Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
Автор: radiovaticana.org

Різдвяне звернення Urbi et Orbi Папи Венедикта ХVІ 25 грудня 2009

Дата публікації: 25-12-2009
«Сьогодні над вами засяє світло, адже для нас народився Господь!» – цими словами із Світанкової Служби Божої, латинського обряду, звертаючись 25 грудня 2009 року до усіх мешканців міста Риму та людей усього світу, Папа Венедикт ХVІ розпочав своє різдвяне послання, зазначаючи, що Біблія і Літургія не говорять про світло природне, але про світло інше, особливе, в певний спосіб скероване до нас, до тих, заради кого й народився Спаситель у Вифлеємі. Тим «ми», за словами Вселенського Архиєрея, є Церква, велика всесвітня родина віруючих в Ісуса Христа, тих, які в надії очікували нового народження Месії і сьогодні урочисто святкують цю постійно актуальну подію. 

Святіший Отець зазначив, що біля ясел у Вифлеємі оте «ми» було майже непомітне для людського ока, бо, як розповідає нам Євангеліє від Святого Луки, окрім Марії та Йосифа були присутні лише кілька пастухів, які прибули до стаєнки на слово ангелів. «Світло першого Різдва було немов запалений вночі вогонь. Навколо все було в темряві, в той час, як у стаєнці сяяло правдиве світло, “що просвітлює кожну людину” (Ів. 1,9)», – наголосив Папа, додавши, що усе це відбувалося у простоті та приховано, у стилі, згідно із яким діє Бог продовж усієї історії спасіння.

Продовжуючи Єпископ Риму наголосив, що Правда, як і Любов, запалюються там, де приймають світло, поширюючись потім у серцях та умах тих, які добровільно відкриваються на його сяйво, стаючи, у свою чергу, джерелами світла. «Такою є історія Церкви, яка розпочала свій шлях із убогої стаєнки у Вифлеємі, і протягом століть стала Народом і джерелом світла для людства», – підкреслив Папа, пригадуючи, що всюди, де є громада вірних, яка приймає Божу любов, сяє світло Христове, навіть в найважчих ситуаціях. Церква, як Пречиста Діва Марія, дарує світові Ісуса, Божого Сина, Якого і сама отримала в дар; як і Марія, вона не боїться, адже Дитинка є її силою; вона не тримає Його виключно для себе, але жертвує усім, які з щирим серцем Його шукають. Церква і сьогодні, у важкий час економічної та моральної криз, разом із пастухами каже: «Ходім лишень до Вифлеєму» (Лк. 2,15), там знайдемо нашу надію.

Далі Вселенський Архиєрей, розпочинаючи від Святої Землі, вказав на місця, у яких панує насильство, помста, бідність, несправедливість чи непошана до фундаментальних людських прав, і у яких діє Христова Церква, закликаючи свої вірних до мирного співжиття та взаємопорозуміння. Вказуючи, що Церква, вірна своєму послаництву, є близькою до усіх тих, які постраждали від природних катаклізмів і бідності, як також до усіх тих, які з різних причин були змушені емігрувати із своєї землі. «Одним словом, Церква звіщає Євангеліє Христа усюди, незважаючи на переслідування, дискримінацію, напади і іноді ворожу байдужість. Саме це дозволяє їй розділити долю свого Учителя та Господа», – мовив Папа Венедикт ХVІ, наголосивши, що великим даром є бути частинкою Церкви, яка є для усіх.

А на закінчення, бажаючи усім щасливого Різдва, Святіший Отець заохотив усіх, за прикладом пастухів з Вифлеєму, із вдячністю та подивом споглядати це велике таїнство любові і світла.

http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=344787

Текст послання російською мовою:


ПОСЛАНИЕ URBI ET ORBI (ГРАДУ И МИРУ) ЕГО СВЯТЕЙШЕСТВА БЕНЕДИКТА XVI В РОЖДЕСТВО 2009 ГОДА
Дорогие братья и сестры в Риме и во всем мире,
и все вы, возлюбленные Господом!

"Lux fulgebit hodie super nos,
quia natus est nobis Dominus.
- Ныне свет нам воссиял,
Ибо родился Господь"
(Римский Миссал, Рождество Господне, Месса на заре, входное песнопение).

