Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
Автор: Юлія Вінтонів

Ми переможемо любов'ю, а не зброєю...

Дата публікації: 07-06-2011

Важливо так життя прожити на землі,

щоб розпізнати час як дар від Бога...

Так співається в одній мудрій пісні. Кожному з нас хотілося б знати, як саме потрібно прожити те життя, що потрібно робити – варіантів є безліч, але який обрати, щоб наприкінці шляху не прошепотіти «А все ж могло б бути не так...»... Я не знаю відповіді на це, ба більше - я не знаю відповіді на жодне з тих запитань, що дошкульно морочать мені голову. А Ви? Ви знаєте?

Якщо б запитали маму людини, засудженої до страти, то чи вона б сказала: «Ви знаєте, коли я народжувала свого маленького хлопчика я мріяла про те, що одного дня, коли він виросте, то вб'є людину...» Напевно вона такого не скаже, принаймні в це хочеться палко вірити, бо якщо скаже, то з нашим світом й справді не все гаразд! Якщо виключити той момент, що світ поволі й справді божеволіє і на мить уявити ту маму, яка колише своє немовля, то виникає запитання: що ж пішло не так? Чому людина свідомо чи несвідомо завертає у бік темряви?

Це запитання мені хочеться ставити собі кожного разу, як розумію, що якби повернула саме на ту вулицю, то опинилася б там, де мені потрібно набагато швидше. Я б не блудила в дебрях невідомості, але вибір зроблено! Добре, що дорога - це та пряма, яка дає можливість повернутися, але є шляхи, коли вороття просто неможливе, коли ти ступаєш крок, а десять тебе тягнуть... Це не виправдання всім вбивцям, всім ґвалтівникам, всім злодіям – це те, що заслуговує кожен з нас – розуміння! Не співчуття із безглуздими «Чого ж ти головою не думав...», не іронія над постраждалими, не хвала законові, а безпристрасне прагнення зрозуміти людину, яка, як і я, народилася, яка, як і я, дихає, яка вже є частиною мене, бо я пишу ці слова.

«Ми переможемо любов'ю, а не зброєю!», - у фільмі «Кароль Войтила – людина, яка стала Папою» стверджує один чоловік, - «І ви це кажете, знаючи, що за дверима нацисти?» - запитує молодий Кароль. «Нацисти щезнуть, тому що зло саме себе пожере, але якщо не переможе любов, нацисти повернуться в іншому обличчі».

Дивлячись на пам'ятник Переможцям над фашизмом (зокрема, у Львові), я мимоволі ставлю собі запитання: «А хто і кого переміг?»: комунізм – нацизм, чи, можливо, щось інше, щось таке, чому пам'ятник вкрай важко поставити. Можливо, це було бажання жити і не просто, а гідно жити – ось що перемогло тоді в Другій світовій війні. Людина змарнотніла духом, вона сама себе розіп'яла між мамоною та бажаннями. І це не могло так довго продовжуватися, бо у величі світових матеріальних благ неможливо відчувати свою необхідність для світу, розуміти, що ти також чогось вартий. Зло й справді має здатність до самознищення і не через те, що стомлюється, а через те, що, зазіхаючись на Скарби Неба, відчуває свою неспроможність поглинути й їх. Зло як процес закінчується, бо людська душа завжди прагне до Бога, прагне до тієї ясності, до тієї величі, коли маленька людинка усвідомлює, що Господь її потребує як батько, як друг, як вчитель, як мати.

Доречно тут буде згадати Дюрренматта, особливо його твір «Суддя та його кат». Важко оцінити ту майстерність творення образів, їхніх прагнень, відчайдушності мати все... аж до ризику смерті, вбивства. Але чи можна, пригадуючи сюжет твору, ствердно відповісти, що одне велике зло зіштовхнулося з іншим і вони вбили один одного – чи це справді є перемога? Це тільки придушення, але не знищення.

Розглянемо ще одну, вже історично-духовну боротьбу зла і добра – розп'яття Ісуса Христа! Коли Христос дає себе розіп'яти, що керує Його вчинком – любов, велике милосердя до Людини, Він прагне подарувати ще один шанс кожному з нас. Саме тому його руки кровавлять, саме тому останні Його слова благання про прощення для нас, бо не знаємо, що діємо. Саме розпинання безневинної людини є чи не найвищим апогеєм несправедливості, є злом. Але це зло уможливило перемогу. Велику перемогу Людини над гріхом! Воно відкрило нам велику любов Бога, Який Сина свого віддав за нас. Але це ж не означає, що зло перемогло зло? Ні! Зло у своїй гріховній подобі не могло зупинитися у пожиранні безневинних людей, саме тому й зажадало Ісуса. А Він любив любов'ю, яка не може нелюбити, саме тому зло було безсилим перед ним! Саме тому, кожного разу, коли в пасхальний час ми вимовляємо: «Христос Воскрес!» - його перемога потверджується!

Саме тому, якщо повернутися до Дюрренматта, то й в цьому випадку зіграла ненаситність зла, але справжня перемога відбулася тоді, коли на сторінці не залишилось слів, тоді, коли кожен з нас почав розмірковувати про добро і зло, перемогу і боротьбу. Перемога відбувається у наших серцях...

http://dyvensvit.org/duhovnist/171-duhovnist-statti/2716-my-peremozhemo-ljubovju-a-ne-zbrojeju

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 8 + 1.

Останні новини

І не будь ти невіруючий, але віруючий!

Дорогі брати і сестри! Сьогодні, у неділю після величного торжества Святого Воскресіння Господнього, згадуємо святого апостола Тому, що зробив визнання віри, кажучи :”Господь єси і Бог мій!”...

Великоднє послання Блаженнішого Святослава

У цей урочистий день Воскресіння Христового Його Церква, сповнена небесним світлом, оспівує Господа, який переможно виходить із запечатаного гробу. «Світло світить у темряві, і не пойняла його темрява», – проголошує у цю пасхальну ніч євангелист Іван (Ів. 1, 5)....

7 квітня Церкви, що живуть за Юліанським календарем, відзначають Благовіщення

7 квітня Церкви, що живуть за Юліанським календарем, відзначають один з найбільших дванадесятих празників у літургійному році – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового...

Чи існує справжній образ Ісуса?

Спробуємо відповісти на це запитання, зіславшись на історію всім відомої Туринської Плащаниці. Плащаниця, що знаходиться у Туринському катедральному соборі, – це лляне полотно, на якому відбився...

1579

Нові свідчення

Хочу подякувати за молитву і перепрошую, що роблю це з великою затримкою. Я є в спільноті "Жива вервиця" з 28 серпня 2011 р. А 15 жовтня надіслала Вам наміри на Служби Божі. Один з намірів був: За зцілення від безпліддя та дарування дітей...

Правила посту в Українській Греко-Католицькій Церкві

Піст в практиці Церкви існує від самих початків. Але з бігом часу кожна із конфесій встановила свою практику посту. Слід однак пам’ятати, що основна мета посту – духовна, тобто, насамперед, потрібно постити від гріха...

Неділя сиропусна.

У неділю сиропусну ми творимо спомин про вигнання з раю наших прабатьків Адама і Єви. Воно сталося через переступ ними Божої заповіді та їхню зачерствілість та не розкаянність. Тому цим прикладом Свята Мати Церква на початку святої Чотиридесятниці, показує ...

Апостольський лист Porta Fidei (Двері віри)

«Двері віри» (Ді. 14,27) завжди відкриті для нас, проводячи нас до життя у спільності з Богом і пропонуючи приєднатись до Його Церкви. Цей поріг можна переступити, коли проголошується слово Боже...