Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
по Жива Вервиця
Автор: Паїсій Святогорець

Духовна боротьба. Чорні сили пітьми

Дата публікації: 17-07-2012

"Чорні сили пітьми безсилі.
Самі люди, віддаляючись від Бога,
роблять їх сильними, оскільки,
віддаляючись від Бога,
люди дають дияволу
право над собою"

Про чаклунствоОскільки часто — бажаючи вам допомогти — я розповідав вам про Рай, про Ангелів і про святих, то зараз — знову бажаючи вам допомогти — розповім трохи про пекельну муку і про бісів, для того, щоб ви знали, з ким ми ведемо боротьбу. Одного разу до мене в келію прийшов юнак — чаклун з Тібету. Він розповів мені багато чого зі свого життя. Трирічною дитиною — будучи тільки віднятим від грудей матері — рідний батько віддав його групі тібетських чаклунів із тридцяти осіб, для того, щоб вони посвятили його в таємниці свого чаклунського мистецтва. Цей юнак дійшов до одинадцятого ступеня чаклунства — найвищий ступінь дванадцятий. Коли йому виповнилося шістнадцять років, він виїхав з Тібету і поїхав до Швеції, щоб побачити свого батька. У Швеції він випадково познайомився із православним священиком і захотів поговорити з ним. Юний чаклун зовсім не знав, що таке православний священик. У залі, де вони розмовляли, юнак, бажаючи проявити свою силу, почав показувати різні чаклунські фокуси. Він викликав одного зі старших бісів на ім'я Міна і сказав йому: "Я хочу води". Після того, як він вимовив ці слова, одна зі склянок сама собою здійнялася в повітря, підлетіла під кран, вода відкрилася, склянка наповнилася і потім крізь зачинені скляні двері влетіла у зал, де вони сиділи. Юнак взяв цю склянку й випив воду. Потім, не виходячи із зали, він показував священикові, який сидів перед ним, весь Всесвіт, небо, зірки. Він використав чаклунство четвертого ступеня й хотів дійти до одинадцятого. Потім він запитав священика, як той оцінює все, що бачить. "Якби священик похулив сатану, — говорив мені молодий чаклун, — то я міг би його вбити". Однак священик нічого не відповів. Тоді юнак запитав: "А чому й ти не покажеш мені яке-небудь знамення?" — "Мій Бог — Бог смиренний", — відповів священик. Потім взяв хрестик, дав його в руки юному чаклунові й сказав йому: "Сотвори ще якесь знамення". Юнак покликав Міну — старшого біса, але Міна, тремтячи, як осиковий лист, не міг зважитися до нього наблизитися. Тоді юнак викликав самого сатану, але той, бачачи в його руках хрест, поводився так само — боявся до нього підійти. Сатана велів йому тільки одне: поскоріше виїхати зі Швеції й знову повернутися на Тібет. Тоді юнак почав сварити сатану: "Тепер я зрозумів, що твоя велика сила насправді — велике безсилля". Потім добрий священик навчив юнака істинам віри. Священик розповів йому про Святу Землю, про Святу Афонську Гору й інші святі місця. Виїхавши зі Швеції, юнак здійснив паломництво до Єрусалима, де бачив Благодатний Вогонь. З Єрусалима він поїхав в Америку, для того, щоб дати доброї прочуханки своїм знайомим сатаністам і вправити їм мізки. Бог зробив цього юнака найкращим проповідником! З Америки він приїхав на Святу Афонську Гору.

У дитинстві з цим нещасним обійшлися несправедливо, і тому Благий Бог допоміг йому Сам, втрутившись у його життя без зусиль з його боку. Однак моліться за нього, тому що чаклуни з усіма бісівськими полчищами ведуть проти нього війну. Якщо вони споруджують таку брань проти мене — коли він приїжджає до мене й просить допомоги, — то наскільки велику брань вони ведуть проти нього самого! Коли священики читають над ним заклинальні молитви, з вен на руках нещасного виступає кров. Біси страшно мучать нещасного юнака, але ж раніше, коли він водив з ними дружбу, вони не робили йому нічого поганого, а тільки допомагали йому й виконували всі його побажання. Моліться. Однак і самому йому зараз треба бути дуже уважним, тому що в Євангелії написано, що робить нечистий дух, вийшовши з людини. "Тоді він іде, бере зі собою сім інших духів" 1.

