Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
по Жива Вервиця
Автор: dyvensvit.org

Евтаназія та проблема страждання

Дата публікації: 21-08-2013
Якщо людина відчуває любов, дружбу та потрібність своїм рідним, якщо відчуває, що може розділити свої страждання з близькими, тоді вона попри важкий фізичний біль, який можна долати за допомогою знеболюючих, не буде розглядати евтаназію як засіб визволення від страждання.

В сучасному світі феномен евтаназії став дуже актуальною та дискусійною проблемою на соціальному, етичному та юридичному рівнях, яка заторкує «моральні, психологічні та медичні питання [1], які є безпосередньо пов’язані з людським існуванням. Чимало міжнародних інституцій (Eutanasia Society of America, Hemlock Society, Dignity in Dying) попри велику кількість негативних аспектів такої практики намагаються виправдати застосування евтаназії. Деякі країни у своїх законодавствах на офіційному рівні дозволяють особі звернутись до «практики евтаназії в окремих випадках (Бельгія, Нідерланди, Люксембург)» [2].

Виправдовуючи такий вчинок, стверджується, що евтаназія є виявом милосердя та доброти в стосунку до особи, яка страждає. Тим не менше, не береться до уваги той факт, що така практика передбачає вбивство людини, що заперечує гідність людської особи та суперечить невід’ємному праву кожної особи на життя. Прихильники евтаназії наголошують на тому, що ця практика є порятунком та звільненням особи від страждання. Більше того, кожна людина є вільною і може приймати рішення щодо свого життя на власний розсуд (тобто, вона може відмовитись від свого життя, якщо воно приносить їй страждання).

У медичній практиці така можливість є пов’язана із «принципом автономії пацієнта, згідно із яким особа може дати свою згоду або відмовитись від певного типу лікування, попередньо отримавши від медичного персоналу інформацію про природу, мету, користь та можливі ризики від даного лікування» [3].

В численних дискусіях щодо дозволеності евтаназії вагомим аргументом, який використовують для її виправдання, стає, власне, поняття страждання, яке є достатньо багатовимірним. З огляду на цей факт, досить складно говорити в загальному про страждання та давати дуже конкретне визначення цьому поняттю: страждання можна визначити як «стан глибокої хвороби, спричиненої втратою цілісності» [4]. Часто стан страждання може бути реальним або уявним. Тобто, в другому випадку, він залежить від того, як людина сприймає страждання.

Необхідно підкреслити, що неправильно є стверджувати, що страждання та біль – це одне і те саме, оскільки страждання може бути спричинене власне самим болем, а отже це поняття є набагато ширшим. Окрім болю, страждання може мати також інші причини, серед яких можна назвати «страх людини перед смертю, усвідомлення власної слабкості та безпомічності перед лицем хвороби та смерті, втрата сенсу життя, відчуття самотності, почуття провини, фінансові проблеми» [5].

Власне для людини, яка терпить важкий фізичний біль, психологічні аспекти такого досвіду приносять нові страждання, і в цей момент такій особі важливо надати добру психологічну та медичну підтримку, яка б мала на меті відвернути людину від думки про евтаназію та яка б допомогла зрозуміти правдивий сенс страждання, смерті та, зрештою, і самого людського життя. Помилкове трактування страждання особою, яка переживає нестерпний біль і часто відчуває себе непотрібною, відкинутою, тягарем для своїх рідних, часто штовхає її до вибору евтаназії.

Така підтримка передбачає переосмислення стосунків між пацієнтом та лікарем і медичним персоналом, а також між пацієнтом та його рідними. В системі охорони здоров’я важливою передумовою для створення сприятливих умов перебування важкохворого пацієнта є шанобливе та дбайливе ставлення до нього зі сторони лікарів, що передбачає трактування його як особи незалежно від його стану та можливостей. У цьому випадку медичні працівники повинні знаходити час не лише для того, щоб ввести йому необхідні ліки, але також і для того, щоб вислухати хворого та розрадити його.

В ситуації, що стосується стосунків хворого пацієнта із його рідними, варто наголосити, що «для особи, яка страждає, дуже важливо є відчувати прийняття та піклування зі сторони близьких їй людей» [6]. Якщо людина відчуває любов, дружбу та потрібність своїм рідним, якщо відчуває, що може розділити свої страждання з близькими, тоді вона попри важкий фізичний біль, який можна долати за допомогою знеболюючих, не буде розглядати евтаназію як засіб визволення від страждання.