Литургия Мессы на заре напомнила нам о том, что отныне ночь осталась в прошлом, и наступил день, что над нами сияет свет, исходящий из Вифлеемской пещеры.
Но Библия и Литургия говорят нам не о естественном свете, но об ином, особом свете, который некоторым образом нацелен и ориентирован на "нас", тех самых, для которых родился Вифлеемский Младенец. Это "мы" есть Церковь, великая вселенская семья верующих во Христа, ожидавших с надеждой нового рождения Спасителя, и сегодня прославляющих в таинстве непреходящую актуальность этого события.
Вначале, вокруг Вифлеемских ясель, вселенские масштабы этого "нам" были почти невидимы для людей. Как повествует Евангелие от Луки, кроме Марии и Иосифа оно включало всего несколько простых пастухов, которые пришли в грот, услышав весть ангелов. Свет первого Рождества был подобен огню, зажженному в ночи. Все вокруг было темно, и только пещера сияла истинным Светом, " Который просвещает всякого человека" (Ин 1,9). Но все происходит просто и скрыто, согласно стилю, в котором Бог действует во всей истории спасения. Бог любит зажигать маленький луч, чтобы затем освещать им огромные пространства. Содержащиеся в нем Истина и Любовь зажигаются там, где принимают свет, распространяясь затем концентрическими кругами, через соприкосновение, в сердцах и умах тех, кто, открывшись добровольно его сиянию, в свой черед сами становятся источником света. В нищете Вифлеемской пещеры начинает свой путь история Церкви, и с течением веков становится Народом и источником света для человечества. И сегодня, через тех, кто идет навстречу Младенцу, Бог зажигает огни в ночи мира, чтобы призвать людей увидеть в Иисусе "знак" Его спасительного и освободительного присутствия и расширить масштабы верующих во Христа, - тех, к кому обращено послание Рождества, - до всего человечества.
Повсюду, где есть это "мы", принимающие любовь Божию, там сияет свет Христов, даже в самых трудных ситуациях. Церковь, как и Дева Мария, предлагает миру Иисуса, Сына, Которого Она сама получила в дар, и Который пришел, чтобы освободить человека от рабства греха. Как и Мария, Церковь не боится, ибо этот Младенец есть ее сила. Однако она не удерживает Его для себя: она предлагает Его всем, кто ищет Его с искренним сердцем, смиренным и угнетенным в этом мире, ставшим жертвами насилия, и тем, кто жаждут мира. Также и сегодня, обращаясь ко всему человечеству, - переживающему глубокий экономический кризис, и в еще большей степени нравственный, страдая от болезненных ран войн и конфликтов, - в духе участия и верности человеку Церковь повторяет вместе с пастухами: "Пойдем в Вифлеем" (Лк 2,15), там найдем нашу надежду.
"Мы" Церкви живет там, где родился Иисус, на Святой Земле, чтобы призвать ее жителей оставить всякую логику насилия и мести и ступить с удвоенной энергией и щедростью на путь мирного сосуществования. "Мы" Церкви присутствует в других странах Ближнего Востока. Разве можно не думать о трагической ситуации в Ираке и о том малом стаде христиан, живущем в регионе? Порою оно подвергается насилию и несправедливости, но по-прежнему преисполнено решимости внести свой вклад в построение гражданского сосуществования, противостоящего логике конфликта и неприятия ближнего. "Мы" Церкви действует в Шри-Ланке, на корейском полуострове и на Филиппинах, так же, как на других азиатских землях, как закваска примирения и мира. На африканском континенте она не перестает возносить голос к Богу, моля положить конец всякой несправедливости в Демократической Республике Конго; она призывает граждан Гвинеи и Нигера к соблюдению прав каждого человека и к диалогу; она просит граждан Мадагаскара преодолеть внутренние разногласия и примириться друг с другом; она напоминает всем о том, что они призваны к надежде, несмотря на драмы, испытания и трудности, от которых они продолжают страдать. В Европе и в Северной Америке "мы" Церкви побуждает преодолевать менталитет эгоизма и технического превосходства, способствовать общему благу и уважать наиболее незащищенных членов общества, начиная с еще нерожденных. В Гондурасе она помогает восстановить государственность; во всей Латинской Америке "мы" Церкви является фактором, определяющим идентичность, источником полноты истины и любви, который не может заменить ни одна идеология, призывом к соблюдению неотъемлемых прав каждого человека и его целостного развития, вестью о справедливости и братстве, источником единства.
Верная заповедям своего Основателя, Церковь солидарна со всеми, кто страдает от стихийных бедствий и нищеты, будь то в бедных или богатых государствах. В условиях массового исхода тех, кто мигрирует из своей родины, побуждаемые уезжать от нее далеко из-за голода, нетерпимости или деградации окружающей среды, Церковь своим присутствием призывает открыть для них свои сердца и дать приют. Одним словом, несмотря на гонения, дискриминацию, атаки и равнодушие, а иногда и враждебность, Церковь повсюду возвещает Евангелие Христа: в сущности это дает ей разделить участь своего Учителя и Господа.
Дорогие братья и сестры, сколь велик дар быть частью общения, которое открыто для всех! Это общение Пресвятой Троицы, из сердца Которой в мир сошел Эммануил, Иисус, Бог-с-нами. Подобно Вифлеемским пастухам, будем же созерцать с глубоким изумлением и благодарностью эту тайну любви и света! Желаю всем счастливого Рождества!

