Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
по Жива Вервиця (adm)
Автор: credo-ua.org

Що таке «культура зустрічі» і як у неї входити

Дата публікації: 24-01-2014
«Комунікація на служінні справжній культурі зустрічі» — такою є тема 48‑го Всесвітнього дня суспільних комунікацій, який Церква щороку відзначає в неділю перед П’ятидесятницею, та відповідного послання Папи Франциска, яке у четвер, 23 січня 2014 р., оприлюднене у Ватикані.

У своєму першому посланні з нагоди Дня суспільних комунікацій, який цього року відзначатиметься 1 червня, Папа Франциск зазначає: у світі, який стає «дедалі тіснішим», але в якому й надалі залишаються поділи та виключення, засоби комунікації «можуть допомогти нам почуватися ближчими одні до одних».

Культура зустрічі вимагає того, «щоб ми були готовими не лише щось давати іншим, але також отримувати від них». І в цьому медіа, зокрема інтернет, можуть дуже допомогти, надаючи «більші можливості для зустрічі та солідарності».

Однак існують також «проблемні аспекти». Серед них Святіший Отець називає швидкість поширення інформації, яка «перевищує нашу здатність призадуми і судження», а тому «комунікативне середовище може допомогти нам зростати — або навпаки, може дезорієнтувати». Зрештою, залежність від цифрового світу може нас «ізолювати від ближнього». Не слід також забувати про тих, які з різних причин не мають доступу до соціальних мереж, а тому існує загроза їхнього виключення.

Але ці реальні обмеження, зауважує Папа, не виправдовують відкинення цих засобів, а радше нагадують нам, «що комунікація є, по суті, більше людським, аніж технологічним здобутком». Із цього випливає заохочення для того, щоб також і у цифровому середовищі відновити певне почуття повільності та спокою. Терпеливість потрібна особливо тоді, «коли хочемо зрозуміти когось, хто відрізняється від нас», адже особа виражає себе повністю «не тоді, коли її просто толерують», але тоді, коли знає про те, що її «насправді приймають».

Тож яким чином комунікація може служити справжній культурі зустрічі? Насамперед Святіший Отець нагадує, що означає «зустріти іншу особу по-євангельському». Він робить це, посилаючись на притчу про милосердного самарянина та підкреслюючи вимір «близькості». «Хто комунікує, той і справді робить себе ближнім. А добрий самарянин не тільки робить себе ближнім, але також бере на себе відповідальність за того напівмертвого чоловіка, якого бачить на узбіччі», — зауважує Папа, пояснюючи: Ісус змінює перспективу, адже «йдеться не про те, щоб визнати іншого за собі подібного, але про мою здатність уподібнитися до іншого».

Тож коли головним завданням комунікації є «схилити до споживання чи маніпулювання», — попереджує Святіший Отець, — то ми стаємо свідками насильства, «що його зазнав той чоловік, який постраждав від розбійників». Сьогодні нам загрожує, що деякі засоби комунікації настільки на нас впливають, аж ми «забуваємо про реального ближнього», бо замало «просто бути на зв’язку», якщо це з’єднання не «супроводжується реальною зустріччю», тому що ми «не можемо жити самотньо, замкненими у собі самих».

Слід пам’ятати, що комунікативні стратегії не є гарантами «краси, доброти та істини комунікації», а «цифрова мережа може бути місцем, наповненим людяністю, не лише мережею кабелів, а й людських осіб». За словами Папи, «нейтральність медіа є гаданою», тому що «орієнтиром може бути тільки той, хто спілкується, приймаючи виклик». Особисте включення є «коренем вірогідності комунікатора», а це особливо важливо, коли йдеться про християнське свідчення, яке «завдяки мережі може досягнути екзистенційних околиць».

У контексті притчі про милосердного самарянина Святіший Отець звертає увагу на «цифрові дороги», переповнені людьми, «часто зраненими: бачимо чоловіків та жінок, які шукають спасіння чи надії». А тому, «відчинити двері церков» означає «відкрити їх також і у цифровій сфері», як для того, щоб люди могли увійти, так і для того, щоб «Євангеліє змогло переступити поріг часу та вийти назустріч усім». Наступник святого Петра запитує, чи ми сьогодні здатні «свідчити Церкву, яка була би домом для всіх». Отож, комунікація є вираженням «місійного покликання всієї Церкви», і також у цьому контексті Церква повинна бути такою, яка «зможе приносити тепло та розпалювати серця». «Християнське свідчення, — читаємо у посланні, — не робиться шляхом бомбардування релігійними повідомленнями, але через бажання віддати себе самих ближнім». Для цього потрібно «вміти включатися у діалог з людьми сьогодення, щоб зрозуміти їхні очікування, сумніви, сподівання та запропонувати їм Євангеліє». А провадити діалог означає бути переконаними у тому, «що інший має щось доброго, щоб сказати, дати місце для його погляду, для його пропозицій».Це не означає відмовлятися від власних ідей чи традицій, але треба відкинути претензії, начебто лише вони є єдиними та абсолютними.

