Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
по Жива Вервиця
Автор: Паїсій Святогорець

“Не судіть, і судимі не будете”

Дата публікації: 23-07-2012

— Геронде, я з легкістю суджу і осуджую.

— Твоя здатність судження — це дар, даний тобі Богом, але користується ним тангалашка, котрий змушує тебе осуджувати й грішити. Тому, поки твоя здатність судження не очиститься й не освятиться, поки не прийде Божественне просвітлення, не довіряй власній думці. Якщо в людини не очистилася здатність судження, а вона втручається в чужі справи й судить інших, то постійно впадає в осуд.

— А як може освятитися здатність судження?

— Потрібно її очистити. У тебе може бути благе налаштування й бажання, але ти впевнена, що завжди судиш правильно. Однак твій суд людський, мирський. Постарайся звільнятися від людського, здобувати безкорисливість, для того, щоб прийшло Божественне просвітлення і твій суд перетворився на духовний, Божественний. Тоді твій суд буде відповідати Божественному, а не людському правосуддю, буде в згоді з любов’ю й милосердям Божим, а не з людською логікою. Тільки Бог судить праведно, тому що тільки Він знає серця людей. Ми, не знаючи праведного суду Божого, судимо “за зовнішністю”, зовні, і тому осуджуємо й несправедливо звинувачуємо інших. Наш людський суд — це найбільша несправедливість. Пам’ятаєш, що сказав Христос: “Не судіть з вигляду зовнішнього, але судіть праведним судом”.

Потрібна велика обережність, ми ніколи не можемо знати істинного стану речей. Багато років тому в монастирі на Афоні мешкав благочестивий диякон, котрий одного чудового дня залишив монастир і повернувся в світ, на батьківщину. Тоді отці говорили про нього різне. Але що відбулося? Хтось написав йому, що його сестри дотепер не влаштовані в житті, і він, боячись як би вони не збилися з правильного шляху, поїхав їм на допомогу. Знайшов роботу на одному із заводів і жив там ще аскетичніше, ніж у монастирі. Як тільки він влаштував сестер, залишив роботу й знову пішов у монастир. Ігумен, побачивши, що він все знає: статут, послух й т.д. — запитав, де він цьому навчився. Тоді він відкрив своє серце й все йому розповів. Ігумен повідомив єпископа, і той відразу висвятив його на священика. Потім він виїхав в якийсь далекий монастир, де строго подвизався, досяг святості й духовно допоміг багатьом людям. А ті, хто не знає, чим справа закінчилася, можливо, дотепер його осуджують.

Ми маємо бути дуже обережними з осудом! Яку несправедливість ми заподіюємо ближньому, коли його осуджуємо! Хоча в дійсності ми заподіюємо несправедливість собі, а не іншим, тому що Бог від нас відвертається. Ніщо так не ненависне Богові, як осуд, тому що Бог праведний, а осуд сповнений несправедливості.

Як ми доходимо до осуду

— Геронде, чому я часто впадаю в осуд?

— Тому що дивишся на інших. Виявляєш надмірну цікавість і хочеш знати, що робить одна сестра, що інша. Збираєш матеріал, щоб тангалашці було чим займатися і втягувати тебе в осудження.

— Раніше я не зауважувала недоліків інших, а тепер зауважую й осуджую...

— Тепер ти бачиш недоліки інших, тому що не бачиш своїх власних.

— Геронде, звідки беруться помисли осуду?

— Від зарозумілості, тобто від гордості й від схильності до самовиправдання.

— Геронде, осуд буває через нестачу любові?

— І через нестачу любові буває, і через презирство. Коли в тебе нема любові, то нема й поблажливості до чужих помилок, ти подумки принижуєш і ображаєш інших. Потім приходить тангалашка, підштовхує їх до нової помилки, ти бачиш її, засуджуєш їх знову, а потім починаєш ставитися з презирством.

— Геронде, іноді мене засмучує сестра, з якою я разом працюю, і я її осуджую.

— Звідки ти знаєш, зі скількома тангалашками в цей час бореться сестра? Може, на неї напало п’ятдесят демонів, намагаючись перемогти, щоб ти потім сказала: “А, ось ти яка”. І коли побачать, що ти її осудила, то прийде вже п’ятсот демонів, щоб знову принизити її перед тобою, щоб ти засудила її ще більше. Наприклад, ти можеш сказати: “Сестро, не клади туди цю річ, її місце тут”. Наступного дня тангалашка може зробити так, що вона забуде, що ти їй говорила, і покладе річ на старе місце. Зробить ще щось не так, і ти почнеш подумки говорити: “Хіба вчора я їй не сказала, а сьогодні вона робить те ж саме! Ще й інше натворила!” Отут ти її осуджуєш і не можеш втриматися, щоб не сказати: “Сестро, хіба я тобі не казала не класти це туди? Це безладдя. Ти мене спокушаєш своєю поведінкою!” От і все: диявол зробив свою справу! Зробив так, що ти її осудила й зіпсувала з нею стосунки. А вона, не знаючи, що ти була винуватцем її неуважності, буде відчувати докори сумління за те, що довела тебе до збентеження, і впаде в печаль. Бачите, з яким лукавством працює тангалашка, а ми його слухаємо.

