Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Назад
Автор: Ірина Сашко

Меджугор’є: вірити чи не вірити?

Дата публікації: 09-07-2010
Останнім часом доводиться чути безліч різних думок на тему Меджугор’є. Одні вважають це місце небом на землі, інші – уособленням пекла. Хтось бере на себе відповідальність різко коментувати не завжди правильну інформацію, яка з’являється у різноманітних католицьких і не тільки інтернет-виданнях. Але є й такі, котрі, постійно відвідуючи Меджугор’є, розповідають направо й наліво про свої містичні переживання та нібито побачені чуда.

Для мене ж найкращий аргумент – це особистий досвід моєї мами, котра вже понад три роки, відколи побувала в Меджугор’є, щоранку говорить татові і нам, дітям, як міцно нас любить. Або двоє знайомих бізнесменів, що поїхали відпочити на Адріатичне море, а повернулися практикуючими католиками, висповіданими й обвінчаними після 25 років життя без Бога.

Перш ніж критикувати (тепер це дуже модно!), слід ознайомитися з документами Конгрегаціїї Віровчення, прочитати добрі книжки – кандидатські й докторські дисертації, звернутися до думки багатьох відомих богословів-експертів. Якщо для когось закоханий у Меджугор’є кардинал Шенборн – не авторитет, а приватні відгуки Йоана Павла ІІ – занадто вже сентиментальні, то можна почитати Ганса Урса фон Балтазара чи маріолога всесвітньої слави Рене Лаврентіна. Слід пам’ятати, що, як не дивно це б звучало, думка місцевого єпископа Мостару не має жодного значення. У 1986 році Апостольська Столиця виключила оцінку меджугорських подій з-під його компетенції і довірила справу Конференції Єпископату Югославії.

Дослідження Богородичних велінь з Меджугор’є показують, що тексти не містять жодних догматичних помилок. До того ж, всі вони глибоко христоцентричні і закликають до молитви, посту й покаяння. Деякі науковці навіть стверджують, що педагогіка Матері Божої з Меджугор’є дуже схожа на ту, яку Церква втілює в життя після ІІ Ватиканського Собору. Кожен, хто, хоча б один раз в житті побував у цьому місці, скаже, що в центрі усіх подій знаходиться Євхаристія, поклоніння Пресвятим Дарам та спільний розарій. А священики майже безперервно перебувають у сповідальницях, відновлюючи в собі дар священицького служіння. Згідно статистик, лише впродовж останніх 10 років Меджугор’є відвідало біля 30 мільйонів людей, з них – близько 100 тисяч священиків, серед яких було сотні єпископів та кардиналів. У Меджугор’ї побували такі відомі особистості, як отець Даніель Анж, сестра Брідж МакКена, брат Ефраїм, отець Еміліян Тардіф. «Без сумніву, Меджугор’є – це місце, де можна навчитися справжньої молитви», – сказав в одному з інтерв’ю, отець Габріель Аморт, екзорцист Римської дієцезії, засновник і почесний Президент Товариства Екзорцистів.

Безперечно, кожен, хто хоча б трохи цікавиться богослов’ям скаже, що він зовсім не зобов’язаний вірити в ці послання. Більше того, щось із цього назве правдою, інше – вигадкою, а ще інше – просто надто вже розвинутою уявою візіонерів. І матиме рацію. Адже Бог насправді об’явився лише один раз – в Ісусі Христі. Це незаперечна правда і предмет нашої віри. Усі інші об’явлення – приватні. І навіть якщо Церква визнала їх дійсними, кожен вірянин має право ставитися до них так, як йому підказує його власний розум, сумління і серце. До того ж Magisterium Ecclesia чітко пояснює, що, даючи людині надприродні видіння, Бог нерідко використовує для цього доступні людській уяві та пам’яті символи. Так, наприклад, у Фатімі дітям з’явився точнісінько такий самий Ангел, якого вони бачили на обкладинках своїх молитовників. Таку ж Богородицю можуть споглядати і візіонери з Меджугор’є – в сіренькій сукні, золотій короні, на білій хмаринці і з лагідною усмішкою на вустах.

