Господи, відкрий джерело сліз в душі моїй

Дата публікації: 17-09-2012

Покайтеся в путях своїх, народи землі. Дивіться, око Господаря світу пильнує в душах ваших. Не вірте своїм очам, що спокушають вас, дайте Його оку освітити ваш шлях. Очі людські – завіса на очах Божих.
Покаяння – це визнання неправильного шляху. Воно вказує новий шлях. Тому, хто кається, відкриваються два шляхи: той, яким він йшов, і той, яким має піти.
Тих, що каються лиш на словах, більше, ніж тих, хто повертає колісницю свого життя на новий шлях. Двічі має бути хоробрим той, хто кається: перший раз – оплакати колишній шлях, другий, – зрадіти новому.
Що за користь, покаявшись, ходити колишніми шляхами? Як назвете того, хто тоне і кличе на допомогу, але, коли допомога приходить, відкидає її? Ось так називаю і вас.
Покайтеся в пожадливості світу і мирського, бо світ цей – кладовище предків ваших з воротами відчиненими, які чекають, щоб прийняти вас. Ще зовсім недовго, і ви станете чиїмись предками і захочете почути слово “покаяння”, але не почуєте його.
Як порив вітру розганяє туман від світла сонячного, так і смерть віднесе життя ваше від лиця Божого.
Покаяння бадьорить серце і подовжує життя. Сльози покаяння змивають пітьму з очей і надають їм сяйва дитячої чистоти. Очі озера мого, немов очі лані, завжди вологі та сяють алмазним блиском. Воістину, волога в очах гасить гнів у серці.
Подібна до місяця молодого душа того, хто кається. Повний місяць спадає і зменшується – молодий місяць росте.
Той, хто кається, прополює ниву душі своєї, звільняючи її від бур’янів, даючи рости насінню доброму.
Воістину, той, хто кається, є не тим, хто скорбить за один вчинений гріх, а той, хто скорбить за усі гріхи, які здатний вчинити. Мудрий господар виполює з поля не лише те терня, що вкололо його, але всяке, яке намагається його вколоти.
Господи, поспіши і покажи тому, хто кається, новий шлях, коли він зненавидить колишній шлях свій.
Мати Божа, Богоневісто, прихилися до сердець тих, що каються. Відкрий джерело сліз в душах наших, щоб омилися вони від в’язкого мулу, що затьмарив зір наш.
Духу Пресвятий, дихни та віджени від душі того, хто кається, важкий сморід, що душив його і привів до покаяння.
Тобі молимося і Тобі поклоняємося, всесильний і Животворний Духу Істини!