Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
по Жива Вервиця
Автор: Рік Уоррен

Як не втрачати впевненості під час кризи?

Дата публікації: 25-01-2013

Життєві бурі

 Біблія навчає нас, що в житті існує три види випробувань: викликані нами (наприклад, історія Самсона), викликані Богом (буря на Галилейському озері) і викликані іншими людьми (коли Павла і Силу кинули до в’язниці). Останні даються нам найважче.

Тож як правильно пережити випробування? Як залишатися спокійним, впевненим і сміливим, незважаючи ні на що? Про це ми можемо довідатися з історії апостола Павла. Коли Павло навернувся і почав проповідувати, люди не слухали його. Вони змовилися проти Павла і тому він попав до в’язниці. За якийсь час було вирішено перевести Павла до римської в’язниці і на це була воля Божа. Павла з іншими в’язнями взяли на корабель і вирушили в дорогу. Коли вони дісталися до острова Кріт, Бог наказав Павлові попередити моряків про бурю, що насувалася і перечекати її там. Але морякам не терпілося добратися до кращої пристані, тому вони не послухалися Павла (Ді 27, 9-12)

Ми дуже часто страждаємо від нашої нетерплячості. Коли ми втрачаємо терпіння, то обов’язково попадаємо в бурю. Я мав нагоду поспілкуватися з багатьма людьми, які попали в кризу через свою нетерплячість: їм не терпілося одружитися, отримати нову роботу чи переїхати на нову квартиру. Вони не мали часу, щоб все обдумати і тому вирушали в сам епіцентр бурі.

Павло сказав морякам «Я бачу, мужі, що плавання не обійдеться без шкоди й великої втрати не лише для вантажу та корабля, але й для нашого життя» (27, 10). Але вони пропустили його попередження повз вуха. Чому? Бо така вже людська природа. Як тоді, так і тепер люди попадають в біду з трьох причин. Давайте поглянемо на них.

 

Як ми попадаємо в біду

За чиєюсь порадою

 

Якби сотник, якому передали Павла, послухався Павла, а не керманича і власника корабля, то з ними б нічого не сталося. Але думка останніх була для нього важливіша. Отже, перша причина наших бід – слухання псевдоавторитетів.

На світі стільки розумних людей, що мало не кожного тижня хтось винаходить новий метод лікування або філософію життя. Тож спочатку ми чуємо, що: «головне в житті їсти банани і йогурт». Наступного тижня, що «головне в житті займатися медитацією». А згодом дізнаємося, що «головне в житті ходити на чиїсь семінари». Скільки людей – стільки й думок. Але справа в тому, що навіть розумні люди помиляються. Єдиним надійним порадником є Бог. І поки ви цього не зрозумієте, то далі будете слухати псевдопорад і бідувати.

Через думку більшості

 

Через те, що пристань до якої прибули моряки, була невигідною на зимівлю, більшість дотримувалася думки, що треба пливти далі. Вони надіялися допливти до крітської пристані Фініки і там перезимувати (27,12). Саме в цьому наша друга помилка – ми прислухаємося до думки більшості. Але й більшість може помилятися. Пригадайте, що трапилося, коли Мойсей почав вести ізраїльський народ до обіцяної землі. Більшість хотіла повернутися до Єгипту, але вони помилялися. Якщо ми будемо дотримуватися загальноприйнятої думки, то можемо попасти в скрутне становище. Якщо ж ми послухаємо Бога, то попадемо туди, куди потрібно.

 

Дивлячись по ситуації

 

Історія продовжується так: «Як же подув легенький вітрець із полудня, вони, гадаючи, що здійснять свою думку, підняли котву і попливли близько попри Кріт» (27,13). Моряки допустилися третьої помилки – поклалися на обставини. Зауважте, що в Біблії сказано, що того дня був подув легенький вітерець. Отже, виглядало на те, що моряки отримали всі сприятливі умови для своєї подорожі. Проте це не означало, що потрібно ігнорувати Божі слова. Бог знає, коли насувається буря, навіть якщо ніщо її не віщує.