Чаклуни використовують і різні бісівські "святині"

— Геронде, хто такі "спокусники?" 2

— Чаклуни. Вони використовують у своєму ворожінні псалми Давида, імена святих тощо, але змішують це із прикликанням бісів. Тобто подібно до того як ми, читаючи Псалтир, призиваємо допомогу Божу й приймаємо Божественну Благодать, вони, використовуючи псалми й святині подібним чином, роблять прямо протилежне: хулять Бога, відходять від Божественної Благодаті, і після цього біси роблять те, що ті попросять. Мені розповідали про одного хлопця, який пішов до чаклуна, щоб той допоміг йому домогтися якоїсь мети. Чаклун прочитав над ним щось із Псалмів, і хлопчина домігся того, чого хотів. Однак минуло зовсім небагато часу, і бідолаха почав угасати, танути, як свічка.

Що ж зробив чаклун? Він взяв у долоню якісь горішки, насіннячко і почав читати над хлопцем п'ятдесятий псалом. Дійшовши до слів "жертва Богові"3, він стискав руку й викидав затиснуті в ній горіхи, насіннячко, приносячись у такий спосіб жертву бісам, для того щоб вони виконали його прохання. Так за допомогою Псалмів цей чаклун хулив Бога.

— Геронде, а дехто з тих, хто займається магією, використовує хрест, ікони...

— Так, я це знаю. З цього можна зрозуміти, який обман криється за всіма їхніми діями! Використовуючи священні предмети, вони обводять нещасних людей навколо пальця. Люди бачать, що чаклуни запалюють свічки, "моляться" перед іконами, роблять подібні дії, — і довіряють шахраям. Один чоловік розповів мені, що в місті, де він живе, якась туркеня поставила на один камінь ікону Пресвятої Богородиці й тепер називає цей камінь "каменем, що допомагає людям"! Вона не каже, що людям допомагає Пресвята Богородиця, але твердить, що їм допомагає камінь. Християн, які бачать ікону Пресвятої Богородиці, це спантеличує. Ті з них, у кого не все гаразд зі здоров'ям, біжать до цього каменю з помислом, що дістануть від нього допомогу, а потім диявол робить з ними все, що хоче. Адже, з того моменту як туркеня говорить, що людям допомагає не Божа Матір, а камінь, відразу ж у справу втручається диявол, оскільки ці слова — презирство до Пресвятої Богородиці. Від людей відходить Благодать Божа, і починається біснування. Ось християни і біжать зі всіх ніг до каменя, щоб він їх вилікував — камінь разом з тангалашкою! А в остаточному підсумку вони калічаться, тому що хіба можна дістати допомогу від диявола? Якби в цих людей було хоч трішки розважання в голові, вони б задумалися: туркеня — мусульманка, який же зв'язок вона може мати з іконою Пресвятої Богородиці? Навіть якби ця туркеня говорила, що людям допомагає Пресвята Богородиця, то вартувало б задуматися: яке відношення вона може мати до Пресвятої Богородиці, будучи мусульманкою? А вже тим більше казати, як вона стверджує, що людей зціляє камінь! Почувши про цю історію, я попросив свого знайомого повідомити про все це відповідальних осіб у Єпархіальному Управлінні того міста, де це відбувалося і вжити відповідних заходів, щоб уберегти людей від цього зла.

— Геронде, люди просять у нас ладанки.

— Коли вони просять у вас ладанки, краще давайте їм хрестики. Не шийте ладанки, тому що ладанки використовують зараз і чаклуни. Зовні вони приклеюють на ладанку іконку або хрестик, але всередину вкладають різні чародійні предмети. Люди бачать зовні ікону чи хрест і спантеличуються. Ось і мені кілька днів тому принесли ладанку, взяту в турка на ім'я Ібрагім. На цій ладанці зовні був вишитий хрестик. Мені розповідали про одного чарівника, який зовсім не боїться Бога, що він згортає в трубочку різні іконки, а всередину вкладає вовну, якісь деревинки, шпильки, різне намисто й тому подібні предмети4. Коли Церква викрила цього чарівника, то він сказав, що він медіум. А оскільки медіумам у нашій країні надана свобода, він і продовжує робити все, що йому заманеться. Я сказав якомусь чоловікові, що пошкодився від цього чарівника: "Піди висповідайся, тому що ти приймаєш бісівський вплив". Він пішов висповідався, потім повернувся до мене й сказав: "Я не відчуваю ніякої різниці між нинішнім станом і тим, у якому я перебував до сповіді". — "Слухай-но, можливо, ти носиш на собі який-небудь предмет, що дав тобі той спокусник?" — запитав я його. "Так, — відповів він, — у мене є зі собою маленька коробочка, яка зовні нагадує Євангеліє. Це він мені дав". Я взяв у нього коробочку, відкрив її й знайшов всередині різні скручені іконки. Розкручуючи їх, я знаходив всередині намисто, клаптики вовни, дріб'язки й тому подібні предмети! Після того як я забрав у нещасного цю коробочку, він звільнився від бісівського впливу. Бачиш, який диявол умілець!

