрадуємося навіки» (Пс. 88).

Коли в кінці літургії священик виходить із царських воріт з чашею, ми всі разом - і священнослужителі, і учасники богослужіння, - читаємо молитву, яку склав у IV столітті Іван Золотоустий: «Вірую, Господи, і ісповідую, що Ти Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший я....». Слова «Ти воістину Христос, Син Бога живого» взяті із 16-ї глави Євангелія від Матея. Ісус запитав своїх учнів: «За кого люди мають Сина Чоловічого?» Ті відповіли: «Одні за Івана Хрестителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію, або одного з пророків». «На вашу думку, - до них каже, - Хто Я?» Озвався Симон Петро і заявляє: «Ти - Христос, Бога живого Син!» (Пор. Мт. 16.13-16).

Бачачи преображеного Ісуса, який говорить з Мойсеєм та Іллею, Петро вигукує: «Господи! Добре нам тут бути!». Якісь смішні та наївні слова. Але ж ми з вами, входячи у храм, так часто в своїй душі промовляємо: «Добре нам тут бути!». Нам добре, приємно тут перебувати, ми молимось тут, і нам здається, що в цьому храмовому дійстві і втілюється наше християнство. Ми стаємо християнами не в житті, а в храмі! Але в цьому криється велика небезпека, ми перестаємо бути християнами, а стаємо лише шанувальниками храму! Нам приємно «погрітися» у храмі! Отець Олександр Мень дуже гарно висловився, що християнство не тепла піч, до якої приємно притулитись, а важка і небезпечна експедиція. Так він висловив на мові XX століття те, що апостол Петро говорив у оповіданні про преображення.

У цей момент коли Петро сказав: «Добре нам тут бути», хмара закрила гору і із хмари стало чути голос: «Це - мій улюблений Син, що я Його вподобав, Його слухайте» (Мт. 17.6,5). Цю подію Святі Отці називають другим Богоявленням. Ця фраза відразу нас проймає, ставить лице в лице перед приголомшливою новиною: у світ увійшов Месія, Спаситель цього світу! Ісус - не античний бог, який зійшов на землю. Він - Людина, як і ми всі. Але в цій Людині, як каже, прекрасно володіючи грецькою термінологією, апостол Павло: «Враз з людською природою живе вся повнота Божества» (Кол. 2.9).

Празникові Преображення присвячені чудові піснеспіви, зокрема тропар «Преобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки могли (тобто - наскільки вони могли вмістити в себе цю подію). Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі!» і кондак: «На горі преобразився Ти, і скільки змогли, ученики Твої славу Твою, Христе Боже, виділи, щоб коли побачать, як Тебе розпинають, що ти є воістину Отче сяяння».

У цьому короткому гімні Преображення пов'язується зі смертю на хресті! Христос готує учнів (а разом і з ними і нас) до входження у таємницю Його смерті. Але Він преобразився, не померши, показавши, що у світ воскресіння можна ввійти до смерті. Цю дорогу Він відкриває кожному з нас. І, як Христове воскресіння почалося до Його смерті, так і воскресіння кожного християнина - лише особливий перехід. Бо входити у світ воскресіння ми повинні за життя, тільки називати його, мабуть, краще не воскресінням, а власне ПРЕОБРАЖЕННЯМ. Таке Преображення і є християнством!

Більшість східних релігій заперечують плоть і показують її зіпсованість, звідси - умертвіння плоті, боротьба з нею, різні екзотичні форми аскетизму, притаманні релігійним доктринам Індії, Єгипту і загалом Сходу: не їсти, не пити, висушувати себе за життя. Антична релігія, навпаки, плоть обожнює. А Христос пропонує нам третій, зовсім новий шлях, показує нам, що плоть може бути преображена, якщо Бог входить у наше серце, якщо Він наповнює нас.

