Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
по Жива Вервиця
Автор: Рік Уоррен

Життя в Божій перспективі

Дата публікації: 18-03-2013

Ваше життя залежить від того, як ви його собі уявляєте.

А оскільки ваше уявлення про життя впливає на те, як ви розпоряджаєтесь своїм часом, грошима і талантами, то воно є визначальним для вашого життя і вашої долі.

 Якщо ви прагнете зрозуміти своїх ближніх, запитайте як вони уявляють своє життя? Ви побачите, що однозначної відповіді не дасть ніхто. Як тільки не називали життя люди, яких опитав я: цирком, мінним полем, атракціоном, загадкою, симфонією, подорожжю і танцем. Люди називали життя каруселлю, яка «кидає вами вгору і вниз, а деколи просто крутить по колу», «некерованим швидкісним велосипедом» або колодою карт «яку ми самі собі розкладаємо».

А які асоціації викликає у вас слово «життя»? Що спадає вам на думку? Те, з чим у вас асоціюється життя є його прообразом. Воно відображає ваше розуміння того, як влаштоване життя і ваших очікувань від нього. І хочете ви цього чи ні, але ви відкриваєте його іншим з допомогою свого зовнішнього вигляду, одягу, зачіски і навіть татуювань.

Ваша бачення життя впливає на вас більше, ніж ви усвідомлюєте. Воно визначає ваші очікування, цінності, ставлення до людей, а також цілі і пріоритети. Ті, хто вважає своє життя «святом» люблять розваги, а ті хто називає його «перегонами» цінують швидкість і вічно кудись поспішають. Люди, які вважають своє життя «змаганням», очевидно цінують витривалість. Ті ж, кому важливо перемагати, зазвичай називають своє життя «битвою» чи «грою».

А чим є життя для вас? Можливо прийшов час переглянути свої уявлення і поглянути на своє життя в християнському світлі. Адже в Біблії сказано: «Не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале» (Рм 12,2).

Відповідно до Святого Письма ми можемо вважати своє життя випробуванням, довіреним нам майном та тимчасовим дорученням. Ці ідеї лежать в основі цілеспрямованого життя. Ми розглянемо перші дві в цьому розділі і третю в наступному.

Життя на землі – це випробування. Таке визначення життя згадується у багатьох біблійних історіях. Бог постійно випробовує людські характер, віру, покірність, любов, відданість і вірність, а такі слова як випробування, спокуси, очищення вживаються у Біблії понад 200 разів. Так, Бог випробовував Авраама, наказавши принести в жертву свого сина Ісаака. Бог випробовував Якова, змусивши відслужити вдвоє довше, щоб отримати Рахіль собі в дружини.

Деякі біблійні персонажі, такі як Адам з Євою та Давид не змогли пройти Божі випробування. Проте Біблія розповідає також про тих, кому це вдалося, зокрема про Йосифа, Рут, Естер і Даниїла.

Випробування є невід’ємною частиною людського життя. Бог посилає людям певні випробування щодня у вигляді злетів і падінь, хвороб і розчарувань чи навіть погоди! Він очікує на вашу реакцію і розраховує на те, що ви зробите правильний вибір у кожній конкретній ситуації. Тому випробування слід сприймати з вдячністю: як слушну нагоду попрацювати над собою.

Серед усіх можливих випробувань є такі, які Бог посилає частіше за інші. До таких належать великі переміни, невиконані обіцянки, складні проблеми, невислухані молитви, несправедлива критика і навіть безглузді трагедії. На прикладі свого життя я зрозумів, що Бог випробовує проблемами мою віру, пристрастями мою надію, а людьми – мою любов.

Одним з найскладніших випробувань є випробування віри, коли нам здається, що Бог нас покинув. Деколи Бог навмисне віддаляється, щоб випробувати силу нашої віри. Таке випробування пережив цар Єзекія. В Біблії сказано: «Бог його покинув, щоб випробувати його й довідатись про все, що в його серці» (ІІ Хр 32,31). Хоча Єзекія знайшов ласку в Божих очах і йому у всьому щастило, проте у найвідповідальніший момент Бог покинув його. Так Він зміг виявити людські слабкості Єзекії і підготувати його до великих звершень.