Нещасні люди носять на собі подібні ладанки, талісмани нібито для того, щоб отримати допомогу, і в остаточному підсумку вони мучаться. Тим, хто, сплутавшись із чаклунами, дістав від них у вигляді "благословення" подібні чаклунські предмети, треба спалити ці предмети, а попіл закопати в землю або викинути в море. Потім таким людям треба піти висповідатися. Звільнитися від бісівського впливу можна тільки так. Одного разу до мене в келію прийшов юнак, що перебував у дуже тяжкому стані, причому в багатьох відношеннях. Він тілесно й душевно мучився вже більше чотирьох років. Він жив гріховним життям, а останнім часом зачинився вдома й не хотів нікого бачити. Двоє його друзів, які регулярно приїжджали на Святу Гору, з великими труднощами переконали його поїхати з ними. Вони зробили це, щоб привезти його до мене. Від Урануполіса до Дафни5 вони пливли кораблем. Коли корабель причалював до різних святогорських монастирів, юнак у знемозі падав на корабельну палубу. Його друзі й ченці, які перебували на кораблі, намагалися привести його до тями, творячи Ісусову молитву. 3 величезними труднощами їм вдалося привести його до мене в келію. Нещасний відкрив мені серце, розповів про своє життя. Зрозумівши, що він мучився від якогось бісівського впливу, я порадив йому піти до одного афонського духівника, зробити те, що той йому скаже, і в такий спосіб отримати зцілення. Він дійсно пішов і висповідався. Коли, повертаючись з Афона, вони піднялися на корабель, юнак сказав своїм друзям, що духівник велів йому викинути в море талісман, подарований йому знайомим, який він постійно носив на собі. "Але я не можу його викинути!" — говорив нещасний. Як не вмовляли його друзі викинути талісман у море, він немов скам'янів і не міг підвестися зі свого місця. Тоді його на руках з великим трудом винесли на палубу. За допомогою друзів юнак зняв зі себе цей бісівський талісман. Він не мав сили навіть кинути його в море. Він просто розтиснув руку, і бісівський талісман впав у море сам. Миттєво він відчув, як його руки дістали свободу і його вимучене тіло відразу зміцніло. Повний життя, юнак почав радісно скакати по пароплаву, а потім кинувся випробовувати силу своїх рук на залізних корабельних поручнях і корабельній обшивці.

Ті, що займаються чаклунством, придумують і багато брехні

— Геронде, чи отримують чаклуни якісь одкровення про людину, про події, що відбуваються, і т.п.?

— Буває, що вони дізнаються про щось від диявола, однак і самі видумують багато різної брехні. Ті з вас, хто має послух в архондарику6, повинні бути уважними. Ви не повинні випускати те, що там відбувається, з-під контролю. Вам треба дивитися, що за люди відвідують монастир, тому що може прийти і хтось, хто займається чаклунством. Це здається вам дивним? Якось сюди на одне цілонічне чування прийшли двоє чоловіків, які займаються чаклунством. Вони чіплялися до людей і морочили їм голови. Вони обманювали всіх і тим, що нібито підтримують зв'язок з митрополитом Августином7. Одній жінці вони сказали: "На тебе навели порчу. Давай прийдемо до тебе додому й знімемо з тебе порчу за допомогою хреста, якого маємо". А люди, бачачи, як чаклуни приходять на чування, розмовляють про духовне, думають: "Але якщо вони ходять по чуваннях, то, виходить, вони люди віруючі" — і відкривають брехунам своє серце. Як же вони морочать людям голови своєю брехнею! Один такий брехун, бажаючи обдурити дівчину, сказав їй: "Отцю Паїсію було видіння про те, що ми з тобою одружимося. То візьми ж ось цю штуковину і надягни собі на шию. Але тільки не дивися, що там усередині!" І він дав їй якийсь чаклунський талісман. На щастя, дівчина не надягла його на себе. "Ах, так, виходить, отець Паїсій займається такими ось "штучками!" — скипіла вона. Недовго думаючи, сіла за стіл і написала мені листа — переповненого міцними висловами. Чотири сторінки густим почерком! Вона висварила мене найостаннішими словами! "Посварися, посварися, — промовляв я, читаючи листа, — нічого страшного. Для мене твоя лайка однаково що бальзам — адже ти не дала себе обдурити й не одягла на себе бісівську ладанку!"

