Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
Автор: Тарас Голота

Духовна боротьба

Дата публікації: 22-07-2009
«Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого» (1Петр.5:8)

Дуже часто ми, люди, не помічаємо довкола себе радости життя. Проживаємо дні не зауважуючи приємних моментів через те, що звикли до сірої буденности людських стосунків. Так, бачимо в инших людях загрозу для нас, ображаємося, сваримося і ворогуємо протягом довгих років. А все заради того, що ця людина зробила не так, як ми цього сподівалися. Визнаючи тезу, що инші можуть помилятися і бути слабкими, коли вона стосується нашого життя, відкидаємо її. Не вміючи радіти з життя, людське серце поступово гасне до любови. А даремно, бо серед світового шуму можна почути легесенький подув вітерця, спів пташок, запах квітів, дивовижний краєвид лісу. Так, не помічаємо тихенького удару нашого духу, який промовляє: "Будь мужній і сильний! Берись до діла! Не бійся і не лякайся, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою! Він не полишить тебе й не покине тебе…" (І Хр. 28, 20).

Життя є чудовим даром. Кожного дня доводиться бачити людей, які відрізняться одне від одного, які по-своєму сприймають світ. Це чудово! Бо людина є живою істотою, яка прагне втілити в життя певні ідеали, досягнути миру і спокою. Але коли звикаємо до певних речей, вони стають буденними, а ми – занепокоєними і виснаженими. Світ перейнятий неправильним розумінням життя, бо воно дане не для задоволення наших потреб. Насамперед, людське життя розвивається завдяки міжособистісним стосункам. І якщо такі стосунки стають корисливими, між людьми починається війна з прагненням панувати над иншим і збагатити себе. А все залежить від думок, які заполонили наше серце. Здається, ніби нічого поганого не робимо, але чомусь стаємо заручниками війни зі самим собою, з Богом чи ближніми. 

Кожен із нас щодня зустрічається з різними видами стосунків. Можна побачити, як багато людей їздить у маршрутках з похиленими головами, зі сумним виразом обличчя. Як часто сучасна людина занурюється в різні перипетії цього буття: хтось поринає в Інтернет, щоб заспокоїти свою душу, хтось розмовляє по телефону, щоб в такий спосіб будувати далекосяжні плани. Когось хилить до чарки горілки чи до цигарок, щоб розслабитися. Контакт із иншими речами завжди має вплив, який будує або руйнує особу.

Сьогодні людина не задумується над своїм життям. А воно минає день за днем… Проживаючи день, не кожен прагне провести його в гарних барвах життя. Людина – це амбітна істота і хоче ставати вище за буття. Прагне панувати і маніпулювати ним, незважаючи на шкоду для себе. Дуже часто можна почути вислови із родинного життя: «а що я зроблю, що мій чоловік не такий/моя жінка не така», «якби він не пив, все би було инакше», «якби мене моя дитина слухала, то вона б не попала в погане товариство», «якби я не працював з цією людиною, то міг би себе реалізувати». Ці мрії панують у нашому розумі для того, щоб виправдати нинішній стан і немовби захистити себе. Насправді ми не хочемо нічого робити для побудови щасливого теперішнього і майбутнього. Згідно з цим механізмом живемо, доводячи иншим людям, яким повинен бути шлях у житті. Так буває у сім’ї, що дружина втікає від свого чоловіка, виправдовуючись благородними цілями. Наприклад, дружина може казати до свого чоловіка, що йде від нього, поки він не опам’ятається, або що буде молитися за нього на віддалі, поки він не зрозуміє своєї помилки.

Причиною війн у серці людини є гріх (відлучення від Бога). «Квітка тягнеться до сонця, а людина до Бога». Людина, яка відхиляється від Бога, завжди нищить своє серце, яке є вмістилищем Божої присутности. Кому це потрібно? Дияволу. Спочатку сатана був сотворений як добрий ангел Світла, але збунтувався проти Нього. Він є той, який відлучився від Бога, повстав проти Нього через гордість і намагається привести нас до гріха. Розгляньмо один текст з книги Буття:

«З усіх же польових звірів, що їх сотворив Господь Бог, найхитріший був змій. Він і сказав до жінки: "Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саді?". Жінка відповіла змієві: «Нам дозволено їсти плоди з дерев, що в саді. Тільки плід з дерева, що посеред саду, Бог наказав нам: "не їжте його, ані не доторкайтесь, а то помрете"». І сказав змій до жінки: "Ні, напевно не помрете! Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й зло"» (Бут.3:1-5).