Коли ви зрозумієте, що життя – це випробування, то починаєте зважати на всі складові цього випробування. Ви починаєте шукати всіх можливих нагод для того, щоб рости і розвиватися у вірі. Маючи нагоду довести Богові свою віру, надію чи любов, ви починаєте цінувати той час, який вас відведено. Адже другого шансу у вас не буде.

 Позитивний бік у тому, що Бог хоче, щоб ви пройшли крізь усі свої випробування. Для цього ви завжди отримаєте відповідну благодать від Нього. В біблії сказано: «Бог вірний: він не допустить, щоб вас спокушувало понад вашу спроможність, але разом із спокусою дасть вам змогу ї перенести» (І Кр 10, 13).

Щоразу як ви проходите випробування, Бог це бере до уваги і думає як винагородити вас у вічності. Апостол Яків говорить: «Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять» (Як 1,12).

Земне життя є майно, довірене нам на певний час. Це друга життєва метафора, взята з Біблії. Бог наділяє нас тими чи іншими дарами і засобами, ввіряючи їх нашій турботі і піклуванню. Все це не належить нам; ми лише користуємося довіреними нам благами протягом певного часу. Це поняття управління, розпорядження довіреним нам майном починається з визнання того, що усі та все на землі належить Богові. В Біблії написано: «Господня є земля, її повнота, вселенна та її мешканці» (Пс 24, 1).

Живучи на землі, ми так ніколи і не володіємо нічим по-справжньому. Бог просто дає нам у позику деяке майно на той час, поки ми тут. До нашого народження воно належало Богові, а після нашої смерті Він віддасть його комусь іншому. Нам, натомість, надається можливість покористуватися ним під час земного життя.

Коли бог створив Адама і Єву, то доручив їм опікуватися всіма створіннями своїми і призначив їх опікунами всього Свого майна: «І благословив їх Бог і сказав їм: «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі» (Бут 1,28).

Перша справа, доручена Богом людям, полягала в тому, щоб розпоряджатися і управляти всім тим, що Він створив на землі. Це завдання ніколи не відмінялося і залишається частиною нашого нинішнього призначення. Ми повинні сприймати все довкола як дар від Бога або як щось, дане нам у позику. Всі ті блага, які нас оточують, слід розглядати як Боже майно, тимчасово довірене в наше користування. У Біблії написано: «Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав?» (І Кр 4,7).

Кілька років тому нам з дружиною випала нагода провести незабутню відпустку на Гаваях. Цим ми завдячували нашим друзям, які гостинно запропонували нам пожити деякий час у їхньому домі. Так у нашому розпорядженні опинився цілий особняк! Чого ми тільки там не робили: хлюпалися в їхньому басейні, виїдали їхню їжу, повимазували їхні рушники, засмальцьовували їхній посуд і збивали купу пороху, вистрибуючи по ліжках! Проте ми не ні на мить забували, що ми в чужому домі, і що ми несемо за нього відповідальність. Так ми провели час у місці, що нам не належало.

Сучасне суспільство стверджує, що людина ніколи не почне піклуватися про те, що їй не належить. Проте християни живуть за вищим принципом: «Оскільки це майно належить Богові, я повинен піклуватися про нього щонайкраще». Біблія говорить: „Тим то вимагається від завідувачів, щоб кожний з них був вірний" (1 Кор. 4, 2). Ісус часто говорив, що життя дане нам на якийсь час, і розповідав безліч притч, щоб показати відповідальність людини перед Богом. У притчі про таланти (Мт. 25, 14-29) якийсь купець, від'їжджаючи у справах, довірив своє багатство слугам. Повернувшись, він подивився, наскільки відповідально вони поводилися, і винагородив кожного з них по заслугах: «Гаразд, слуго, добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого» (Мт 25, 21).

В кінці життя нас також оцінять і винагородять відповідно до того, наскільки відповідально ми розпоряджалися тим, що довірив нам Господь. Як бачимо, все, що ми робимо, навіть елементарні повсякденні обов'язки, мають наслідки, що тягнуться у вічність. Якщо ми до всього на землі відноситимемося як до довіреного нам майна, Бог обіцяє нам три непроминаючі винагороди. По-перше ви отримаєте боже схвалення: він похвалить вас. Далі ви отримаєте нове, відповідальніше призначення: «Над великим тебе поставлю». І, нарешті, вас нагородять великим святкуванням, влаштованим на вашу честь: «Увійди в радість пана твого!»