Втім, часто люди покладаються на щось інше. Наприклад, я не раз чув, як люди говорять: «Я так вирішив, бо так мені підказує серце». Тобто вони покладаються на свої відчуття, на свою інтуїцію. Проте ми вже знаємо з розділу 3, що наші почуття оманливі тож якщо Бог каже: «Зачекайте на пристані», то вам краще зачекати. Тоді вас ніколи не спіткає буревій, що зветься Евракілон (27,14) і ви не попадете в бурю.

 

Чого не варто робити у кризі

Пливти за течією

 

Легко передбачити, що зробили моряки, коли попали в бурю. Ми всі робимо щось подібне, коли попадаємо в кризу. Через те, що вони не могли пливти проти вітру, то «пустилися навмання і їх несло» (27,15). Далі вони «спустили вітрило і так їх несло» (27,17). Отже, перше, до чого нас спонукають бурі – це плисти за течією. Ми припиняємо рухатися до мети. Ми забуваємо, куди прямуємо, забуваємо свої орієнтири і починаємо плисти за течією.

Моряки теж не мали жодних орієнтирів. В них не було компаса, а через бурю вони не могли визначити своє місцезнаходження по зірках. Кілька днів моряки провели в суцільній темряві. Коли ж ви знаходитесь в суцільній темряві і не знаєте куди пливти, вам залишається хіба пливти навмання. Хвилі кидають вас на різні боки і вас носить по цілому морі. Так само у вашому житті. Коли ви бачите, як хвиля проблем накриває вас, а ви не можете їй протистояти, то ви просто піддаєтеся течії і пливете за нею.

 

Не упустіть головного

 

Коли буря застала моряків, то в них не залишилось вибору. «Наступного дня, через те, що буря сильно нас кидала, почали ми викидати свій вантаж, а на третій – моряки власними руками повикидали знадіб`я корабельне в море» (27, 18-19). Коли ми попадаємо в кризу і піддаємося течії, то починаємо викидати за борт зайвий баласт. Спочатку моряки викинули за борт вантаж, далі корабельне спорядження, їжу (27,38), а потім і самі кинулись у воду (27,43-44)! І лише завдяки цьому вони врятували своє життя.

Часто коли ми переживаємо кризу, ми починаємо позбуватися дуже цінних речей. Для того, щоб врятуватися, ми готові викинути абсолютно все. Під впливом емоцій ми зрікаємося наших мрій, наших ближніх і цінностей, які передали нам батьки.

 

Не впадайте у відчай

 

Після цього нам залишається лише впасти у відчай. Це й сталося з моряками. «А що ні сонця, ані зір не було видно вже кілька днів, та й буря люто налягала, ми втратили вже всяку надію на рятунок» (27,20). Переживаючи кризу, ми поступово доходимо до відчаю і зневіри. В такому стані ми викидаємо за борт останнє, що в нас є – нашу надію.

Моряки провели два тижні в суцільній темряві в маленькому човнику посеред моря. Буря кидала ними доти, доки вони не повикидали найціннішого і не здалися остаточно. Може й ви у своєму житті переживали щось подібне, коли вам довелося позбутися якихось цінностей і втратити надію. Згадайте про моряків: вони втратили надію, бо забули, що Бог з ними. Не повторюйте їхніх помилок. Пам’ятайте, що Бог може вселяти в людей надію в абсолютно безнадійній ситуації.

Павлова реакція на кризу

 

Найдивовижніше в цій історії те, як повів себе Павло. Його поведінка кардинально відрізнялася від того, що робили моряки. Адже поки вони у відчаї викидали за борт найцінніше,  щоб втримати човен на плаву, Павло залишався спокійним і впевненим. І його абсолютно нічого не хвилювало.

Отже, ми маємо дві моделі поведінки у кризі, а як відреагуємо ми, залежить від нашої віри. Легко бути християнином, коли Бог дає нам все, про що ми просимо, нас не турбує здоров’я і не бракує грошей. В такі часи звичайно легко бути християнином.

Проте наша віра випробовується саме тоді, коли настають проблеми і ми у відчаї позбуваємось найціннішого. Саме в таких умовах загартовується характер, виплеканий нашими буднями. Тому коли ми опиняємося в складному становищі, то отримуємо додаткову нагоду проявити себе як християнина.