— Вона вас знала, Геронде?

— Ні, не знала. І я їх теж не знав: ні її, ні того обманщика.

Бісівські чаклунські дії

— Геронде, що Ви сказали школярам, які приходили сьогодні й розповідали Вам, що вони викликали духа?

— Що їм було говорити? Насамперед я задав їм доброї прочуханки! Адже все те, що вони зробили, було відреченням від християнської віри. У той самий момент, коли люди викликають диявола і приймають його, вони відрікаються від Бога. Тому я порадив їм насамперед покаятися, щиро висповідатися й у майбутньому бути уважними: ходити до церкви, і з благословення свого духівника причащатися, для того щоб стати доброчесними. Але в цих школярів — оскільки вони діти — є пом'якшуючі провину обставини. Вони займалися цим так, ніби це була гра. Якби це були дорослі, то таке заняття завдало б їм величезної шкоди: диявол набув би над ними чималої влади. Але й цих дітей він уже всіх зашарпав.

— Геронде, а чим конкретно вони займалися?

— Тим, чим займаються багато хто... Вони ставлять на стіл склянку з водою, навколо креслять коло з алфавітом: альфа, бета, гамма і т. д. Потім занурюють у воду пальці рук і викликають духа, тобто диявола. Склянка починає переміщатися по столі, зупиняється перед буквами й у такий спосіб створюються слова. Діти, які приходили сьогодні, викликали духа й, коли він прийшов, запитали: "Чи є Бог?" — "Бога нема!" — відповів їм диявол. "А ти хто такий?" — запитали діти. "Сатана!" — відповів він їм. "А сатана є?" — запитали діти. "Є!" — відповів він їм. Тобто така дурість, що в жодні ворота не лізе! Бога нема, а диявол є! А коли вони знову запитали його, чи є Бог, він відповів їм: "Так, є". То так, то ні. Так що й самі діти не знали, що подумати. Так влаштував Бог, щоб їм допомогти. А потім одна дівчина з їхньої компанії взяла і розбила цю склянку. Вона розбила її за промислом Божим, щоб інші хлопці теж прийшли до тями.

Сьогодні багато хто, бажаючи зробити комусь зло, вдається за допомогою до чаклунів, які використовують воскових ляльок. Воскові ляльки — це однаково що іграшка, хобі чаклунів.

— Геронде, а іцо вони роблять з лялькою?

— Вони роблять з воску ляльку, схожу на людину. Коли до них приходять і просять, щоб, наприклад, їхній ворог осліп, то вони встромляють голку в очі ляльки й при цьому вимовляють ім'я людини, яку хочуть осліпити. Вони роблять й інші бісівські дії. І якщо людина, на яку у такий спосіб наводять порчу, живе гріховним життям і не сповідається, то бісівський вплив вражає її очі. Від болю вони немов виходять із орбіт! Людина обстежується в лікарів, але лікарі нічого не знаходять.

А яке зло роблять людям медіуми, екстрасенси, "ясновидці" і подібні до них! Мало того, що вони виманюють у людей гроші, вони ще й руйнують сім'ї". Приміром, людина йде до "ясновидця" і говорить йому про свої проблеми. "Дивися, — відповідає їй "прозорливець", — одна твоя родичка, трохи смаглява, росту трохи вище середнього, навела на тебе порчу". Людина починає шукати, хто з її рідні має такі характерні ознаки. Не може бути, щоб ніхто з її рідні хоч трішки не був схожий на ту, котру описав їй чаклун. "А-а, — каже людина, знайшовши "винуватицю" своїх страждань. — Так це, виходить, вона навела на мене порчу!" І нею опановує ненависть до цієї жінки. А сама ця неборачка зовсім не знає причини її ненависті. Буває, що вона зробила їй якесь благодіяння, але вона кипить стосовно неї ненавистю й не хоче навіть бачити її! Потім вона знову йде до чаклуна, й той говорить: "Ну що ж, тепер треба з тебе цю порчу зняти. Для цього ти мусиш заплатити мені якісь гроші". — "Ну що ж, — відповідає людина, яка заплуталася, — раз він знайшов, хто навів на мене порчу, я повинен його винагородити!" І розщедрюється.