Більшість людей так і не розуміють, що гроші одночасно є і випробуванням, і тимчасово довіреним нам майном. З їх допомогою Бог вчить нас довіряти Йому, і для дуже багатьох саме гроші є найсерйознішим і найважчим випробуванням. Бог стежить за тим, як ми витрачаємо свої кошти, щоб побачити, наскільки ми надійні й вірні. Святе Письмо свідчить: «Коли ви, отже, з неправними грішми не були вірні, то хто довірить вам добро правдиве?» (Лк 16,11).

Це особливо важлива істина. Бог говорить, що існує прямий взаємозв'язок між тим, як я витрачаю свої гроші, і якістю мого духовного життя. Від того, як я розпоряджаюся своїми коштами („земним багатством"), залежить, чи може Бог довірити мені Духовні благословення („багатство істинне"). Подумаймо: а раптом наше відношення до грошей заважає Богові зробити у нашому житті значно більше? Чи можна спокійно довірити нам духовні багатства?

Ісус сказав: «Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть; а кому повірено багато, від того більше зажадають» (Лк 12, 48). Ісус говорив: „Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть; а кому повірено багато, від того більше зажадають" (Лк. 12:48). Життя - це і перевірка, і тимчасово довірене нам майно, і чим більше нам дано, тим більшої відповідальності чекає від нас Бог.

Додати власний коментар

*
*
Що є сумою 6 і 5?

Дорога спасіння

ДЕПРЕСІЯ

10 РЕЧЕЙ, ЯКІ ВИ МАЄТЕ ДІЗНАТИСЯ ВІД СВЯЩЕНИКА ПРО ДЕПРЕСІЮ

У мережі почався новий флешмоб – #faceofdepression. Його мета – показати, що людська депресія – це доволі неочевидний для сторонніх факт. І навіть якщо ви, або хтось із ваших близьких, щиро посміхаєтеся ...

спеції

Приправи до… Великого Посту

Ну що ж, Великий Піст іде повним ходом. Ви вже взяли собі постанови? Ну то добре. А що якби ми підійшли до посту «від кухні», але не в ...

піст

ЩО МОЖНА І ЩО НЕ МОЖНА ЇСТИ В ПІСТ

Більшість християн знає, що у піст не можна їсти м’яса. Та це не зовсім точне визначеня. Виявляється, за деякими винятками більшу частину тижня під час Великого посту Українська Греко-Католицька Церква їсти м’ясо… дозволяє. То як тоді правильно постити? Розповідає о. Андрій Стадницький, голова Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ...

думки

20 думок святого Хосемарії Ескріви про духовність, молитву та життя

Є речі, які видаються нам очевидними. Однак, пропущені через особистий досвід, вони промовляють значно більше. Пропонуємо 20 тез отця Хосемарії Ескріви про речі, які стосуються кожного...

поради

Перемогти стрес: 5 практичних порад

Прокинувшись вранці, ви, можливо, вирішили, скільки разів натисните на кнопку будильника, у що одягнетесь чи скільки чашок кави вип’єте. Однак виникають проблеми, над якими ви не задумувались заздалегідь. Про що йдеться? Ви обирали ...

людина

10 ознак того, що ти приймаєш себе

Ми схильні прив’язуватися до речей і поглядів. Неохоче розстаємося з колись установленими уявленнями про самих себе. Проте cаме вміння полишати старі погляди є основою розвитку ...

молитва

Божі Дари є для того, щоб сховати в собі чи щоб послужити іншим?

Дорогі в Христі, браття і сестри, в Євангелії від Матея 25:14-30 Ісус оповідає нам притчу про Таланти та їх помноження. Зауважуємо, що ці дари не беруться з нічого, а є їх ...

любов

Крізь вушко голки побачити Іншого

Книжка "Крізь вушко голки" – це чотирнадцять історій людей, які мають розумову неповносправність, які живуть поряд із нами, які люблять, страждають, відчувають і радіють...

Архів новин