Тому постарайтеся нікого не осуджувати, осуджуйте тільки тангалашок, які з Ангелів зробилися демонами, і замість того, щоб покаятися, стають усе більш лукавими і злими й щосили намагаються довести до погибелі творіння Божі. Лукавий спонукує людей робити дивні дії й створювати безладдя й сам же вселяє іншим людям помисли осуду, перемагаючи в такий спосіб і тих, і інших. Але ті, що створюють безлад, відчувають потім свою провину й каються, а інші, які осуджують, виправдовують себе, стають зарозумілими й падають так само, як упав лукавий, — від гордості.

Від осудження Благодать Божа відходить

— Геронде, коли мені приходить помисел проти когось, це завжди осудження?

— Ти цього не розумієш у той момент?

— Іноді я розумію це із запізненням.

— Намагайся усвідомлювати своє падіння якнайшвидше й проси пробачення в сестри, котру осудила, і в Бога, тому що осуд стає перешкодою в молитві. Від осуду Благодать Божа сама собою відходить, і у твоїх стосунках з Богом з’являється прохолодність. Як ти будеш потім молитися? Серце перетворюється на лід, на камінь.

Осудження й лихослів’я — найстрашніші гріхи, вони сильніше, ніж будь-який інший гріх віддаляють Благодать Божу. “Як вода гасить вогонь, — говорить святий Йоан Лєствічник, — так осуд гасить благодать Божу”.

— Геронде, я засинаю на ранковій службі.

— Може, ти осудила якусь сестру? Ти дивишся на речі зовні й осуджуєш інших, тому потім і засинаєш на службі. Коли людина осуджує й не дивиться на речі духовно, то втрачає духовні сили. А коли знесилиться, то її або хилить на сон, або вона, навпаки, страждає безсонням.

— Геронде, я часто грішу обжерливістю.

— Зараз тобі всю увагу варто звернути на осудження. Якщо ти не припиниш осуджувати, то й від обжерливості не зможеш звільнитися. Людина, котра осуджує, відганяє від себе Благодать Божу, стає беззахисною і тому не може виправитися. І якщо вона не усвідомить своєї помилки і не смириться, то постійно буде падати. Але якщо зрозуміє й звернеться за допомогою до Бога, то Благодать Божа повернеться.

Той, хто осуджує інших, впадає в ті ж гріхи

— Геронде, чому так відбувається: коли я осуджую сестру за якийсь недолік, то потім сама роблю те ж саме?

— Якщо хтось осуджує за щось іншого, але не усвідомлює свого падіння й не кається, то зазвичай сам впадає в той самий гріх. Так відбувається, щоб людина усвідомила своє падіння. Бог у Своїй любові допускає скопіювати стан того, кого вона осудила. Якщо, наприклад, скажеш про когось, що він користолюбний, і не зрозумієш того, що ти осудила, то Бог відніме Свою благодать і допустить, щоб і ти впала в користолюбство — і ти почнеш накопичувати. Поки ти не усвідомиш свого падіння й не попросиш у Бога прощення, будуть діяти духовні закони.

Щоб допомогти тобі краще це зрозуміти, розповім таку історію зі свого життя. Коли я жив у монастирі Стоміон, дізнався, що одна з моїх однокласниць збилася з правильного шляху. Я молився, щоб Бог вселив їй думку прийти до мене в монастир. Я навіть виписав зі Святого Письма й святих отців деякі думки про покаяння. І ось одного разу вона прийшла. Ми поговорили, і мені здалося, що вона все зрозуміла. Вона стала часто приходити в монастир разом з дитиною, приносити свічки, олію, ладан для храму. Одного разу мої знайомі, прочани з Коніци, мені сказали: «Геронде, ця жінка лицемірить. Сюди приносить свічки й ладан, а в місті продовжує гуляти з офіцерами». Коли вона прийшла в монастир наступного разу, я став на неї кричати в храмі: “Іди звідси, ти засмерділа все навколо!..” Бідна жінка пішла в сльозах. Через якийсь час, я відчув сильну плотську боротьбу. “Що це? Ніколи зі мною не бувало таких спокус. Що відбувається?” Я не міг знайти причину. Молюся — не проходить. Я відправився на гору Гамілу. “Краще хай мене з’їдять ведмеді”, — думав я. Піднявся високо, але спокуса не проходила. На поясі в мене висіла маленька сокирка. Я її дістав і тричі вдарив по нозі в надії, що від болю спокуса мине. У черевик полилася кров, а спокуса не проходила. Раптом у мене в голові промайнула думка про ту жінку. Я згадав слова, які їй сказав. “Боже мій, — подумав я, — я лише трохи зазнав цієї пекельної муки, а вона живе з нею постійно!.. Боже, прости мене за те, що я її осудив”. І відразу відчув небесну прохолоду, боротьба минула. Бачиш, що робить осуд?

