Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
по Жива Вервиця
Автор: о. Василь Попик

Про любов, сильнішу за смерть

Дата публікації: 09-07-2012

Якось, сповідаючи одного дідуся, я запитав його: «Чи ви виконуєте четверту заповідь Божу, в якій йдеться про пошану до батьків? Дідусь усміхнувся і відповів мені: «Невже Ви, отче не розумієте, що мої батьки вже давно не живуть, ця заповідь не актуальна для мене». Згодом, трішки задумавшись, чоловік сказав: «А й справді, заповіді Божі, завжди актуальні». Старенький дідусь зрозумів, що пошана до своїх батьків полягає в молитві, за їхні душі.

Кожний день, кожну мить нашого життя, ми повинні пам'ятати про смерть. Я це пишу, не для того, щоб хтось боявся життя, а для того, щоб ми були готові до смерті. Подумайте, якою була б, кожна хвилина нашого життя, коли б ми знали, що вона остання, що ця мить нам дана, щоб досягнути досконалості, вибачитися в когось за те, що ми йому зробили протягом нашого життя, подякувати комусь за те, що все життя був поряд нас... .

Коли б я знав, коли б ви знали, що людина з якою ви розмовляєте, може ось-ось умерти, і що звук вашого голосу, зміст ваших слів, ваше ставлення до неї стануть останіми, що вона почує і віднесе у вічність – як уважно ми б ставилися до неї, скільки б наших усмішок та обіймів, ми подарували б їй.

Бог дав нам життя не для того, щоб ми померли і все на тому закінчилося. Він створив нас для вічного життя. Смерть з'явилася тому, що людина відвернулася від Бога. Замість того, щоб жити з Богом, людина обрала самотність.

Ніхто з нас не знає ні дня, ні години, ані місця смерті. Ми виходимо із свого дому і невпевненні чи знову до нього повернемся, дивлячись новини по телебаченні, ми розуміємо, смерть приходить несподівано. З однієї сторони смерть для нас є чимось страшним, але якщо вона в ласці Божій, то це початок нашого вічного щасття. Але не кожний, хто в ласці Божій помирає, йде зразу до неба, туди йде лише душа чиста, що немає жодного гріха (дитина, що померла після хрещення або ж людина яка перед смертю щиро висповідалася і прийняла Пресвяту Євхаристію). Людина, яка помирає в ласці Божій, але має ще не спокутувані малі гріхи, не може посмерті дістатися зразу ж, до неба. Ця людина мусить спокутувати свої гріхи. Місце, де очищуються душі праведних, називаємо чистилещем (місце дочасних мук).

В науці св. віри про спільність святих, підкреслюється велика необхідність молитися за тих, хто відійшов до вічності. Суть цієї науки полягає в тому, що святі в небі своїм заступництвом перед Богом допомагають нам на землі й душам у чистилищі, душі ж в чистилищі моляться за нас з вами, але самі собі допомогти не можуть, бо час їхніх заслуг уже закінчився, проте ми з вами можемо їм допомогти своїми молитвами, жертвами, милостиню, добрими справами, які за них жертвуємо Богові. Тому, ми і молимося, правимо парастаси, панахиди і Святу Літургію. Звідси і говоримо про церкву воюючу, прославлену і терплячу. Всіх членів цієї потрійної Церкви пов'язує любов до Бога і до свого ближнього. Справді велике це діло, своїми молитвами відкрити двері до неба тим, хто цього потребує.

Кожного дня людина робить щось таке, що не подобається Богу, а інколи і їй самій. Сьогодні, на жаль, побутує погляд, що кому погано живеться на землі, тому буде добре на небі. Це справді якось потішає людей. Але до проповіді Ісуса Христа це не має жодного стосунку. У Царство Небесне ми входимо вже тут, на землі, бо воно вже є між нами, всередені нас усіх, усередені Церкви. «...Бо де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них» каже Господь у Євангелії від Матея (Мт. 18, 20). Царство Небесне виявляється в тому, як ми ставимся один до одного, як ми молимося за наших померлих, за душі в чистилищі, бо якщо ми, все своє життя молимося за когось, то обов'язкво, колись знайдеться хтось, хто помолиться за нас.