Святий Августин у своїй книзі «Визнання» говорить про двох царських слуг, які, живучи при царському дворі, цілком забули про Бога. Якось, будучи на полюванні, вони заблукали. Дійшли до хатини пустинника. На столі лежав життєпис святого Антонія. Один із них з цікавості взяв книжку і почав її читати. Книга так зацікавила його, що тільки по якомусь часі міг звернутися до свого приятеля зі словами: «Скажи, чому так мучимося на царській службі і посвячуємо їй весь свій час та зусилля? Чи можемо розраховувати на щось більше, аніж на те, щоб стати царськими друзями? І хоч би так і сталося, то хто нам гарантує тривалість його приятельства та ласки? Зрештою, яку з того матимемо користь, якщо подивимося на це з погляду вічного життя? О, наскільки цінніша служба Богові! І як легко можна дійти до того, щоб нас Бог прийняв за Своїх приятелів, до Своєї ласки, яка не міняється і - що головне - обіцяє вічну нагороду?» Невдовзі зреклися служби царської і відійшли на самоту, де врятували свої душі для вічного життя.

Людина живе в часі, але покликана до вічності. Її майбутнє довше, ніж теперішнє і минуле разом. Замінімо дочасне, часто дуже ілюзорне теперішнє щастя, на майбутнє - досконале і вічне. Амінь.

"Сівач", серпень 2010 Ч. 8 (131), рік 12

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 8 + 4.

Літургійне життя

УГКЦ

Владика Венедикт: «Різдвяний піст – період доброго приготування до усвідомленого переживання Різдва ГНІХ»

28 листопада розпочався Різдвяний піст (Пилипівка). Він завершується в навечір’я Різдва, 6 січня. Як відомо, Великий та Різдвяний пости є найбільшими в нашій церковній традиції. Про те, як правильно дотримуватися Різдвяного посту, і про його духовну складову розповідає владика Венедикт (Алексійчук), голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ...

християнство

«П’ятдесятниця - період очікування дару Святого Духа», - о. Василь Рудейко

Ісус Христос на 40-й день після свого воскресіння вознісся на небо, на 50-й зіслав Святого Духа на своїх апостолів. Період від Воскресіння до Зіслання Святого Духа в Церкві називається П’ятдесятницею. Він має свою структуру і включає в себе три великих свята. Про це розповідає о. Василь Рудейко, доктор богослов'я, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, священик храму Священномученика Климентія Шептицького у Львові...

Папа розповів, навіщо у неділю ходити до церкви

Пресвята Євхаристія є великим Божим даром для нас, і саме тому важливо ходити в неділю на Службу Божу, і не лише для того, щоб молитися, але й щоб причащатися. Про це пригадав Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 5 лютого...

Папа пояснив, чому мучеництво Стефана згадується на другий день Різдва

Наступного дня після Христового Різдва Церква вшановує святого первомученика Стефана. Цей день в Італії є вихідним, тому численні римляни, прочани з інших італійських міст та паломники з різних кінців світу у четвер, 26 грудня, не зважаючи на проливні дощі та шквальний вітер, заповнили площу Святого Петра, щоб разом з Папою Франциском помолитись молитвою «Ангел Господній»...

ПРАЗНИК ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА 27 ВЕРЕСНЯ ВІДЗНАЧАЮТЬ ПРАВОСЛАВНІ І ГРЕКО-КАТОЛИКИ

Християни візантійського обряду 27 вересня (14 вересня за старим стилем) святкують празник Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Це свято належить до 12 великих празників Східної Церкви та має один день перед- та 7 днів попразництва...

РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ 21 ВЕРЕСНЯ СВЯТКУЮТЬ ХРИСТИЯНИ, ЯКІ ЖИВУТЬ ЗА ЮЛІАНСЬКИМ КАЛЕНДАРЕМ

21 вересня православні та греко-католики в Україні (а також християни в деяких інших країнах) святкують Різдво Пресвятої Богородиці. Римо-Католицька, Вірменська та більшість Православних Церков світу дотримуються Григоріанського або Неоюліанського календаря і відзначають цю подію на 13 днів раніше, тобто 8 вересня...

11 ВЕРЕСНЯ ПРАВОСЛАВНІ ТА ГРЕКО-КАТОЛИКИ ВШАНОВУЮТЬ УСІКНОВЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИ СВ. ІВАНА ХРЕСТИТЕЛЯ

Пам’ять про усікновення чесної голови св. Івана Хрестителя вшановують 11 вересня православні та греко-католики, які дотримуються Юліанського календаря...

«Передайте один одному знак миру»

В Євхаристії ми беремо участь як люди грішні та слабкі. Тому на початку літургії визнаємо: «Сповідаюся Господу Богу всемогутньому і вам, брати і сестри, що безмірно согрішив я думкою, словом, учинком і недбальством...

Архів новин