Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
по Марія Колодій
Автор: credo-ua

Не рань інших своїм голодом любові

Дата публікації: 02-12-2012

Не ранити ближніх своїм голодом любові – це один із найважливіших принципів подружнього і сімейного життя. Цей принцип ми маємо поступово, мірою емоційного розвитку, переказувати нашим дітям.

То саме в дитинстві ми вчимося емоційно «тероризувати» ближніх, якщо нам здається, що ми на щось маємо право або що нам щось належить.

Смирення велить нам просити й терпеливо чекати. Смирення в любові зрікається позиції претендування та звинувачування тих, хто будь-якими чином скривдив нас у любові – що в ранні роки дитинства та юності, що у дорослому житті. Лише тоді, коли ми розуміємо самих себе і власний біль скривдженого, як і свій біль та прагнення помсти, що спонтанно з’являються під впливом кривди, – тоді починаємо розуміти, як легко скривджений стає кривдником, а жертва перетворюється на ката.

Свідчить про це Олександр Солженіцин: «Заповідав нам Сократ – пізнай самого себе. І перед ямою, в яку ми вже зібралися штовхнути своїх кривдників, ми зупиняємося, оторопівши: та це ж тільки випадковість, що катами були не ми, а вони. А гукнув би Малюта Скуратов нас – певне, і ми б не підвели!.. Від доброго до поганого один крок, каже прислів’я. А отже, й від поганого до доброго».

Це покірне свідчення Солженіцина показує, як сильно небезпечною є відсутність пізнання себе та глибин власного похмурого серця, яке, кероване гординею, силоміць бере те, що йому – як здається – належить по праву. Воно навіть не усвідомлює, що таким чином стає для інших нелюдським і жорстоким. Влада, сила, вплив чи навіть багатство, які мають бути знаряддям служіння ближнім, у руках людини гордовитої стають знаряддям тиску, насильства і кривди.

«Озираючись назад, я побачив, як усе своє свідоме життя я не розумів ані себе, ані своїх прагнень. Мені довго видавалося благом те, що було для мене згубне (…) Але як море збиває валами з ніг недосвідченого плавця і викидає його на берег – так і мене ударами нещасть боляче повертало на земну твердь. І лише так я зумів пройти той самий шлях, якого завжди прагнув. На моїй зігнутій, ледь не зламаній спині дано мені було винести з тюремних років цей досвід: як людина стає злою, і як – доброю. У захваті від успіхів молодості я почувався непогрішимим і через це був жорстокий. У надмірі влади я був убивцею і ґвалтівником. У найгірші моменти я був певен, що чиню добро, маючи для цього чіткі докази».

Далі Олександр Солженіцин показує, яким саме чином вісім років, проведених у таборах, стали для нього даром, завдяки якому він зумів провести глибокий іспит совісті й дістатися глибин свого серця, на дні якого відкрив маленький плацдарм добра, що був місцем розташування любові. «Лише там, лежачи на гнилій в’язничній соломі, я відчув у собі перше пробудження добра. Поступово я став розуміти, що лінія, яка розділяє добро і зло, проходить не між державами й класами і не між політичними партіями, а просто через серце людини – і через усі серця… Лінія ця рухома, вона коливається у нас з роками. Навіть у серці, охопленому злом, вона утримує маленький плацдарм добра. Навіть у найдобрішому серці – невикорінний куточок зла. Відтоді став для мене ясний принцип усіх релігій: вони борються з зачатками зла в людині. Неможливо очистити світ від усього зла, але можна в кожній людині зменшити сферу його влади. (…) Пізнай самого себе! Ніщо так не сприяє пробудженню в нас здатності розуміти інших, як роздуми, що розривають душу, – про власні злочини, помилки та переступи. (…) Ось чому я повертаюся до років, коли сидів за ґратами, і кажу, часто викликаючи подив людей, які мене оточують: будь благословенна, в’язнице, за те, що ти була в моєму житті».

 

Юзеф Августин SJ, deon.pl


http://www.credo-ua.org

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 3 й 3.

Духовність

папа

МАЙБУТНЄ — ЦЕ НЕ „Я“, А „МИ“

Папа Франциск виступив на відомій конференції TED ...

блаженіший

Великоднє послання Блаженнішого Святослава

Сьогодні по всьому Всесвіту лунає радісний одноголосий благовіст: «Христос воскрес!...

радість

2 речі, які треба зробити

ще до кінця Великого Посту: більше доброзичливості, менше нарікання ...

Христос

УРОКИ ДОБРОЇ СПОВІДІ ВІД ЄФРЕМА СИРИНА

Іншому ворог навіює такий помисел: «Ти ще молодий – під старість каятимешся...

Бог

Бог не запитає

Бог не запитає тебе, яким автомобілем їздив, але ...

постимо

ЧАС РЕАНІМУВАТИ ДУШУ

Після темної ночі настає світанок. Кожного ранку, коли ми відкриваємо очі...

блаженіший

20 ТЕЗ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ПРО ХРИСТИЯНСЬКЕ ПОДРУЖЖЯ

В ефірі проекту “Відкрита церква” глава УГКЦ відповів ...

чистилище

5 міфів про чистилище

5 міфів про чистилище, в які вірить багато людей (Можливо, навіть ви!) ...