Важливим завданням у запереченні евтаназії є поширення правдивого підходу до страждання, хвороби та смерті, згідно із яким ці речі є природною частиною людського життя, які неможливо заперечити та викреслити. Страждання, присутністю якого так часто намагаються виправдати евтаназію, не можна обгрунтувати як причину, яка б дозволила людині приймати рішення про завершення свого життя, оскільки часто воно носить суб’єктивний характер та за сприятливих умов його можна подолати за допомогою інших методів.

[1] F. D'Agostino, Non è di una legge che abbiamo bisogno, in J. Noriega, M. L. Di Pietro (a cura d), Né accanimento, né eutanasia, Pontifica Università Lateranese, Roma 2002, 105.

[2] P. Verspieren, Eutanasia? Dall’accanimento terapeutico all’accompagnamento dei morenti, Edizioni Paoline, Milano 1985, 140.

[3] I. Schinella, “Autonomia” in G. Russo (ed.), Enciclopedia di Bioetica e Sessuologia, ELLEDICI, Torino 2004, 263.

[4] M. G. Furnari, “Dolore/Sofferenza”, in G. Russo (ed.), Enciclopedia di Bioetica e Sessuologia, ELLEDICI, Torino 2004, 689-690.

[5] P. Cattorini, La morte offesa. Espropriazione del morire ed etica della resistenza al male,Edizioni Dehoniane, Bologna 1996, 40.

[6] M. L. Di Pietro, Il Magistero della Chiesa e il dibattito sull’eutanasia, in J. Noriega – M. L. Di Pietro (a cura di), Né accanimento, né eutanasia: la cura del malato in stato vegetativo permanente, Lateran University Press, Roma 2002, 150.

За матеріалами: bioetyka.ucu.edu.ua

http://old.dyvensvit.org/articles/101599.html

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 6 + 1.

Дорога спасіння

ДЕПРЕСІЯ

10 РЕЧЕЙ, ЯКІ ВИ МАЄТЕ ДІЗНАТИСЯ ВІД СВЯЩЕНИКА ПРО ДЕПРЕСІЮ

У мережі почався новий флешмоб – #faceofdepression. Його мета – показати, що людська депресія – це доволі неочевидний для сторонніх факт. І навіть якщо ви, або хтось із ваших близьких, щиро посміхаєтеся ...

спеції

Приправи до… Великого Посту

Ну що ж, Великий Піст іде повним ходом. Ви вже взяли собі постанови? Ну то добре. А що якби ми підійшли до посту «від кухні», але не в ...

піст

ЩО МОЖНА І ЩО НЕ МОЖНА ЇСТИ В ПІСТ

Більшість християн знає, що у піст не можна їсти м’яса. Та це не зовсім точне визначеня. Виявляється, за деякими винятками більшу частину тижня під час Великого посту Українська Греко-Католицька Церква їсти м’ясо… дозволяє. То як тоді правильно постити? Розповідає о. Андрій Стадницький, голова Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ...

думки

20 думок святого Хосемарії Ескріви про духовність, молитву та життя

Є речі, які видаються нам очевидними. Однак, пропущені через особистий досвід, вони промовляють значно більше. Пропонуємо 20 тез отця Хосемарії Ескріви про речі, які стосуються кожного...

поради

Перемогти стрес: 5 практичних порад

Прокинувшись вранці, ви, можливо, вирішили, скільки разів натисните на кнопку будильника, у що одягнетесь чи скільки чашок кави вип’єте. Однак виникають проблеми, над якими ви не задумувались заздалегідь. Про що йдеться? Ви обирали ...

людина

10 ознак того, що ти приймаєш себе

Ми схильні прив’язуватися до речей і поглядів. Неохоче розстаємося з колись установленими уявленнями про самих себе. Проте cаме вміння полишати старі погляди є основою розвитку ...

молитва

Божі Дари є для того, щоб сховати в собі чи щоб послужити іншим?

Дорогі в Христі, браття і сестри, в Євангелії від Матея 25:14-30 Ісус оповідає нам притчу про Таланти та їх помноження. Зауважуємо, що ці дари не беруться з нічого, а є їх ...

любов

Крізь вушко голки побачити Іншого

Книжка "Крізь вушко голки" – це чотирнадцять історій людей, які мають розумову неповносправність, які живуть поряд із нами, які люблять, страждають, відчувають і радіють...

Архів новин