Бачиш, що творить диявол? Він створює спокуси. Тоді як людина добра — навіть якщо вона і дійсно знає, що хтось зробив комусь щось погане, — ніколи не скаже цього потерпілому: "Такий-то зробив тобі зло". Ні, вона постарається допомогти нещасному. "Послухай-но, — скаже вона йому, — не приймай ти різних помислів. Піди висповідайся і нічого не бійся". У такий спосіб вона допомагає і одному, й іншому. Адже той, хто завдав своєму ближньому шкоди, бачачи, що той поводиться стосовно нього з добротою, замислюється — у хорошому значенні цього слова — і кається.

Диявол ніколи не може зробити добра

— Геронде, а чи може чаклун зцілити хворого?

— Щоб чаклун зцілив хворого? Людину, яку мучить біс, чаклун може "зцілити" — посилаючи цього біса до іншої людини. Бо чаклун і диявол — це друзі- товариші. Чаклун каже дияволу: "Вийди з цієї людини і ввійди в цю". Тобто, виганяючи біса з людини, яка є під бісівським впливом, чаклун, як правило, посилає його в того з її родичів чи знайомих, хто дав дияволу право над собою. Потім людина, що мала в собі біса, каже: "Я страждав, а такий-то цілитель мене зцілив". Ось чаклунові і створюється реклама. Але в остаточному підсумку біс, який вийшов з людини, кружляє по її родичах і знайомих. Припустимо, потрапивши під бісівський вплив, чоловік став горбатим. Чаклун може вигнати з цього чоловіка біса й послати його в іншу людину. Таким чином, горбата людина випрямиться. Однак, якщо хтось став горбатим у результаті нещасного випадку, чаклун не може його зцілити.

Якось мені розповіли, що одна жінка "зцілює" хворих, використовуючи різні священні [символи й предмети]. Почувши про те, що вона робить, я був вражений вигадкою, "мистецтвом" диявола. Під час своїх сеансів чаклунка бере в руки хрест і співає різні церковні пісні. Приміром, вона співає "Богородице Діво" і, дійшовши до слів "Благословенний Плід чрева Твого", плює поруч з хрестом, тобто в такий спосіб хулить Христа, і тому тангалашка їй допомагає. У такий спосіб вона "зцілює" — наприклад, від душевної пригніченості [депресії] — деяких людей, що захворіли через бісівський вплив. Лікарі не можуть вилікувати цих людей, а вона їх "зцілює", тому що виганяє з них біса, який давить на їхні душі. А потім посилає цього біса до іншої людини. А багато хворих вважають цю чаклунку святою! Вони радяться з нею, а вона потихеньку шкодить їхнім душам, губить їх.

Необхідна увага. Треба триматися подалі від чаклунів, від чаклунства, подібно до того як людина тримається подалі від вогню чи змій. Не треба змішувати різні речі. Диявол ніколи не може зробити нічого доброго. Він може "зцілити" тільки ті хвороби, які викликає сам.

Я знаю такий випадок. Один юнак зв'язався з чаклуном і почав займатися чаклунством сам. Потім він пошкодився, занедужав, і зрештою його поклали в лікарню. Він лежав у лікарні кілька місяців, і його батько витратив дуже багато грошей, тому що в той час не було страхівок і тому подібного. Лікарі намагалися знайти причину його хвороби, але нічого не знаходили. Юнак дійшов до жахливого стану. І що ж тоді зробив диявол? Він з'явився цьому юнакові у вигляді Чесного Предтечі — покровителя їхньої місцевості. "Чесний предтеча" сказав хворому: "Я зцілю тебе, якщо твій батько збудує церкву". Юнак розповів про видіння своєму батькові, і нещасний батько сказав: "Це ж моя дитина. Я віддам усе, що в мене є, аби тільки він став здоровим". І батько хворого дав обітницю побудувати церкву на честь Чесного Предтечі. Диявол вийшов з хворого, і юнак виздоровів. Диявол створив... "чудо"! Після зцілення батько юнака сказав: "Я дав обітницю відбудувати церкву, а тепер настав час цю обітницю виконати". Зайвих грошей у цих людей не було, і, щоб збудувати храм, вони продали всі свої земельні ділянки. Батько юнака збанкрутів, і всі його діти залишилися під відкритим небом. "Та щоб йому порожньо було, цьому Православ'ю!" — сказали вони в гніві і стали єговістами. Бачиш, що творить диявол? Цілком ймовірно, у тій місцевості раніше не було єговістів, і тангалашка знайшов спосіб посіяти єговістські бур'яни і там!

