Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
Автор: о. Віталій Тарасенко

Храм серця

Дата публікації: 09-02-2011

А у твоєму храмі є перерва на обід?

Турист, відвідуючи нове місто, старається побачити визначні місця. Паломник – шукає за церквами. Мабуть немає більшої радості від тієї, як реалізуєш свою мрію. Її не можливо порівняти із іншими задоволеннями. Ти йдеш до святого місця, молишся за заступництвом святих людей, які освятили це місце своєю молитвою, своєю присутністю і просиш за твоє майбутнє... Але чи завжди так буває? Чи завжди маєш можливість молитися у святих місцях?

Один паломник, прибувши у нову місцевість, почав свій побожний шлях по різних святих місцях. Духовне піднесення росло поступово вверх. Молитва лилась у поєднанні із оглядуванням пречудних ікон та реліквій. Від одної церкви до іншої ноги паломника несли самі. Все вказувало, що духовний чоловік наближувався до кульмінаційного моменту пережиття. Але тут сталось несподіване. Одна із наступних церков була закрита. Табличка на дверях пояснювала причину: «Закрито на обід».

Глибоко віруючий чоловік не зміг змиритися і вигукнув: «Ну як так? Хіба у Бога є перерва на обід? Хіба можна закривати храм Божий? І де я тепер помолюся»

Це бурчання почув старець, що сидів недалеко від храму. У відповдідь він лагідно усміхнувся, а коли витримав паузу, то продовжив: “а у моєму храмі молитва постійно звучить”.

Вибору не було і паломник запитав у старця: І де ж той храм є? Далеко?

Усмішка старця повторилась знову: “Ні, зовсім близько! Він тут!”

Тут його рука потягнулась у сторону серця.

Тепер усміхнувся паломник і сказав, киваючи головою: “Дійсно ... ”

Старець продовжив: “А до твого храму далеко? Чи ти просто ще не знав про те, що він є?

Коли ти був хрещений, то твій храм освятили. З часом ти його прикрасив іконами Божої присутності, не раз мабуть складав жертви твого посту і стриманості, мабуть часто здійснював молитву і проповідь через читання духовної літератури ... ”

Коли вони прощались, юнак подякував, а закінчення сказав: “сьогодні я зрозумів про храм своєї душі, і також зрозумів, що мій храм те ж буває закритим, щопрада частіше”.

Після цих слів паломник перехрестився перед дверима церкви, обернувся і покрокував, шепочучи щось собі. 

http://www.rozdum.org.ua/?p=447

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 1 й 6.

Духовність

книга

КНИГА ПСАЛМІВ: ЧОГО МИ НЕ ЗНАЄМО?

Що ми знаємо про цю книгу Старого завіту...

папа

МАЙБУТНЄ — ЦЕ НЕ „Я“, А „МИ“

Папа Франциск виступив на відомій конференції TED ...

блаженіший

Великоднє послання Блаженнішого Святослава

Сьогодні по всьому Всесвіту лунає радісний одноголосий благовіст: «Христос воскрес!...

радість

2 речі, які треба зробити

ще до кінця Великого Посту: більше доброзичливості, менше нарікання ...

Христос

УРОКИ ДОБРОЇ СПОВІДІ ВІД ЄФРЕМА СИРИНА

Іншому ворог навіює такий помисел: «Ти ще молодий – під старість каятимешся...

Бог

Бог не запитає

Бог не запитає тебе, яким автомобілем їздив, але ...

постимо

ЧАС РЕАНІМУВАТИ ДУШУ

Після темної ночі настає світанок. Кожного ранку, коли ми відкриваємо очі...