Папа бажає, щоб образ Милосердного Самарянина провадив нас у сфері суспільних комунікацій, щоб наше спілкування було немов «запашною оливою для полегшення болю та добрим вином, що приносить радість». Наша ясність має бути наслідком «не якихось трюків чи спецефектів» щодо ближніх, але випливати з нашої «позначеної любов’ю та лагідністю близькості до тих, кого зустрічаємо» на нашому шляху. Присутність Церкви у світі комунікацій дуже важлива для того, «щоб діалогувати з сучасною людиною та вести її до зустрічі з Христом», а тому «революція засобів комунікації та інформації є великим та захопливим викликом, який вимагає свіжих енергій та нової винахідливості, щоб передавати іншим красу Бога».

http://www.credo-ua.org/

Додати власний коментар

*
*
Що є сумою 5 і 9?

Суспільство

папа

15 простих учинків милосердя, про які ми часто забуваємо

Папа Франциск слушно зазначає: «Він [Господь] цікавиться кожним з нас; Його любов не дозволяє Йому бути байдужим до того, що відбувається з нами...

життя

Чи можна дітям дивитися телевізор?

Персонажі з телеекрану близькі нам — вони постійно входять у наші домівки, щоденно гостюють у них і можуть впливати на нас. Зайве доводити, що саме діти найбільше на це вразливі. Дитина «живиться» нашим прикладом, цінностями, які їй передаємо, радісною атмосферою в родині, стосунками, що поєднують її батьків. То ж чому маємо звертати увагу на те, що показує телебачення? ...

життя

Анорексія: медична проблема чи гріх?

Проблеми, пов’язані з харчуванням (так звані розлади травної системи) поширеніші, аніж може здатися більшості з нас. Вік цих розладів постійно знижується; вони охоплюють не лише дівчат, але й юнаків; страждають від них також і дорослі — можливо, у менш очевидних формах...

життя

Як подолати страх?

Ніщо не викликає у людей такого страху, як… інші люди. Та як це працює? Адже я боюся тих, хто мені просто не подобається, чи не так? Про що ні з ким — навіть із самим собою — я не наважуюсь розмовляти? Невже особи, що нині пробуджують у мені страх, нагадують людей, яких я боявся у минулому? ...

блаженіший

Докотилась Україна…

У народі з’явилися анекдоти про вітчизняні суди. Коли під час судової розправи підсудному нададуть слово, він повинен починати таким запитанням: «Достойний пане суддя, прохаю мені відразу сказати, скільки я маю вам заплатити за прихильний вирок», або «Достойний пане суддя, відповідатиму на ваші запитання тільки після того, як ви, поклавши руку на Біблію чи на Конституцію, заявите перед нами всіма, тут зібраними, що видаючи судовий вирок, не приймали хабарів та не слухали наказів влади» ...

митрополит Андрей

10 правил бізнесу від Андрея Шептицького

У липні минуло 150 років від дня народження митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Він мислив out of the box, мав надзвичайний підприємницький хист і був відкритим до інновацій. Він інвестував у нафтовидобуток, нерухомість у Європі та навіть золоті копальні на о. Суматра в Індійському океані. Доходи від бізнесу спрямовував у майбутнє: освітні, соціальні проекти, чимало з яких працюють і розвиваються тепер (Український Католицький Університет, Народна лічниця, Національний музей і таке інше). Сьогодні, на основі вчення Шептицького, викладач соціальної економіки Зеновій Свереда заснував Академію Етики та Економіки, яка має амбітну мрію підвищувати добробут українців ...

Україна

70 років тому закінчилася Друга світова війна

2 вересня світ відзначає 70-ту річницю завершення Другої світової війни. У цей день 1945 року на борту американського лінкора «Міссурі» було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко ...

аборт

Чому центр «планування батьківства» не може обійтись без абортивної клініки?

Відомий американський блогер та журналіст Нью-Йорк Таймс Росс Доутат, відомий своїми консервативними поглядами, засуджує найпоширеніші методи планування батьківства у бізнес‑імперії «Planned Parenthood» («Плановане батьківство») ...

Архів новин