Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Назад
Автор: Катерина Гайдарли

Наскільки Христос реальний у твоєму і моєму житті?

Дата публікації: 24-12-2011
Чи доречний Христос у нашому повсякденні, особливо, якщо наше життя комфортне? Чи може наша віра зростати й ставати зрілішою? Наскільки цінуємо Ісуса? Як усвідомити вартість своєї віри? Звичайно, ми не прокидаємось вранці з думкою припинити свої відносини з Богом, але все більше стаємо «земними», духовно пасивними і сплячими, бо часто йдемо на компроміси зі своєю совістю, бо відійшли від джерела всього доброго – Бога. І постійний компроміс між добром і злом нав’язує нам низькі особистісні стандарти.

Але чому в нас погіршуються стосунки з Творцем? У кожного християнина в житті відбувається особиста зустріч зі Своїм Спасителем, коли в усвідомленні того наскільки велика була принесена за нас жертва, припадаємо на коліна біля Голгофського хреста. Ми хочемо витерти Його чоло від крові, полегшити Його невимовні страждання і все наше єство кричить «прости» до Того, Кого наші гріхи розіп’яли. Ми розуміємо, що тепер наше життя змінилось, і присвячуємо його Христові. Але з часом теплі стосунки стають прохолоднішими не з вини Господа, бо Він говорить, що «знайдете Мене, коли шукатимете Мене всім своїм серцем» (Єр. 29, 13), а з нашої... Але ж ми щиро полюбили Того, Хто віддав за нас своє життя? Щиро прагнули зберегти й укріпити наші стосунки... Чому ж так сталось, що Бог і стосунки з Ним вже не є пріоритетними?

Часто людина втрачає зв’язок із Богом через світську суєту, проблеми. Ми стаємо номінальними, сплячими християнами. Не знаходимо часу для спілкування з Ним, забуваємо про молитву, яка дає силу перемагати спокуси. Є вислів: «Молитва – це подих душі». Як часто ми самотужки намагаємось вирішити наші проблеми? А життя стає все нестерпнішим. Кожного дня відчуваємо боротьбу із власною волею. І, можливо, не всі борються з алкоголем, тютюном або наркотиками, але всі – з «християнськими» версіями залежності. Ми гніваємося, дозволяємо негативним, нечестивим думкам виникати в наших головах... Чому ж ми перестали вірити, що молитва може піднести наші труднощі до престолу Божого на Небесах, де жодна проблема не є занадто великою, і що це ключ до перемоги на землі, що кожна наша невдача робить нас все слабшими? Тоді як маємо таку чудову можливість звертатись з проханнями до Творця Всесвіту за допомогою. Незалежно від того, наскільки небезпечні наші пристрасті, шлях перемоги той самий. Ісус вичерпав увесь наш гріх і все наше падіння на хресті. (1Петр. 2, 24). Він чекає лише на нас, коли прийдемо і попросимо в Нього сили для боротьби зі спокусами і труднощами.

Часто людям нелегко бути прощеним, зціленим. Буває важко повірити, що Бог хоче простити всі провини, дати нове серце, назвати Своїм сином чи дочкою, повірити в безумовну Його любов. А інколи вважаємо себе настільки «сильними», звикли тримати все життя під особистим контролем, що важко попросити допомоги. Часом починаємо сумніватись і здається, що з нами ніколи не відбудеться чогось доброго, що все проти нас і навіть починаємо сумніватись у тому, чи взагалі варто жити. Але замість того, щоб відчувати себе непридатними ні до чого, знайте, що ми піднесені до рівня царів і священиків в Ісусі Христі.

Власне, коли усвідомлюємо, що Він ліквідував записи про наші падіння, наші почуття сорому і нікчемності, ми поєднуємо нашу волю з Божою й розриваємо ланцюги минулого. Нам потрібно усвідомити, що хрест уже приніс нам перемогу, і треба тільки відчути його цілющу силу в нашому житті. Життя сьогодні дуже заплутане. Але незалежно від того, наскільки складним воно може стати, Слово Боже вказує на Ісуса. Він завжди поруч. І якщо виробимо звичку шукати Його щодня, то одного разу Він виведе нас на золоті вулиці!

Але чому часто добрі люди, які вірять у Христа, страждають? Намагаючись зрозуміти причини трагедій нашого життя, ми маємо бути дуже обережними. Хоч біль і страждання часто є наслідками наших гріхів, однак інколи трагедії стаються не з нашої вини. Пригадайте історію Йова. Навіть Бог визнавав, що Йов був відданою людиною, але подивіться, що з ним трапилось!.. Легко говорити про страждання інших, коли ти сам цього не пережив. Тільки той, хто справді страждав, знає, як утішити стражденних. Він знає з власного досвіду, через що треба пройти. Те, через що ми переживаємо, вчить нас, як служити тим, хто страждає. Ми вчимось довіряти Богові у всіх ситуаціях. Якщо ми з Ісусом, нам нічого боятись.

Найбезпечніший шлях для людей – залишатися прихильниками Його Слова. Наші очі і вуха можуть обманути нас, а Слова Писання – відкривають Бога, який виправляє уявлення, спотворені гріхом. Найкраща протиотрута від духовного сну – обітниця: «Просіть – і дасться вам» (Мат. 7, 7). Просто «скуштуйте й побачите» (Пс. 34, 9): Бог реальний, і Він чекає, щоб явити Себе нам. Ми можемо здобути сенс і мету життя, тому що Бог уже попрацював, щоби зробити це можливим. Християнська віра – це не те, що ми робимо для Бога, а те, що Бог зробив для нас на хресті.