Якщо ми поблажливо ставимося до помилок інших, то Бог виявить поблажливість і до наших помилок

— Геронде, сьогодні під час збору маслин я осудила деяких сестер, тому що вони ставилися до справи неуважно.

— Знаєш, полиш суд і осудження, а інакше Бог тебе теж осудить. Хіба ти ніколи не кладеш трохи зіпсовану маслину разом зі здоровими?

— Ні, намагаюся не класти.

— Якщо Христос буде нас так само уважно сортувати на Страшному Суді, ми пропали! Але якщоми будемо поблажливо ставитися до помилок інших людей і не будемо їх осуджувати, то потім зможемо сказати Христові: “Боже, помісти і мене в Рай, у який-небудь куточок!” Пам’ятаєш, що написано в Отечнику про недбалого ченця, який спасся, тому що не осуджував. Коли йому прийшов час помирати, він був веселим і спокійним. Тоді старець заради духовної користі отців, тих, що зібралися з інших келій, запитав його: “Брате, чому ти не боїшся смерті, адже ти ж жив недбайливо?” Брат йому відповів: “Це правда, що я жив недбайливо, але відтоді, як став ченцем, намагався нікого не осуджувати, тому тепер я скажу Христові: «Христе, я нещасна людина, але, принаймні, Твоєї заповіді “Не судіть, і не судимі будете” я дотримав»”. “Блаженний ти, брате, — відповів йому старець, — тому що дістав спасіння без зусиль”.

— Геронде, деякі віруючі люди, коли бачать людину, котра живе гріховно, кажуть: “Він прямою дорогою йде в пекло!”

— Так, якщо мирські люди підуть у пекло через розпусту, то духовні через осуд... Ні про кого не можна сказати, що він піде в пекло. Ми не знаємо, як діє Бог. Суди Божі — безодня. Нікого не треба осуджувати, тому що так ми забираємо суд з рук Божих, самі робимо себе богами. Якщо Христос запитає нас у день Суду, отоді й скажемо свою думку...

Додати власний коментар

*
*
Що є сумою 3 і 9?

Дорога спасіння

ДЕПРЕСІЯ

10 РЕЧЕЙ, ЯКІ ВИ МАЄТЕ ДІЗНАТИСЯ ВІД СВЯЩЕНИКА ПРО ДЕПРЕСІЮ

У мережі почався новий флешмоб – #faceofdepression. Його мета – показати, що людська депресія – це доволі неочевидний для сторонніх факт. І навіть якщо ви, або хтось із ваших близьких, щиро посміхаєтеся ...

спеції

Приправи до… Великого Посту

Ну що ж, Великий Піст іде повним ходом. Ви вже взяли собі постанови? Ну то добре. А що якби ми підійшли до посту «від кухні», але не в ...

піст

ЩО МОЖНА І ЩО НЕ МОЖНА ЇСТИ В ПІСТ

Більшість християн знає, що у піст не можна їсти м’яса. Та це не зовсім точне визначеня. Виявляється, за деякими винятками більшу частину тижня під час Великого посту Українська Греко-Католицька Церква їсти м’ясо… дозволяє. То як тоді правильно постити? Розповідає о. Андрій Стадницький, голова Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ...

думки

20 думок святого Хосемарії Ескріви про духовність, молитву та життя

Є речі, які видаються нам очевидними. Однак, пропущені через особистий досвід, вони промовляють значно більше. Пропонуємо 20 тез отця Хосемарії Ескріви про речі, які стосуються кожного...

поради

Перемогти стрес: 5 практичних порад

Прокинувшись вранці, ви, можливо, вирішили, скільки разів натисните на кнопку будильника, у що одягнетесь чи скільки чашок кави вип’єте. Однак виникають проблеми, над якими ви не задумувались заздалегідь. Про що йдеться? Ви обирали ...

людина

10 ознак того, що ти приймаєш себе

Ми схильні прив’язуватися до речей і поглядів. Неохоче розстаємося з колись установленими уявленнями про самих себе. Проте cаме вміння полишати старі погляди є основою розвитку ...

молитва

Божі Дари є для того, щоб сховати в собі чи щоб послужити іншим?

Дорогі в Христі, браття і сестри, в Євангелії від Матея 25:14-30 Ісус оповідає нам притчу про Таланти та їх помноження. Зауважуємо, що ці дари не беруться з нічого, а є їх ...

любов

Крізь вушко голки побачити Іншого

Книжка "Крізь вушко голки" – це чотирнадцять історій людей, які мають розумову неповносправність, які живуть поряд із нами, які люблять, страждають, відчувають і радіють...

Архів новин