Якщо ж йдеться про всілякого роду фанатичних девоток, то вони існували й існуватимуть. Їм байдуже, куди їздити: до Зарваниці, Летичева, Фатіми, чи Меджугор’є. Вони й далі продовжуватимуть колекціонувати образки, роздавати усім папірці із чудодійними молитвами і розповідати про те, як їм щось ввижається. Нерідко трапляється й таке, що в деяких парафіях віряни разом з настоятелем, практикуючи адорації, знову ж, нібито на зразок тих, що в Меджугор’ї, допускаються при цьому низки літургійних і догматичних помилок. Але це зовсім не означає, що все це вина подій у Меджугор’є. І аж ніяк не вказує на їх неправдивість. Адже часто-густо буває, що, наприклад, члени різноманітних католицьких спільнот, хоча б навіть такої, як Віднова у Святому Дусі, через надмірну емоційність відлякують людей або (вибачте усі прихильники!) придумують собі пророцтва. Проте, це також не означає, що через кількох неврівноважених рух слід скасувати, а харизматичні явища – вважати несправжніми.

В справі Меджугор’є останнє слово скаже Церква. Звісно, тільки після завершення об’явлень. А поки Апостольська Столиця остаточно і однозначно не проголосила «constat de non supernaturalitate», їздити туди можна і вірити – теж. Зрештою, згідно декрету того ж Вчительського Уряду з 26 травня 1998 року, бо як не крути, а sensus fidei ніколи не помиляється. Підтвердив це також кардинал Тарчизіо Бертоне. У книзі «Остання ясновидиця з Фатіми» він назвав Меджугор’є місцем Богородичного культу, додаючи, що «всі католики можуть здійснити туди паломництва», навіть «у супроводі пастирів». Одним словом: «По плодах пізнаємо» (див. Мт. 7б, 20). Або ще краще: «Залиште цих людей і відпустіть їх, бо, коли від людей цей задум чи ця справа, вона сама собою розпадеться, коли ж від Бога, ви не зможете її знищити; щоб ви часом не стали противниками Бога.» (Ді. 5, 38-40).

http://www.credo-ua.org/2010/03/17642/

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 1 + 3.

Останні новини

І не будь ти невіруючий, але віруючий!

Дорогі брати і сестри! Сьогодні, у неділю після величного торжества Святого Воскресіння Господнього, згадуємо святого апостола Тому, що зробив визнання віри, кажучи :”Господь єси і Бог мій!”...

Великоднє послання Блаженнішого Святослава

У цей урочистий день Воскресіння Христового Його Церква, сповнена небесним світлом, оспівує Господа, який переможно виходить із запечатаного гробу. «Світло світить у темряві, і не пойняла його темрява», – проголошує у цю пасхальну ніч євангелист Іван (Ів. 1, 5)....

7 квітня Церкви, що живуть за Юліанським календарем, відзначають Благовіщення

7 квітня Церкви, що живуть за Юліанським календарем, відзначають один з найбільших дванадесятих празників у літургійному році – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового...

Чи існує справжній образ Ісуса?

Спробуємо відповісти на це запитання, зіславшись на історію всім відомої Туринської Плащаниці. Плащаниця, що знаходиться у Туринському катедральному соборі, – це лляне полотно, на якому відбився...

1579

Нові свідчення

Хочу подякувати за молитву і перепрошую, що роблю це з великою затримкою. Я є в спільноті "Жива вервиця" з 28 серпня 2011 р. А 15 жовтня надіслала Вам наміри на Служби Божі. Один з намірів був: За зцілення від безпліддя та дарування дітей...

Правила посту в Українській Греко-Католицькій Церкві

Піст в практиці Церкви існує від самих початків. Але з бігом часу кожна із конфесій встановила свою практику посту. Слід однак пам’ятати, що основна мета посту – духовна, тобто, насамперед, потрібно постити від гріха...

Неділя сиропусна.

У неділю сиропусну ми творимо спомин про вигнання з раю наших прабатьків Адама і Єви. Воно сталося через переступ ними Божої заповіді та їхню зачерствілість та не розкаянність. Тому цим прикладом Свята Мати Церква на початку святої Чотиридесятниці, показує ...

Апостольський лист Porta Fidei (Двері віри)

«Двері віри» (Ді. 14,27) завжди відкриті для нас, проводячи нас до життя у спільності з Богом і пропонуючи приєднатись до Його Церкви. Цей поріг можна переступити, коли проголошується слово Боже...