Що це означає? Часто коли люди стикаються з серйозною проблемою, вони готові кинути все і втекти світ за очі. Зазвичай люди, які втрачають кохану людину через смерть чи розлучення, говорять так: «Я звільняюся з роботи, все продаю, переїжджаю на нову квартиру і почну все з початку». Проте допомогти їм зможе не нове місце, а лише стабільність на старому місці.

Погляньте як вчинили моряки: «Тоді, побоюючись, щоб не наскочити десь на якісь підводні скелі, ми кинули чотири котви з корми і вичікували, щоб настав день»  (27, 29). Найрозумніший вчинок під час бурі – це кинути якір. Ось що вам допоможе – просто зупинитися. Адже тоді ви вистоїте в будь-якій ситуації і станете «подібні до гори Сіон, що не хитається» (Пс 125,1).

Якір для душі

 

Чому Павло був таким впевненим? Бо він покладався на три прописні істини, три фундаментальні засади християнського життя, які служать якорем для душі. Ці три істини можуть закріпити вас на камені стабільності, тож ви не втратите впевненості навіть тоді, коли вітри кризи кидатимуть вами на всі боки. На цих істинах ви зможете будувати своє життя і вони допоможуть вам вистояти в бурі.

 

Божа присутність

 

Перший якір для вашої кризи – це Божа присутність. Посеред бурі Павло сказав: «Цієї ночі бо з’явився мені ангел Бога, якому я належу і якому служу, і сказав: Не бійся, Павле!» (Ді 27,23-24). З його слів стає зрозуміло, що Бог ніколи не втрачає нас з поля зору. Ми можемо не бачити Його, але Він бачить нас. Ми можемо думати, що Бог за тисячі кілометрів звідси, але завжди поруч і завжди пильнує нас. Щоб ми це знали, Бог послав свого ангела сказати Павлові: «Я з тобою у твоєму маленькому човнику серед бурного моря».

Він також говорить про це нам:

«Я тебе не зоставлю, я тебе не покину» (Євр 13,5)

«Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт 28, 20)

«Проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки» (Йо    

   14,16)

Отже, ми ніколи не проходимо через щось самотужки – Бог завжди поруч. Немає значення, що ви переживаєте в цей момент, Бог з вами. Він – ваш якір, якому ви можете довіряти повністю.

Божа мета

 

Другий якір для вашої кризи знаходиться в словах Божого ангела: «Не бійся, Павле! Ти маєш перед кесарем з’явитися, тож Бог дарував тобі всіх тих, що пливуть з тобою» (Ді 27, 24). Цим Бог хоче сказати Павлові: «Твоє життя йде за планом і твоє перебування в човні – це теж частина плану. Проте це лише дрібничка в порівнянні з тим, що тебе чекає далі». Отже, другий якір в кризовій ситуації – це Божа мета.

Кожен християнин мусить відчувати покликання до чогось. Адже ви прийшли на цей світ не просто так, щоб займати місце – а з певним призначенням, Бог вас до чогось покликав. Щоправда перед тим, як ви сповните своє покликання, ви повинні пройти певні випробування. Тому ви повинні змиритися з ними і зрозуміти, що вони – частина Божого задуму. Ви можете з ним не погоджуватися, але змінити його ви не в силах.

Боже покликання важливіше за всі ваші теперішні і майбутні проблеми. Пам’ятайте, що проблеми – явище тимчасове, а ви покликані до життя вічного. Якщо ж ви зациклитесь на своїх проблемах, то почнете плисти по течії і позбуватися цінностей. Ви доведете себе до відчаю і втратите сам сенс свого існування.

 

Божа обітниця

 

Третій якір, який додає нам впевненості у кризі, знаходиться в 25 стиху, де Павло говорить: «Бадьортеся люди, бо я вірую Богові, що воно так буде, як було сказано мені» Третій якір – це Божа обітниця. Бог завжди дотримує свого слова. Життєві бурі не можуть позбавити нас Божої присутності, вплинути на Божий задум чи зламати Божу обітницю.

