Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
Автор: Іван Мазуркевич

Найкоротший шлях до Бога

Дата публікації: 23-11-2009
вервиця

Остаточне формування молитви, яку ми називаємо Святою Вервичкою, відбулося в XV ст. Дехто думає, що таку назву вигадали в Середньовіччі, але Вервичка - це назва не вервиці як предмета, на якій моляться, а самої молитви.

Ця молитва живе й сьогодні, так як і Марія завжди залишається нашою Матір'ю та Матір'ю Ісуса. Світ знеохотився до молитви, бо люди сьогодні не раз ставляться до Вервички як до розігрівання вчорашньої страви, тоді як це молитва не середньовічна, а позачасова. Вона заспокоює глибинні потреби нашого серця.

Чверть століття тому цікаву монографію, присвячену молитві на вервиці в інших релігіях, видав відомий дослідник В. Кірфель. Він показав її поширення в ісламі та християнських Церквах Сходу. Ми придивляємося одне до одного, релігія до релігії, від "ікони" до "образу" і навпаки. Дехто каже, що в християнство Вервичка прийшла з індуїзму або ісламу. Вервиця не завжди була марійною молитвою, звичною для нас сьогодні.

Повторювання певної молитви на матеріальному предметі, який у різних віросповіданнях та культурах називають то вервицею, то розарієм або чотками, є важливим етапом у розвитку кожної релігії. В Ісламі відмовляли вервицю, більше подібну до літанії. Вона складалася з 99 вузлів (вервів) або камінчиків, зв'язаних ниткою чи ланцюжком. Ланцюжок ділився на три частини. Це служило для повторення 99 імен Єдиного Бога, а соте ім'я - найкрасивіше і невимовне, - як учить іслам, досі не відоме жодній людині.

tl_files/articles/57f1.jpgСхожу молитву мали католицькі християни Сходу. Наприклад, копти досі використовують шнурок, що складається з 41 або 81 верва чи камінця для "Ісусової молитви": "Господи, помилуй нас, грішних". Так вони моляться після читання Псалмів або уривка з Євангелія. Сама техніка молитви має контемпляційний характер: це спосіб оглядання Бога, доторкання Його серцем.

Таке завдання виконує також православна молитва на вервиці, якою моляться на горі Афон. Вона складається з сотні вервів, на яких рахується кількість щоденних поклонів, а разом з ними промовляється відповідна молитва. Це сприяє зануренню в Богові подібно до того, як дрібка солі розчиняється у воді. Ілюстрацією до православної молитви є малюнок двох найвідоміших ченців Печерської Лаври - святих Антонія і Феодосія, котрі на вервиці зі ста вервів разом з Богородицею заносять до Бога Ісусову молитву.

У російських ченців знаходимо "комбологіон" - чотки, які служать для відраховування молитов, занесених через посередництво Богородиці: "Господи Ісусе Христе, помилуй нас, грішних". Цю молитву поєднують з контрольованим диханням. Згідно з давньою технікою "ісихастів", Богом треба наповнюватись також у тілесний спосіб.

У буддистів вервиця допомагає в зосередженні під час медитації. На Цейлоні та в Бірмі буддисти повторюють на кожному зі 108 вервів тільки три слова: Будда, Дхарма, Сангха. Закінчуючи молитися, буддист промовляє на центральному верві три слова, з яких видно, що саме є метою цієї медитації: (все є) проминаюче, страждаюче, нереальне. Молитва буддиста веде його до того, що надприродне в його релігії.

Кірфель розповідає також, як використовують вервицю в Японії, Китаї, Тибеті, Кореї, Цейлоні, Індії. На вервиці можна як відмовляти молитву, так і "нанизувати" пісню або лиш одне слово. Наприклад, буддисти Китаю проказують 108 разів: "Нескінченний Будда". В таких молитвах часто повторюється якесь магічне слово або формула незрозумілого, таємничого змісту. В них метою є саме повторювання.

Вервиця - один зі способів молитви, подібний до літанії, єктенії, псалму або візантійського акафісту. Усталені формули зменшують наплив вражень та почуттів, таким чином полегшуючи духовне зосередження і споглядання.

