Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
по Жива Вервиця (adm)
Автор: credo-ua.org

Як розпізнати покликання?

Дата публікації: 17-12-2014
покликання

У мене ніколи не було проблеми з відповіддю на запитання «що я хочу робити у житті?» або «чим я повинен займатися?» Я це знав. Проблема з’явилася тоді, коли прийшов Отець і запросив мене до чогось більшого…

Бог посіяв зерно у моє серце. Я не міг цього заперечити і не став цього відкидати. Я прагнув, аби з цього зернятка виросло добре дерево, але весь час не знав, яке саме: подружжя, священство, чернецтво? Процес розпізнавання був для мене періодом зростання, а не шуканням готових відповідей (дерев, повних плодів). Хотів би тут поділитися кількома вказівками, які мені допомогти розпізнати покликання.

Дозволь себе любити

«Бог тебе любить» — я чув це багато разів. Однак завжди хотів знати, як це можливе і як це перевірити. Дістав відповідь: потурбуйся про своє духовне життя. Я став регулярно молитися, знайшов постійного сповідника і духовного керівника, приєднався до спільноти. Проте щось постійно не давало мені спокою. В мені весь час був голод Любові, яку я прагнув знайти і пережити, а тут весь час — нічого. Тоді я побачив рану, яку носив у серці: я хотів купити Любов. Мені здавалося: що більше віддам, то більше Бог мене любитиме. Більше служіння, більше праці більше молитви. Що більше даю, то більше отримую — зрештою, це ж таке «євангельське»! Це була моя помилка. Я побачив, що не можу закохатися в Бога, якщо спершу не дозволю Йому полюбити себе — так просто і без умов. Служачи Богові заради любові, я гасив у собі жар життя — дар покликання. Лише коли дозволив себе любити і почав служити з Любові, то жар перемінився у вогонь, який очищує.

Думати по-Божому

Оскільки мій «Божий фундамент» викликав у мені чимало сумнівів, то я почав замислюватися над рештою свого серця. Тут я знову пережив шок: побачив, наскільки я думаю по-своєму. Я був переконаний, що знаю і розумію все найкраще — я сам став своїм богом. Мій «скривлений» образ Любові відбивався і на моєму відповідно скривленому сприйнятті світу. Зцілити мислення мені допомогли медитації — роздуми над біблійними сценами. Я вчився безпосередньо від Наставника. Дивився, думав і запитував: чому Господь поводився саме так. Зрозумів, що покликання — це не стан, а шлях. Побачив, що Любов це не почуття, а фундамент. Усвідомив, що віра — це не казка, а невпинна боротьба. Спитав Господа Бога, як Він діє у моєму житті.

Розпізнавання

Зібрався я з силами, і разом з Ісусом розпочав мандрівку вглиб себе. Молився щоденним іспитом сумління. Побачив таким чином, що в різних ситуаціях я поводжуся схоже. Питався: чому? Замислювався: з яких причин мені інколи легше противитися злу, а інколи важко? Чому в моєму житті стільки труднощів, якщо я вибираю Добро? Моя логіка мислення черговий раз зазнала кризи. Тоді, за порадою духівника, я пізнав правила розпізнавання духів. Це не зменшило мого напруження і не подолало за мене труднощів. Однак допомогло зрозуміти діяння духів, а завдяки цьому вибирати мудрі кроки.

Свобода

Стати в правді про себе було важко. Однак завдяки цьому я побачив, що для щирого вибору я потребую наступного зцілення. Мої стосунки, мої таланти, мої думки, мої молитви, моя діяльність, мої прагнення, мої потреби, мої мрії — все було моїм. «Моє» було шорами на очах. Я бачив, але тільки шматочок — зазвичай той, що для мене вигідний. У цьому разі Господь для зцілення, окрім щоденної молитви, використав реколекції. Я усвідомив, що муситиму полишити все без винятку. Покинути себе і свою ідентичність — це був справжній виклик. Із величезним переляком я кинувся у темну прірву невідомого. Однак у моєму серці надія панувала над страхом. Я знав, що є Отець, який мене впіймає. Він навчив мене, що покликання має бути не «зручним» місцем, а Добрим для мене. Те, що Добре, не завжди комфортне. І так почалася найскладніша операція на моєму серці.