Розповідають, як хтось запитав жінку, чому вона постійно радіє? Вона відповіла:

– Щастя – це ваше рішення, прийняте заздалегідь. Подобається мені моя кімната чи ні, не залежить від того, як у ній розставлені меблі. Важливо те, як я розставила свої думки. Щоранку в мене є вибір: я можу провести день у ліжку, розмірковуючи про мої хворі та недієздатні органи, або встати й бути вдячною за ті, що можуть функціонувати.

Новий день – це подарунок, і я намагаюсь робити приємне тим, хто навколо мене. Здається, що якщо я більше думаю про інших, ніж про себе, я отримую мир, навіть незважаючи поганий стан здоров’я. Це відчуття мети допомагає мені жити. Набагато цікавіше бути щасливою і веселою, ніж сердитою й скривдженою... А чи не спадало вам на думку, що багато дуже хворих людей або людей із серйозними фізичними вадами частіше усміхаються, несуть тепло, турботу, ніж фізично здорові? Здається, що ми, здорові й сильні, маємо бути їм, скривдженим, підтримкою, а насправді, це вони нас підтримують, і ми, дивлячись на них, піднімаємося духом та розуміємо, що наші проблеми можна вирішити. А можливо вони дуже близькі до Бога, тому що лише Він може дати їм таку необхідну розраду й підтримку? 

Чомусь ми неохоче віримо в те, що належимо Богові. Можливо, це одна з причин нашого стресу. Може нам потрібно уподібнитись до дітей, щоб дізнатись, як сильно Бог любить нас?.. Ісус не зміг жити без нас – без тебе і без мене. У Нього був вибір між вічним життям без нас і смертю заради нашого спасіння... Чи ми приймемо Його любов і жертву?

Бог бажає нашої вдячності так само, як будь-який батько шукає любові своїх дітей. Він може бути самодостатнім, але в Нього любляче серце. Любов робить Його вразливим до тих, кого Він любить. Августин сказав: «Бог жадає, щоб Його жадали».

Тому якщо ваші з Богом стосунки «прохололи», зробіть те, що радять парі, яка часто свариться: розпочніть все з початку, поверніться до першого кроку взаємин, ходіть на побачення, відчуйте заново радість від того, як тримаєтесь за руки, говоріть добрі слова й виявляєте увагу, відновіть ті зв’язки, які були ослаблені або зламані.

Такий же принцип можна застосувати й до духовного життя. Якщо ослабла любов до Бога, поверніться до того, що об’єднувало вас із Ним спочатку. Де ви були, коли вперше відчули Його присутність? Що зробили у відповідь? Нам не варто брати ініціативу з відновлення відносин із Богом. Євангеліє свідчить, що Він уже це зробив. Він – ініціатор. Наше завдання відгукнутись на те, що Він уже зробив. Ми любимо Його, тому що Він перший полюбив нас!

http://xic.com.ua/esei/158-naskilky-hrystos-realnyj-u-tvojemu-i-mojemu-zhytti

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 7 + 7.

Дорога спасіння

ДЕПРЕСІЯ

10 РЕЧЕЙ, ЯКІ ВИ МАЄТЕ ДІЗНАТИСЯ ВІД СВЯЩЕНИКА ПРО ДЕПРЕСІЮ

У мережі почався новий флешмоб – #faceofdepression. Його мета – показати, що людська депресія – це доволі неочевидний для сторонніх факт. І навіть якщо ви, або хтось із ваших близьких, щиро посміхаєтеся ...

спеції

Приправи до… Великого Посту

Ну що ж, Великий Піст іде повним ходом. Ви вже взяли собі постанови? Ну то добре. А що якби ми підійшли до посту «від кухні», але не в ...

піст

ЩО МОЖНА І ЩО НЕ МОЖНА ЇСТИ В ПІСТ

Більшість християн знає, що у піст не можна їсти м’яса. Та це не зовсім точне визначеня. Виявляється, за деякими винятками більшу частину тижня під час Великого посту Українська Греко-Католицька Церква їсти м’ясо… дозволяє. То як тоді правильно постити? Розповідає о. Андрій Стадницький, голова Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ...

думки

20 думок святого Хосемарії Ескріви про духовність, молитву та життя

Є речі, які видаються нам очевидними. Однак, пропущені через особистий досвід, вони промовляють значно більше. Пропонуємо 20 тез отця Хосемарії Ескріви про речі, які стосуються кожного...

поради

Перемогти стрес: 5 практичних порад

Прокинувшись вранці, ви, можливо, вирішили, скільки разів натисните на кнопку будильника, у що одягнетесь чи скільки чашок кави вип’єте. Однак виникають проблеми, над якими ви не задумувались заздалегідь. Про що йдеться? Ви обирали ...

людина

10 ознак того, що ти приймаєш себе

Ми схильні прив’язуватися до речей і поглядів. Неохоче розстаємося з колись установленими уявленнями про самих себе. Проте cаме вміння полишати старі погляди є основою розвитку ...

молитва

Божі Дари є для того, щоб сховати в собі чи щоб послужити іншим?

Дорогі в Христі, браття і сестри, в Євангелії від Матея 25:14-30 Ісус оповідає нам притчу про Таланти та їх помноження. Зауважуємо, що ці дари не беруться з нічого, а є їх ...

любов

Крізь вушко голки побачити Іншого

Книжка "Крізь вушко голки" – це чотирнадцять історій людей, які мають розумову неповносправність, які живуть поряд із нами, які люблять, страждають, відчувають і радіють...

Архів новин