У якому випадку чаклунство має силу

— Геронде, в якому випадку чаклунство має силу?

— Якщо чаклунство подіяло, виходить, людина дала дияволу право над собою. Тобто вона дала дияволу якийсь серйозний привід і потім не впорядкувала себе за допомогою покаяння і сповіді. Якщо людина сповідається, то порча — навіть якщо її підгортають лопатою — не заподіює їй шкоди. Адже коли людина сповідається і має чисте серце, чаклуни не можуть "спрацюватися" з дияволом, щоб цій людині зашкодити.

Одного разу до мене в келію прийшов чоловік середніх років. Він прийшов з нахабним і безцеремонним виглядом. Побачивши його ще здалеку, я зрозумів, що він є під бісівським впливом. "Я прийшов, щоб ти мені допоміг, — сказав він мені. — Помолись за мене, тому що я вже тривалий час мучуся страшними головними болями, й лікарі нічого не знаходять". — "У тобі біс, — відповів я йому. — Він увійшов у тебе, тому що ти дав дияволу право над собою". — "Та ні, нічого я такого не зробив", — став він запевняти мене. "Нічого "такого" не зробив, — кажу. — А про те, як ти обдурив ту дівчину, що, забув? Ну то вона пішла до чаклуна й навела на тебе порчу. Тепер іди, проси в обманутої дівчини прощення, потім висповідайся. Крім того, над тобою треба прочитати й заклинальні молитви, щоб ти став здоровим. Але якщо ти не зрозумієш, не усвідомиш свого гріха й не покаєшся в ньому, то навіть коли всі духівники з усього світу зберуться і будуть молитися за тебе, біс однаково з тебе не вийде". Коли до мене приходять люди з такою безсоромністю, я говорю з ними без натягав, називаючи речі своїми іменами. Ще один чоловік розповідав мені про те, що його дружина одержима нечистим духом, вона влаштовує вдома страшні скандали, підхоплюється вночі, будить всю сім'ю і перевертає все догори дном "А ти сповідаєшся?" — запитав я його. "Ні", — відповів він.. "Мабуть, — сказав я йому, — ви дали дияволу право над собою. Такі речі ні з того ні з сього не відбуваються". Ця людина почала розповідати мені про себе, і нарешті ми знайшли причину того, що відбувалося з його дружиною. Він, виявляється, відвідав одного ходжу, котрий "на щастя" дав йому якусь воду, щоб той покропив свій будинок Цей чоловік не надавав цьому бісівському кропленню ніякого значення. А потім диявол розгулявся в його будинку не на жарт.

Яким чином може бути зруйноване чаклунство

— Геронде, якщо чаклунство подіяло на людину, отримало над ним силу, то як від нього звільнитися?

— Звільнитися від чаклунства можна за допомогою покаяння і сповіді. Насамперед треба знайти причину, по якій чаклунство подіяло на людину. Вона повинна визнати свій гріх, покаятися і висповідатися. Скільки ж людей, вимучених наведеною на них порчею, приходять до мене в келію і просять: "Помолись за мене, щоб я звільнився від цієї муки!" Вони просять моєї допомоги, але при цьому не вдивляються в себе, не намагаються зрозуміти, з чого почалося зло, що відбувається з ними, — для того, щоб усунути цю причину. Тобто ці люди повинні зрозуміти, у чому була їхня провина й чому чаклунство набуло над ними силу. Вони повинні покаятися й висповідатися, для того щоб їхні муки припинилися.

— Геронде, а якщо людина, на яку навели порчу, доходить до такого стану, цю вже не може допомогти собі сама? Тобто якщо вона вже не може піти висповідатися, поговорити зі священиком? Чи можуть інші їй допомогти?

