Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Назад
Автор: Архимандрит Боніфатій

Поради молільнику

Дата публікації: 03-09-2009

Важливим елементом духовного життя християнина є молитва. Безумовно, що розуміння самого поняття молитви є надзвичайно широким. У широкому розумінні молитва є єднання людини з Богом, піднесення душі до Бога, живий зв’язок людини зі своїм Творцем. У вужчому розумінні слово молитви використовують для того, щоб означити певну техніку молитви.

Як говорить Катихизм Католицької Церкви, “Християнська молитва — це зв’язок, який ґрунтується на союзі між Богом та людиною у Христі. Вона — дія Бога і людини; вона випливає від Святого Духа і від людини, повністю спрямована до Отця, в єднанні з людською волею Сина Божого, що став людиною.” З такого глибшого розуміння молитви випливає її велике значення в житті кожної людини. Св. Йоан Золотоустий говорить: “Молитва є могутньою зброєю, невичерпним скарбом, невичерпним багатством, джерелом, матір’ю безчисленних дібр”. Коли людина молиться, вона таким чином визнає Бога володарем свого життя. Молитва є виявом покори, через яку людина віддає себе небесному Отцеві, як доброму і люблячому батькові. Молитва є певною купіллю, занурюючись у яку людина очищає свою душу, щоб бути спроможною для виконання волі Божої і слухання його слова. Тому так важливою умовою молитви є вміння слухати слово Боже, через яке до людини промовляє Бог у тиші її серця.

У Старому Завіті Бог говорить через пророка Єремію: “Слухайте голос мій і чиніть так, як вам заповідаю, і будете моїм народом, я ж буду вашим Богом” (Єрем. 11,4–5). Одкровення молитви в Старому Завіті вписується в період між падінням і піднесенням людини, між скорботним кликанням Бога до його перших дітей: “Де ти? [...] Що ти це наробила?» (Бут. 3,9–13) — і відповіддю Єдинородного Сина, що приходить у світ (“Ось іду, щоб учинити волю твою Боже”) (Євр. 10,5–7). Тому молитва пов’язана з історією людей. Вона — зв’язок з Богом у подіях історії. Бог першим закликає людину до себе, людина має лише почути цей заклик. Ісус Христос говорить, що “справді блаженні ті, що слухають Боже Слово і його зберігають” (Лк. 11,28).

Молитва, як дар Божий, спонукає людину робити вибір, який спрямований на щораз більше зближення до Бога, цей вибір робиться не просто раз і назавжди, людина може осягнути його, коли живе духовним життям, перебуває у молитві, і таким чином дихає подихом Бога. Як наголошує Катехизм Католицької Церкви: “У молитві цей крок любові вірного Бога завжди є першим, а крок людини завжди є відповідь”. Вступ до особистого взаємозв’язку з Отцем або оновлення через прийняття Його Сина, як Спасителя і Господа, отримання сили Його Духа, створює необхідну основу для правдивої християнської молитви.

Апостол Павло у посланні до Тимотея говорить: “Перед усім, отже, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяки за всіх людей” (1Тим. 2,1). Він наголошує на необхідності молитви в ділі спасіння. Молитва у християнському досвіді є певною наукою, що вчить по-справжньому і справжнього життя у Христі того, хто молиться. Як слушно зазначає Тома Шпідлік, що саме так вчилися молитися і ті святі, яких ми тепер вважаємо як зразок добрих молільників, бо вони були досконалі в розмові з Господом Богом. Кожна християнська молитва починається в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа, це певне занурення у життя Святої Трійці, це відкриття внутрішньої гармонії і любові, яку сприймаємо через віру. Святе Письмо говорить про віру, як про довір’я людини до Господа. У Євангелиста Матея читаємо: “І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите” (Мт. 21,22). Отже, з вірою молитва виходить від того, хто йде за Христом і з’єднує свої бажання з Його бажаннями, молиться в його Ім’я.

Молитву ще називають розмовою, контактуванням і спілкуванням, за допомогою слів, чи без них, або усамітненість з Самим Богом, яка відбувається в Дусі і через Духа, який буквально оселився в людському тілі, і в самому центрі людської особистості.

Прикладом і Вчителем молитви є Ісус Христос. Сам він  часто молився, і слід одразу зауважити, що молитва Ісуса Христа відрізнялася від загальноприйнятої. В усякому разі апостоли, бачивши його молитву, просили: “Господи, навчи нас молитися!” (Лк. 11,1). У Своїй молитві Він представляє людей, так як Він прийняв людську природу у Своєму Воплоченні, і Він, приносячи Самого Себе, приносить їх як дар Отцеві. Він — Слово, що “прийняло плоть” — приєднується у Своїй людській молитві до всього того, чим живуть Його “брати” (Євр. 2,12). Христос молиться часто, молиться прилюдно і на самоті, молиться особисто і у спільноті, у відповідальні моменти свого життя і місії, дякує і просить. Його молитва є різноманітною, однак завжди вона є щирою і глибокою.

Ісус Христос також навчає молитви інших, спочатку — апостолів, а через них усіх інших. І, найбільшою новизною є те, що він навчив своїх послідовників взивати “Отче”, тобто він вчить глибокого синівського зв’язку з Богом.

У молитві християнин ніколи не повинен відчувати себе одиноким, має бути постійне усвідомлення дії Святого Духа. Сам Святий Дух таємно включається в молитву, починає відповідати тими самими словами, які промовляє людина. Це і є ключ, що відкриває двері внутрішнього життя. Без включення Святого Духа в молитву слова є немічними і позбавленими конкретно  особистого змісту.

Молитва допомагає зростати духовно через зміцнення нашої віри і збільшення любові. Молитва носить не лише особистісний характер, але і, у великій мірі, спільнотний. Отож, характеристики християнської молитви є дуже широкими.Важко описати її всесторонньо, однак можна виділити її окремі, найбільш суттєві риси та характеристики, перш за все, розуміння молитви як єднання людини з Богом.

Одним зі великих богословів, який багато писав про молитву, був о. Олександр Мень, саме цією рубрикою ми розпочинаємо серію статей які висвітлюють його богословський доробок у царині молитви.

«Голос Живої Вервиці» № 1 (03) 2008

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 1 + 2.

Духовність

папа

МАЙБУТНЄ — ЦЕ НЕ „Я“, А „МИ“

Папа Франциск виступив на відомій конференції TED ...

блаженіший

Великоднє послання Блаженнішого Святослава

Сьогодні по всьому Всесвіту лунає радісний одноголосий благовіст: «Христос воскрес!...

радість

2 речі, які треба зробити

ще до кінця Великого Посту: більше доброзичливості, менше нарікання ...

Христос

УРОКИ ДОБРОЇ СПОВІДІ ВІД ЄФРЕМА СИРИНА

Іншому ворог навіює такий помисел: «Ти ще молодий – під старість каятимешся...

Бог

Бог не запитає

Бог не запитає тебе, яким автомобілем їздив, але ...

постимо

ЧАС РЕАНІМУВАТИ ДУШУ

Після темної ночі настає світанок. Кожного ранку, коли ми відкриваємо очі...

блаженіший

20 ТЕЗ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ПРО ХРИСТИЯНСЬКЕ ПОДРУЖЖЯ

В ефірі проекту “Відкрита церква” глава УГКЦ відповів ...

чистилище

5 міфів про чистилище

5 міфів про чистилище, в які вірить багато людей (Можливо, навіть ви!) ...