Наша церква має звичай поминати померлих 3-го, 9-го і 40-го дня після смерті. Богослужбова книга «Посна Тріодь» у духовній науці на м'ясопусну суботу пояснює чому саме у згадані дні поминаємо померлих. Отже, третього дня поминаємо померлого бо змінюється його обличчя, дев'ятого розкладається усе тіло крім серця,  сорокового поминаємо, бо розкладається і серце. Чудово описує, у своєму «Требнику», духовне значення цих днів,  Петро Могила: «Поминання 3-го дня означає, що померлий вірив у Христа, Який воскрес третього дня, а також і те, що померлий зберіг три богословські чесноти: віру, надію і любов. Поминанням 9-го дня просимо Господа Бога, щоб через заступництво небесних ангельських хорів упокоїв померлого зі святими на місці відпавших ангелів. Поминання 40-го дня на спомин 40-го перебування Ісуса Христа на землі після свого воскресіння».

В нас є звичай при відправі парастасу, ставити на столик біля тетраподу, хліби, цукор, яйця, мед чи солодощі. Найменше на парастасі, повино бути три хліба, які символізують принос-жертву для померлих. Мед і солодощі символізують вічну радість і щасття в небі. Дуже гарною є молитва родини померлого в тому випадку, коли всі члени сім'ї покійного йдуть до сповіді і Святого Причасття.

«Виявом нашої любові до тих, що відійшли до вічності – говорить о. Ю. Катрій, - є також наші моління в роковини їхньої смерті чи похорону» і це справді так, бо якщо ви когось любили за його життя, то не переставайте любити його і після смерті, а свою любов висловлюймо словами молитви і своїм життям.

Близька нам людина, яка померла,  житеме з нами до того часу, доки ми будемо про неї пам'ятати.

 

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 3 + 8.

Дорога спасіння

ДЕПРЕСІЯ

10 РЕЧЕЙ, ЯКІ ВИ МАЄТЕ ДІЗНАТИСЯ ВІД СВЯЩЕНИКА ПРО ДЕПРЕСІЮ

У мережі почався новий флешмоб – #faceofdepression. Його мета – показати, що людська депресія – це доволі неочевидний для сторонніх факт. І навіть якщо ви, або хтось із ваших близьких, щиро посміхаєтеся ...

спеції

Приправи до… Великого Посту

Ну що ж, Великий Піст іде повним ходом. Ви вже взяли собі постанови? Ну то добре. А що якби ми підійшли до посту «від кухні», але не в ...

піст

ЩО МОЖНА І ЩО НЕ МОЖНА ЇСТИ В ПІСТ

Більшість християн знає, що у піст не можна їсти м’яса. Та це не зовсім точне визначеня. Виявляється, за деякими винятками більшу частину тижня під час Великого посту Українська Греко-Католицька Церква їсти м’ясо… дозволяє. То як тоді правильно постити? Розповідає о. Андрій Стадницький, голова Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ...

думки

20 думок святого Хосемарії Ескріви про духовність, молитву та життя

Є речі, які видаються нам очевидними. Однак, пропущені через особистий досвід, вони промовляють значно більше. Пропонуємо 20 тез отця Хосемарії Ескріви про речі, які стосуються кожного...

поради

Перемогти стрес: 5 практичних порад

Прокинувшись вранці, ви, можливо, вирішили, скільки разів натисните на кнопку будильника, у що одягнетесь чи скільки чашок кави вип’єте. Однак виникають проблеми, над якими ви не задумувались заздалегідь. Про що йдеться? Ви обирали ...

людина

10 ознак того, що ти приймаєш себе

Ми схильні прив’язуватися до речей і поглядів. Неохоче розстаємося з колись установленими уявленнями про самих себе. Проте cаме вміння полишати старі погляди є основою розвитку ...

молитва

Божі Дари є для того, щоб сховати в собі чи щоб послужити іншим?

Дорогі в Христі, браття і сестри, в Євангелії від Матея 25:14-30 Ісус оповідає нам притчу про Таланти та їх помноження. Зауважуємо, що ці дари не беруться з нічого, а є їх ...

любов

Крізь вушко голки побачити Іншого

Книжка "Крізь вушко голки" – це чотирнадцять історій людей, які мають розумову неповносправність, які живуть поряд із нами, які люблять, страждають, відчувають і радіють...

Архів новин