Смирення

«Гадаєш, що зробив погане рішення?» Це питання я чую, певно, найчастіше з боку моєї сім’ї та приятелів. Завжди відказую: погане? Ні, але фатальне у наслідках. Чернече життя це невпинна боротьба за хрест. Багато років я опирався хресту і боровся з ним. Лише недавно зрозумів слова одного з отців: «Чернече життя — це благодать супроводжувати Ісуса у найважливіших для Нього моментах, але насамперед у Його стражданнях». Покликання для мене є прагненням зміни — чиненням Добра. Добро — це ліки від зла світу цього. Добро недешеве, й інколи треба заплатити найвищу ціну.

Жертвування

Усе це не мало би сенсу, якби не остання річ: жертвування. Чернече і священицьке життя — це зерно. Однак воно саме в собі не має сили розкритися, пустити коріння, вийти назовні, рости і принести плід. Аби це відбулося, зерно має піддатися садівникові. Тільки в Його руках воно може принести плід.

Звідки взяти певність, що зробив добрий вибір? Треба спробувати. Доки рішення залишається у твоїй голові, доти воно тільки ілюзія і фантазія. Ми любимо роздумувати, фантазувати, аналізувати, але боїмося увійти, долучитися. Тільки впроваджуючи Слово у дію я можу переконатися, чи добрий вибір зробив. Не реалізуй рішення, в якому ти не переконаний внутрішньо!

Плодом доброго вибору буде мир серця, а не спокійне життя. Це влучно висловив Томас Мертон: «Людина знає, що знайшла своє покликання, тоді, коли перестає думати, як саме жити, і просто починає жити».

Марек Фірлейчик SJ, deon.pl  

http://www.credo-ua.org/2014/12/127278

Додати власний коментар

*
*
Що є сумою 3 і 2?

Дорога спасіння

ДЕПРЕСІЯ

10 РЕЧЕЙ, ЯКІ ВИ МАЄТЕ ДІЗНАТИСЯ ВІД СВЯЩЕНИКА ПРО ДЕПРЕСІЮ

У мережі почався новий флешмоб – #faceofdepression. Його мета – показати, що людська депресія – це доволі неочевидний для сторонніх факт. І навіть якщо ви, або хтось із ваших близьких, щиро посміхаєтеся ...

спеції

Приправи до… Великого Посту

Ну що ж, Великий Піст іде повним ходом. Ви вже взяли собі постанови? Ну то добре. А що якби ми підійшли до посту «від кухні», але не в ...

піст

ЩО МОЖНА І ЩО НЕ МОЖНА ЇСТИ В ПІСТ

Більшість християн знає, що у піст не можна їсти м’яса. Та це не зовсім точне визначеня. Виявляється, за деякими винятками більшу частину тижня під час Великого посту Українська Греко-Католицька Церква їсти м’ясо… дозволяє. То як тоді правильно постити? Розповідає о. Андрій Стадницький, голова Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ...

думки

20 думок святого Хосемарії Ескріви про духовність, молитву та життя

Є речі, які видаються нам очевидними. Однак, пропущені через особистий досвід, вони промовляють значно більше. Пропонуємо 20 тез отця Хосемарії Ескріви про речі, які стосуються кожного...

поради

Перемогти стрес: 5 практичних порад

Прокинувшись вранці, ви, можливо, вирішили, скільки разів натисните на кнопку будильника, у що одягнетесь чи скільки чашок кави вип’єте. Однак виникають проблеми, над якими ви не задумувались заздалегідь. Про що йдеться? Ви обирали ...

людина

10 ознак того, що ти приймаєш себе

Ми схильні прив’язуватися до речей і поглядів. Неохоче розстаємося з колись установленими уявленнями про самих себе. Проте cаме вміння полишати старі погляди є основою розвитку ...

молитва

Божі Дари є для того, щоб сховати в собі чи щоб послужити іншим?

Дорогі в Христі, браття і сестри, в Євангелії від Матея 25:14-30 Ісус оповідає нам притчу про Таланти та їх помноження. Зауважуємо, що ці дари не беруться з нічого, а є їх ...

любов

Крізь вушко голки побачити Іншого

Книжка "Крізь вушко голки" – це чотирнадцять історій людей, які мають розумову неповносправність, які живуть поряд із нами, які люблять, страждають, відчувають і радіють...

Архів новин