Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
по Марія Колодій
Автор: dyvensvit.org

Любити - означає забути про себе самого

Дата публікації: 03-06-2013

Основою доброго подружнього життя є любов. Це найкращий подарунок, який чоловік може дати дружині, і найцінніше придане, яке дружина може внести у дім свого чоловіка. Тому всім, хто має намір одружитися варто сказати: "Не дивіться на гроші, на зовнішній вигляд та інші дрібниці, а добре пильнуйте власне серце і характер того, кому маєте подати руку. Добре прислухайтесь до серця, бо тимчасове захоплення - це ще не любов. Коли ж помітите, що між вами є справжнє почуття, то не торгуйтесь за придане, бо більшого скарбу не знайдете, та і не треба".

Те саме можна сказати і одруженим. І тут любов є найбільшим багатством і основою щастя.

На жаль, сьогодні любов розуміють по-своєму, або взагалі вважають зайвою. Словом "люблю" розкидаються щедро на право й на ліво, так собі, наче дешевим крамом. Наречені йдуть до вінчання з шумом і легким серцем, а потім нарікають, що подружнє ярмо давить. І не дивно, бо подружжя це не ділова угода. Для нього потрібна любов взаємна і справжня.

Святий Павло писав: "Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. Любов ніколи не переминає".

Любов терпелива, милосердна. Хто любить, той терпеливо прощає слабкості свого товариша. Не нарікає, приймає добродушно прикрості. За камінь платить хлібом, за образу - чемністю.

Славний був колись грецький мудрець Сократ. Мав собі й жінку славну, але тим, що була на весь світ сварлива. До Сократа посходяться бувало приятелі, молодь, послухати розумної речі, а жінка Ксантипа лається, сварить чоловіка при людях. А він ані слова. Та ось раз питається Сократа його учень Алькибіяд, як він може такий крик терпіти, а Сократ промовив: "Я вже так до того привик, що мені здається, ніби це віз туркотів". Іншим разом, коли жіночка лаялась майже весь день, Сократ вкінці став, усміхнувся, взяв шапку і вийшов з хати. Цей спокій так Ксантипу розлютив, що вона вхопила горня з водою і крізь вікно вилила на чоловіка. Сусіди стали дивуватися. А Сократ каже спокійно: "Я ж знав, що за громами йде звичайно дощ". Така ось і є терпелива любов. При такому чоловікові і Ксантипа полагіднішає.

Любов не зрадить. Щастя приятеля - його щастя. Успіхи, радість - його радість. Заздрість у шлюбі - це таке отруйне зілля, від якого життя стає полином! Вона й свідчить, що це подружжя виникло не з любові, а від самолюбства.

Любов не надимається, не гордиться. Де подружжя утворив розрахунок, там чоловік докоряє дружині то її неуцтвом, то нездарністю, а дружина випоминає йому щось інше.

Любов не засмучується. Якщо люди одружились нерозважливо, за порадою пристрасті, там невдовзі після шлюбу виникне образливість, сердитість, то таємний, то явний гнів.

Любов не знає лихого. Хто любить, той не підсуває лихих намірів. Немає нічого гіршого в подружжі, як підозра. Це справжній рак, що таємно, і немилосердно точить домашнє щастя. І не допомагає навіть присяга у невинності. Люди тратять здоровий глузд, доходять до божевілля, а все це через нестачу любові.

Любов не радіє обману, а радіє правді. Її засмучує будь-яка несправедливість та кривда.

Любов усе любить. Любить працю, переносить без докору невигоду й брак достатку. Терпить слабкість та помилки інших, виправляючи їх.

Любов усьому вірить. Не думає про хитрість. Сама добра, і в інших бачить лише доброту.

Любов на все надіється. Хто любить, не знає відчаю, навіть, маючи недоброго товариша, не втрачає надії на його виправлення.

Любов усе терпить. Її не образиш, і не виведеш з рівноваги, вона прийме усі прикрості, стерпить особисті кривди.

Любов ніколи не минає. По цьому можна і дізнатися чи вона справжня, чи ні. Молодість, краса, багатство, слава - все це не вічне, а любов не гасне ніколи. У радості та горі вона гріє душу, наче сонце ясне. Навіть у іншому житті, де будуть віра і надія, і там світитиме любов. Вона - вічна!

Ось яка має бути основа подружнього життя. Це перший обов'язок, найважливіше придане. Нема його - нема й гаразду.

Лариса Шилінська за матеріалами видання 1910 року

Додати власний коментар

*
*
Що є сумою 4 і 5?

Духовність

папа

МАЙБУТНЄ — ЦЕ НЕ „Я“, А „МИ“

Папа Франциск виступив на відомій конференції TED ...

блаженіший

Великоднє послання Блаженнішого Святослава

Сьогодні по всьому Всесвіту лунає радісний одноголосий благовіст: «Христос воскрес!...

радість

2 речі, які треба зробити

ще до кінця Великого Посту: більше доброзичливості, менше нарікання ...

Христос

УРОКИ ДОБРОЇ СПОВІДІ ВІД ЄФРЕМА СИРИНА

Іншому ворог навіює такий помисел: «Ти ще молодий – під старість каятимешся...

Бог

Бог не запитає

Бог не запитає тебе, яким автомобілем їздив, але ...

постимо

ЧАС РЕАНІМУВАТИ ДУШУ

Після темної ночі настає світанок. Кожного ранку, коли ми відкриваємо очі...

блаженіший

20 ТЕЗ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ПРО ХРИСТИЯНСЬКЕ ПОДРУЖЖЯ

В ефірі проекту “Відкрита церква” глава УГКЦ відповів ...

чистилище

5 міфів про чистилище

5 міфів про чистилище, в які вірить багато людей (Можливо, навіть ви!) ...