www.catholic.uz

Список коментарів

Коментовано: katolik | 2009-12-25

Слава Ісусу Христу!
Христос ся рождає!
Щиро вітаю всіх братів та сестер Римо-Католиків з Різдво Христовим.
Бажаю Вам найперше, ВІРИ-НАДІЇ-ЛЮБОВІ, а також, щоб у Ваших серцях народився немовля Ісус, який буде зростати літами та мудрістю для спасіння Ваших душ.
З повагою і любов'ю р.Б. Леонід, катехит парафії Преображення Господнього
м. Дніпродзержинська УГКЦ

Додати власний коментар

*
*
Що є сумою 7 і 7?

Останні новини

І не будь ти невіруючий, але віруючий!

Дорогі брати і сестри! Сьогодні, у неділю після величного торжества Святого Воскресіння Господнього, згадуємо святого апостола Тому, що зробив визнання віри, кажучи :”Господь єси і Бог мій!”...

Великоднє послання Блаженнішого Святослава

У цей урочистий день Воскресіння Христового Його Церква, сповнена небесним світлом, оспівує Господа, який переможно виходить із запечатаного гробу. «Світло світить у темряві, і не пойняла його темрява», – проголошує у цю пасхальну ніч євангелист Іван (Ів. 1, 5)....

7 квітня Церкви, що живуть за Юліанським календарем, відзначають Благовіщення

7 квітня Церкви, що живуть за Юліанським календарем, відзначають один з найбільших дванадесятих празників у літургійному році – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового...

Чи існує справжній образ Ісуса?

Спробуємо відповісти на це запитання, зіславшись на історію всім відомої Туринської Плащаниці. Плащаниця, що знаходиться у Туринському катедральному соборі, – це лляне полотно, на якому відбився...

1579

Нові свідчення

Хочу подякувати за молитву і перепрошую, що роблю це з великою затримкою. Я є в спільноті "Жива вервиця" з 28 серпня 2011 р. А 15 жовтня надіслала Вам наміри на Служби Божі. Один з намірів був: За зцілення від безпліддя та дарування дітей...

Правила посту в Українській Греко-Католицькій Церкві

Піст в практиці Церкви існує від самих початків. Але з бігом часу кожна із конфесій встановила свою практику посту. Слід однак пам’ятати, що основна мета посту – духовна, тобто, насамперед, потрібно постити від гріха...

Неділя сиропусна.

У неділю сиропусну ми творимо спомин про вигнання з раю наших прабатьків Адама і Єви. Воно сталося через переступ ними Божої заповіді та їхню зачерствілість та не розкаянність. Тому цим прикладом Свята Мати Церква на початку святої Чотиридесятниці, показує ...

Апостольський лист Porta Fidei (Двері віри)

«Двері віри» (Ді. 14,27) завжди відкриті для нас, проводячи нас до життя у спільності з Богом і пропонуючи приєднатись до Його Церкви. Цей поріг можна переступити, коли проголошується слово Боже...

Архів новин