Дехто з нас зараз опинився у величезній кризі. Здається навіть, що наші проблеми тягнуть нас на дно. Бог каже вам таке: ви можете втратити вантаж, корабельне спорядження, втратити сам корабель і змокнути до нитки – але ви не підете на дно завдяки Божій обітниці. Як то кажуть, людина планує, а Бог керує. Тому просто розслабтеся і довіртеся Богові.

 

Моліться, поки ви чекаєте

 

То що, нам просто скласти руки? - запитаєте ви. Погляньте, що зробили моряки і робіть так само: «Тоді, побоюючись, щоб не наскочити десь на якісь підводні скелі, ми кинули чотири котви з корми і вичікували, щоб настав день» (Ді 27,29). Скористайтеся якорем Божих істин і моліться, поки не настане день.

Чим закінчилася історія з кораблем? Настав ранок! Коли прийшов день, то моряки  не впізнали землі, але побачили затоку з побережжям, куди й причалили. Всі, хто був на кораблі кинулися у воду і благополучно дісталися берега (27, 39-44).

Під час життєвих випробувань Бог каже: «Я з тобою». Нехай Його істина укріпить ваше життя і дасть вам впевненість у тому, що ви подолаєте будь-яку кризу. Пам’ятайте, що Бог не покидає вас під час бурі – Він зовсім поруч. Він допускає, щоб ви переживали кризи, бо це входить до Його божественного плану. І навіть, якщо ви не розумієте до кінця Божий задум зараз, ви обов’язково зрозумієте його потім.

Не словом а ділом

  1. Пригадайте ситуацію, в якій ви повели себе як моряки, а не як Павло.
  2. В чому проявляється Божа присутність під час криз вашого життя?

 

Додати власний коментар

*
*
Що є сумою 5 і 7?

Дорога спасіння

ДЕПРЕСІЯ

10 РЕЧЕЙ, ЯКІ ВИ МАЄТЕ ДІЗНАТИСЯ ВІД СВЯЩЕНИКА ПРО ДЕПРЕСІЮ

У мережі почався новий флешмоб – #faceofdepression. Його мета – показати, що людська депресія – це доволі неочевидний для сторонніх факт. І навіть якщо ви, або хтось із ваших близьких, щиро посміхаєтеся ...

спеції

Приправи до… Великого Посту

Ну що ж, Великий Піст іде повним ходом. Ви вже взяли собі постанови? Ну то добре. А що якби ми підійшли до посту «від кухні», але не в ...

піст

ЩО МОЖНА І ЩО НЕ МОЖНА ЇСТИ В ПІСТ

Більшість християн знає, що у піст не можна їсти м’яса. Та це не зовсім точне визначеня. Виявляється, за деякими винятками більшу частину тижня під час Великого посту Українська Греко-Католицька Церква їсти м’ясо… дозволяє. То як тоді правильно постити? Розповідає о. Андрій Стадницький, голова Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ...

думки

20 думок святого Хосемарії Ескріви про духовність, молитву та життя

Є речі, які видаються нам очевидними. Однак, пропущені через особистий досвід, вони промовляють значно більше. Пропонуємо 20 тез отця Хосемарії Ескріви про речі, які стосуються кожного...

поради

Перемогти стрес: 5 практичних порад

Прокинувшись вранці, ви, можливо, вирішили, скільки разів натисните на кнопку будильника, у що одягнетесь чи скільки чашок кави вип’єте. Однак виникають проблеми, над якими ви не задумувались заздалегідь. Про що йдеться? Ви обирали ...

людина

10 ознак того, що ти приймаєш себе

Ми схильні прив’язуватися до речей і поглядів. Неохоче розстаємося з колись установленими уявленнями про самих себе. Проте cаме вміння полишати старі погляди є основою розвитку ...

молитва

Божі Дари є для того, щоб сховати в собі чи щоб послужити іншим?

Дорогі в Христі, браття і сестри, в Євангелії від Матея 25:14-30 Ісус оповідає нам притчу про Таланти та їх помноження. Зауважуємо, що ці дари не беруться з нічого, а є їх ...

любов

Крізь вушко голки побачити Іншого

Книжка "Крізь вушко голки" – це чотирнадцять історій людей, які мають розумову неповносправність, які живуть поряд із нами, які люблять, страждають, відчувають і радіють...

Архів новин