Як говорить відомий богослов Тома Шпідлік, «у кожного з нас є свій рай, тобто серце, яке створив і сповнив миром Бог; водночас усі ми раз по раз переживаємо зустріч зі змієм, який проникає у серце, щоб спокушати нас». Багато святих Отців, зокрема Оріген, писали, що «джерелом і початком кожного гріха є думка». Змій у раю представляє себе добрим, але пропонує людині те, що її руйнує. А потім спонукає засумніватися у добрі, яке сотворив Бог, тим самим бажаючи накинути зовсім иншу візію життя, щоб ми прийняли її за свою. Помилка першої жінки, Єви, була в тому, що вона пішла на контакт зі сатаною і почала вести з ним діялог. Людина, яка контактує зі злом, починає забувати про зв'язок зі Люблячим Отцем. Спаситель Ісус Христос вчить учнів, як потрібно ставитися до диявольських прикладів: «Знову бере його диявол на височенну гору й показує йому всі царства світу і їхню славу, кажучи: "Оце все дам тобі, як упадеш ниць і мені поклонишся". Тоді Ісус сказав до нього: "Геть, сатано! Написано бо: Господу, Богу твоєму, поклонишся і йому єдиному будеш служити"» (Матв. 4,8-10).

Єдине правильне ставлення до спокуси – відкинути її. У духовному житті людина покликана вести боротьбу з гріхом, зі злом, так як це робив Христос. Ісус ніколи перший «не наступав» на диявола, але лише воював з ним, захищаючись. Наше суспільство втрачає відчуття присутности у світі зла, а тому попадає у пастки, які ретельно замасковані. Диявол вищий від нас за природною істотою і знає слабі сторони з минулого. Молитва є гарним способом для відновлення діялогу зі своїм Творцем, але вона не завжди допомагає у хвилині спокуси, бо може стати втечею від реальности, яку навіює зло. 

Християнська спадщина знає багато прикладів із життя святих, які боролися зі спокусами. Наприклад, св. Антоній подався у пустиню для боротьби з «демонами», тобто думками та фантазіями, що не давали йому спокою. Місцем такої пустині є наше серце, яке є правдою про нас і Бога. Блаженна Катерина Сієнська впродовж тривалого часу зазнавала від бісів збентеження нечистими помислами, й коли ті відступили від неї, явився їй Ісус Христос. Вона ж Його запитала: «Господи, де Ти був до цих пір?» Відповів Господь: «Я був у серці твоїм». Вона ж каже: «Чи ж це можливо, воно ж було сповнене скверними думками?». А Господь відповідає: «По тому знатимеш, що Я перебуваю у твоєму серці, коли не матимеш найменшого уподобання до нечистих думок, ба більше: ретельно намагатимешся позбутися їх, однак не зможеш, а тому вболіватимеш. Так ти вчинила для мене місце у своєму серці».

Насправді диявол не має на нас впливу без нашої згоди, тому він діє ззовні на людину. Лише єдиний Бог має доступ до нашого нутра. Він зможе повести нас у житті, коли відкриємо свої серця. Християнин має працювати над Божими справами, а найбільшою справою Бога є спасіння людини, з’єднання зі своїм Творцем. Тому нашим завданням є досліджувати і очищувати глибину нашого серця, щоб творити Царство миру тут, на землі.

Сьогодні існує хибна думка у багатьох християн: коли помислять про щось погане, думають, що вже виявили згоду на спокусу й сповідаються з цього. Так відповідає на це питання Тома Шпідлік: «Ті злі думки, які мимо нашої волі нас напастують, треба ні за що мати і зневажати, бо якщо ми зажурені цими думками і маємо занепокоєне сумління, то диявол ще більше насилає такі думки, ранячи наше серце і так прокладаючи собі шлях».

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 3 й 8.

Духовність

папа

МАЙБУТНЄ — ЦЕ НЕ „Я“, А „МИ“

Папа Франциск виступив на відомій конференції TED ...

блаженіший

Великоднє послання Блаженнішого Святослава

Сьогодні по всьому Всесвіту лунає радісний одноголосий благовіст: «Христос воскрес!...

радість

2 речі, які треба зробити

ще до кінця Великого Посту: більше доброзичливості, менше нарікання ...

Христос

УРОКИ ДОБРОЇ СПОВІДІ ВІД ЄФРЕМА СИРИНА

Іншому ворог навіює такий помисел: «Ти ще молодий – під старість каятимешся...

Бог

Бог не запитає

Бог не запитає тебе, яким автомобілем їздив, але ...

постимо

ЧАС РЕАНІМУВАТИ ДУШУ

Після темної ночі настає світанок. Кожного ранку, коли ми відкриваємо очі...

блаженіший

20 ТЕЗ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ПРО ХРИСТИЯНСЬКЕ ПОДРУЖЖЯ

В ефірі проекту “Відкрита церква” глава УГКЦ відповів ...

чистилище

5 міфів про чистилище

5 міфів про чистилище, в які вірить багато людей (Можливо, навіть ви!) ...