— Її близькі можуть запросити в дім священика, щоб він здійснив над нещасною Таїнство Єлеоосвячення або відслужив водосвятний молебень. Людині, яка перебуває в такому стані, треба давати пити освячену воду, щоб зло хоч трішки відступило і в неї хоч трохи увійшов Христос. Одна жінка, дитина якої перебувала у стані, про який ви говорите, робила таким чином, і це дитині допомогло. Вона розповіла мені, що її син дуже страждав, тому що на нього навели порчу. "Йому треба піти висповідатися", — порадив я їй. "Отче, — вигукнула вона, — так як же він може піти сповідатися в такому стані?" — "Тоді, — сказав я їй, — попроси свого духівника прийти до вас у дім, щоб відслужити водосвятний молебень, і дай своєму синові випити цієї освяченої води. Однак чи буде він її пити?" — "Буде", — відповіла вона. "Ну що ж, — кажу, — почни з водо святного молебню, а потім постарайся, щоб твоя дитина поговорила зі священиком. Якщо вона висповідається, то зможе далеко відкинути від себе диявола". І дійсно: ця жінка послухалася мене, і її синові це допомогло. Минуло трохи часу, і він зміг висповідатися і одужав.

А знаєте, що придумала інша нещасна жінка? Її чоловік сплутався з чаклунами й не хотів навіть надягати на себе натільний хрестик. Для того, щоб хоч трішки йому допомогти, вона вшила маленький хрестик у комір його піджака. Одного разу її чоловікові треба було перейти через міст на інший бік ріки. Піднявшись на міст, він почув, як якийсь голос нашіптує йому: "Анастасію! Анастасію! Зніми-но ти свого піджачка, щоб ми разом з тобою пройшли по мосту". На щастя, погода стояла холодна, і він відповів: "Куди там знімати? Холод собачий!" — "Зніми, — вмовляв його той же голос, — зніми, щоб ми пройшли по містку". Та щоб тебе, дияволе! Диявол хотів скинути чоловіка в ріку, однак не міг цього зробити, тому що на тому був хрестик. І зрештою диявол зміг відкинути нещасного тільки до краю моста. Рідні шукали всю ніч і нарешті знайшли його лежачим на мості. Якби не було холодно, він зняв би свій піджак, і тоді диявол скинув би його в ріку. Чоловіка врятував вшитий у його одяг хрест. Його нещасна дружина була віруюча. Якби в неї не було віри, хіба вона стала б вшивати хрестик у його одяг?

Співробітництво чаклунів і бісів

— Геронде, а хіба людина, яка має святість, не може допомогти якомусь чаклунові?

— Так як же вона йому допоможе? Тут ось говориш людині, у якої є трохи страху Божого, щоб вона була уважною, тому що, живучи так, йде хибним шляхом, — і така людина, навіть маючи страх Божий, однаково продовжує дути у свою дуду. А вже що говорити про чаклуна, який співпрацює з дияволом. Як можна допомогти такій людині? Ти станеш говорити йому духовні речі, а він однаково буде залишатися з дияволом Чаклунові не допоможеш нічим. Тільки у випадку, якщо твориш Ісусову молитву, коли він перебуває перед тобою — тоді біс може розгубитися, і чаклун буде не в змозі зробити свою справу.

Один чоловік був нездоровим. І ось чаклун — шарлатан такий, що пошукати — прийшов до нього в дім, щоб "допомогти". А хворий творив Ісусову молитву. Він був дуже простою людиною і не знав, що той, хто до нього прийшов — чаклун. Тому Бог і втрутився в те, що відбувається. І подивіться, що допустив Бог, для того щоб нещасний зрозумів, з ким він має справу! Хворий творив Ісусову молитву, і біси почали бити чаклуна, так що чаклун сам став просити допомоги в людини, у чий будинок він прийшов, щоб її "зцілити"!

— Геронде, хворий що, бачив біса своїми очима?

— Він не бачив біса, він бачив, що відбувається щось незрозуміле. Чаклун кричав: "Рятуйте!" — перевертався по підлозі, падав, закривався руками від ударів невидимих ворогів. Так що не думайте, що в чаклунів солодке життя і біси щоразу роблять для них усе, чого тільки попросиш. Бісам досить уже того, що чаклуни одного разу відреклися від Христа. Спочатку чаклуни укладають з бісами договір, щоб ті їм допомагали, і на кілька років біси підкоряються їхнім наказам. Однак минає небагато часу, і біси говорять чаклунам: "З якої рації ми будемо з вами церемонитися?" А якщо чаклуни не впораються із завданнями бісів, то знаєте, як їм потім дістається?