У християнстві повторювана молитва виходить з перших "пустинь" та монаших середовищ. Свідчення про це знаходимо у Созомена, який писав про пустельника Павла з Фів (234-347). Той використовував камінці, щоб рахувати молитви. Старався відмовляти 300 разів "Отче наш" і стільки камінчиків клав на коліна. Після кожної молитви відкладав їх.

Вже у VI ст. шнурочок з камінчиками використовували в молитвах бенедиктинці, а в першій половині IX століття, за Папи Леона IV, вірні відігнали "сарацинів" (сектантів) від Риму, молячись 50 разів "Отче наш". Але це ще не був наш Розарій, марійна молитва, - хоча, безперечно, вірні молилися разом з Пречистою Дівою.

Початок католицької марійної молитви пов'язаний з ІХ ст., а поширилась вона аж у ХІІІ ст. У XV ст. марійна молитва складалася з двох частин: Ангельського привітання (Лк 1, 28) і слів святої Єлизавети (Лк 1, 42). Закінчувалась вона словами: "І благословенний плід лона Твого - Ісус Христос. Амінь."

У XV і XVI ст., у часи "чорної чуми" та інших напастей, християни почали молити Марію про заступництво та добру смерть. У другій половині XVII ст. молитва "Радуйся, Маріє" була затверджена такою, як ми її сьогодні знаємо. 150 "Радуйся" замінювали неписьменним читання 150 Псалмів.

Розвиток Вервички пов'язаний з виникненням домініканського та францисканського орденів. Щоб протистояти альбігойцям (катарам) та вальденсам, єресі яких розбивали Церкву Христову, святі мужі молитви Домінік і Франциск просили Небо про допомогу. Святому Домініку Марія звеліла: "Скажи Моїм слугам, щоб проголошували правдиве Євангеліє і молились на Розарії, а тоді єретики навернуться й настане оживлення віри серед вірних". Синод у Кьольні 1475 року проголосив Марію Царицею Святої Вервички.

Перемогою над турками під Лепанто 7 жовтня 1571 р. християни завдячують Діві Марії та молитві на Вервичці. Папа Пій V (1566-1572) установив свято з нагоди цієї перемоги. Інші наступники святого Петра, такі як Григорій ХІІІ (XIV ст.), Климент XI (XVI ст.), Пій X (XVIII ст.) розповсюджували цю марійну молитву, а в 1878-1903 рр. папа Лев XIII найбільше з усіх попередніх Римських первосвящеників шукав опіки у Марії через Вервичку та заохочував до цього вірних.

Отож і ми стараймося щоденно, разом з Марією, випрошувати мир для всього світу й навернення тих, за кого помер Ісус Христос. " Вервичка - це найкоротший шлях до Бога, тому що Марія є найкращим провідником на Дорозі, Яку звуть Ісус, і знає Його найкраще" (Іван Павло ІІ).

http://www.sdbua.net/articoli/articolo.php?id=57

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 8 + 6.

Духовність

папа

МАЙБУТНЄ — ЦЕ НЕ „Я“, А „МИ“

Папа Франциск виступив на відомій конференції TED ...

блаженіший

Великоднє послання Блаженнішого Святослава

Сьогодні по всьому Всесвіту лунає радісний одноголосий благовіст: «Христос воскрес!...

радість

2 речі, які треба зробити

ще до кінця Великого Посту: більше доброзичливості, менше нарікання ...

Христос

УРОКИ ДОБРОЇ СПОВІДІ ВІД ЄФРЕМА СИРИНА

Іншому ворог навіює такий помисел: «Ти ще молодий – під старість каятимешся...

Бог

Бог не запитає

Бог не запитає тебе, яким автомобілем їздив, але ...

постимо

ЧАС РЕАНІМУВАТИ ДУШУ

Після темної ночі настає світанок. Кожного ранку, коли ми відкриваємо очі...

блаженіший

20 ТЕЗ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ПРО ХРИСТИЯНСЬКЕ ПОДРУЖЖЯ

В ефірі проекту “Відкрита церква” глава УГКЦ відповів ...

чистилище

5 міфів про чистилище

5 міфів про чистилище, в які вірить багато людей (Можливо, навіть ви!) ...