Пам'ятаю, ми розмовляли на подвір'ї келії з тим юним чаклуном з Тібету, про якого я розповідав вам раніше. Раптом він підхопився, схопив мене за руки й заламав їх за спину. "Нехай прийде зараз Хаджефенді 8 й звільнить тебе!" — зухвало сказав він мені. "Ах ти, дияволе! — скипів я. — А ну пішов звідси!" Я штовхнув богохульника, і він упав на землю. А що, слухати, як він хулить Святого?! Потім він підхопився й хотів ударити мене ногою, однак і цього зробити не зміг: його нога зупинилася якраз біля моїх губ. Мене зберіг Бог. Я залишив свого недруга стояти на дворі й увійшов до келії. Минув якийсь час, і дивлюся: він — весь у колючках, у якихось гілках — виходить із зарослого бур'яном яру, який був біля моєї келії. "Сатана покарав мене, — сказав чаклун, — тому що я не зміг тебе перемогти. Це він затяг мене в цю хащу".

Чорні сили пітьми самі по собі безсилі. Тільки люди, віддаляючись від Бога, роблять їх сильними, тому що, віддаляючись від Бога, люди дають дияволу право над собою.

Зноски:

1 Мт.12:45.

2 Див: Книга Правил. Свято-Троицкая Сергиева Лавра. 1992. С 101.61 Правило VI Вселенского Собора.

3 Пс. 50: 14.

4 61 Канон VI Вселенського Собору передбачає піддавати шестирічній епітимії "майстрів захисних талісманів", а коли вони не покаються, відлучати їх від Церкви. Канон має на увазі чаклунів, котрі виготовляють ладанки чи талісмани, в які вони вкладають різні чаклунські предмети (наприклад, волосся, шерсть, кігті, кості змії чи летючої миші и т.п.). Ці предмети чаклуни з допомогою чаклунства попередньо піддають бісівському впливу.

5 Дафна — центральна святогорська пристань. — Прим. перекл.

6 Архондарик — місце прийому гостей в грецьких монастирях. — Прим, пєрекл..

7 Августин (Кандиотіс) (народ. 1907). Митрополит Флорини з 1967 до 1999 рр. — Прим. пєрекл.

8 Тобто Святий Арсеній Каппадокійський.

Додати власний коментар

*
*
Що є сумою 1 і 6?

Дорога спасіння

ДЕПРЕСІЯ

10 РЕЧЕЙ, ЯКІ ВИ МАЄТЕ ДІЗНАТИСЯ ВІД СВЯЩЕНИКА ПРО ДЕПРЕСІЮ

У мережі почався новий флешмоб – #faceofdepression. Його мета – показати, що людська депресія – це доволі неочевидний для сторонніх факт. І навіть якщо ви, або хтось із ваших близьких, щиро посміхаєтеся ...

спеції

Приправи до… Великого Посту

Ну що ж, Великий Піст іде повним ходом. Ви вже взяли собі постанови? Ну то добре. А що якби ми підійшли до посту «від кухні», але не в ...

піст

ЩО МОЖНА І ЩО НЕ МОЖНА ЇСТИ В ПІСТ

Більшість християн знає, що у піст не можна їсти м’яса. Та це не зовсім точне визначеня. Виявляється, за деякими винятками більшу частину тижня під час Великого посту Українська Греко-Католицька Церква їсти м’ясо… дозволяє. То як тоді правильно постити? Розповідає о. Андрій Стадницький, голова Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ...

думки

20 думок святого Хосемарії Ескріви про духовність, молитву та життя

Є речі, які видаються нам очевидними. Однак, пропущені через особистий досвід, вони промовляють значно більше. Пропонуємо 20 тез отця Хосемарії Ескріви про речі, які стосуються кожного...

поради

Перемогти стрес: 5 практичних порад

Прокинувшись вранці, ви, можливо, вирішили, скільки разів натисните на кнопку будильника, у що одягнетесь чи скільки чашок кави вип’єте. Однак виникають проблеми, над якими ви не задумувались заздалегідь. Про що йдеться? Ви обирали ...

людина

10 ознак того, що ти приймаєш себе

Ми схильні прив’язуватися до речей і поглядів. Неохоче розстаємося з колись установленими уявленнями про самих себе. Проте cаме вміння полишати старі погляди є основою розвитку ...

молитва

Божі Дари є для того, щоб сховати в собі чи щоб послужити іншим?

Дорогі в Христі, браття і сестри, в Євангелії від Матея 25:14-30 Ісус оповідає нам притчу про Таланти та їх помноження. Зауважуємо, що ці дари не беруться з нічого, а є їх ...

любов

Крізь вушко голки побачити Іншого

Книжка "Крізь вушко голки" – це чотирнадцять історій людей, які мають розумову неповносправність, які живуть поряд із нами, які люблять, страждають, відчувають і радіють...

Архів новин