Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Назад
Автор: о. Ярослав Музика

Різдво святого Івана Христителя

Дата публікації: 06-07-2010
rizdvo_ivana

ПРОПОВІДЬ

«Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана;
жінка твоя Єлизавета породить тобі
сила, і даси йому ім'я Іван» (Лк. 1.13).

Слава Ісусу Христу! Дорогі брати і сестри, сьогодні нас зібрало велике свято Старого Завіту. Саме під час сьогоднішнього свята ми, вірні сини і дочки нашого Отця Небесного, зможемо краще розпізнати силу молитви, послухавши про розмову між Богом і Захарією. Бо молитва - це і є розмова людини з Богом. Ми молимось ранком, вставши зі сну, по мірі можливості удень, після важкого робочого дня, коли лягаємо спати, це є наш християнський обов'язок. 

Але ще більше ми молимось і знаходимо час, коли у нас є якась біда чи терпіння, або інші нещастя. Проходить певний відрізок часу нашої молитви і вона ніби не є почута, ми починаємо розчаровуватись в доброті Всевишнього, наша віра маліє або зовсім пропадає. Подібно, як це сталось з багатим юнаком, який казав, що заповіді виконував змолоду, і питав, що ще йому бракує. «Якщо хочеш бути досконалішим, піди продай, що маєш, дай бідним і будеш мати скарб на небі: потім приходь і йди за Мною. Почувши ці слова, юнак відійшов сумний, бо мав велике майно» (Мт. 19.21). З цього можемо зробити висновок, що наша нещира молитва, не дотримування Заповідей Божих ніколи не принесуть нам наших прохань. Подивімось на Захарію і Єлизавету, які «були праведні перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно» (Лк. 1.6), біда в тому, що не було у них дітей, і саме в часі молитви в храмі при служінні Захарії, Господь посилає свого посланця Архангела Гавриїла, щоби повідомити, що молитва вислухана: його жінка Єлизавета породить сина і він дасть йому ім'я Іван, що в перекладі означає «ласка Божа». Засумнівався Захарія: «Я старий, жінка стара, як це може бути, бо ще такого не було», і немовби хоче якогось підтвердження, де лунають слова Божого посланця: «І ось замовкнеш і не зможеш говорити але до дня, коли здійсниться, за те, що ти не повірив моїм словам, які збудуться свого часу» (Лк. 1.20). Коли закінчився час служіння Захарії в Єрусалимській святині, повернувся він додому з думкою, що Господь його молитву вислухав, хоча його покарав. «Після тих днів зачала Єлизавета, його жінка, і таїлась п'ять місяців» (Лк. 1.24). Було їй радісно і заодно соромно, що вона на старості років завагітніла.

Пречиста Діва Марія в часі молитви і розважань про ту щасливу матір, що народить Сина Божого, теж мала посланця з Неба, який їй сказав: «Не бійся, Маріє. Ти знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні і породиш Сина і даси Йому ім'я Ісус» (Лк. 1.28). Велика радість охопила Марію і вона іде до своєї тітки Єлизавети, яка сповнена ласки Святого Духа, і та привітала Пречисту Діву Марію, а заодно зачатого в ній Сина Божого. Саме через привітання святий Іван Хреститель був визволений від первородного гріха. Коли прийшла повнота часу, то Єлизавета породила сина, всі дуже раділи, що знято насмішку над Захарієм і його дружиною. На восьмий день, згідно єврейського звичаю, мали обрізати хлопця, і надавати ім'я дитині. Хотіли назвати ім'ям батька, бо була така традиція, Єлизавета заперечувала це ім'я дитини, тоді запитали у батька. Захарія узяв табличку і написав на ній: «Іван його ім'я» (Лк. 1.63), та зразу відкрились його уста. Почав Захарія, натхненний ласкою Святого Духа, дякувати Господу Богу і пророкувати. Дитя ж росло і міцніло, ласка святого Духа була на нім. Іван - це пророк Господній, який має приготувати дорогу Месії. Сам Спаситель буде свідчити: «Що між народженими з жінок нема нікого більшого понад Івана» (Лк. 7.27-28).

Зробімо собі кожний постанову, молитися тою молитвою, якої навчив нас Ісус Христос, священик Захарія, як молилися пророки, та багато людей, що стали праведниками нашого народу. Господь неодмінно вислухає нашу молитву, коли прийде час, дасть нам нагороду, тут, на землі, ще в часі нашого життя, або на нашій Вічній Батьківщині у Небі. Амінь.

 

ПРО СВЯТО

"Істинно кажу вам, що між народженими від жінок
не було більшого від Йоана Хрестителя"
(Мт. 11, 11).


Серед різних святих, яких почитає Східна Церква, особливим культом славиться святий Йоан Хреститель, Господній Предтеча. Він єдиний з усіх святих після Божої Матері має свій празник Зачаття і празник Різдва. Про його великий культ у Східній Церкві найкраще свідчать аж шість празників в його честь протягом церковного року: празник Зачаття, Різдва, Усікновення, Перше і Друге Знайдення Голови, Третє Знайдення Голови і Собор після празника Богоявлення. Тож погляньмо на його особу й на його культ у Східній Церкві.

ОСОБА СВЯТОГО ЙОАНА ПРЕДТЕЧІ

Його особа поміж святими Старого Завіту особливо визначна, незвичайна і героїчна. Святий Йоан Хреститель — це велетень духа, що стоїть на грані двох завітів: Старого й Нового. Він останній з пророків і перший з апостолів. Він не тільки пророк, але й предтеча-вістун, хреститель і мученик. Він один мав ласку хрестити Того, кого инші пророки тільки предсказували і в дусі бачили. Він був очищений від первородного гріха ще в лоні своєї матері.

Заки він народився, то ангел Господній сказав до його батька Захарії: "Він буде великий в очах Господніх" (Лк. 1, 15). І він справді став великий своїм героїчним життям, героїчною наукою і героїчною смертю. Сам Ісус Христос каже про нього: "Той був світич, який палає і світить" (Йо. 5, 35).

Його життя — це безперервна низка жертв й покути. Він голосить науку, яку до нього ще ніхто не голосив: про хрещення покаянням, про близькість небесного царства, про появу й живу присутність Месії Спасителя. Він указує пальцем на Месію і хрестить Його в ріці Йордані.

Святий Йоан Хреститель відважно викриває всякі гріхи і соблазни. Він сміливо говорить гордим фарисеям: "Гадюче поріддя! Хто вам вказав утікати від настигаючого гніву?" (Лк. З, 7). Він не боїться прилюдно картати за гріхи і згіршення царського дому: "Йоан же казав Іродові: «Не личить тобі мати жінку брата твого»" (Мр. 6, 18).

Його героїчне життя і науку завершує героїчна смерть. Він гине, наче жовнір на посту, і віддає своє життя за найвищі ідеали: службу Богові і своєму народові. Тож у всі часи він був і буде вічним символом героя-борця за те, що святе, Боже й вічне.

Його героїчний характер, небуденні чесноти і визначну роль оспівує наше богослуження у дні його празника Різдва, даючи йому різні похвальні назви: "могутній проповідник покаяння", "пустинолюбна горлиця", "світильник світла", "зоря Сонця правди", "найбільший пророк", "великий предтеча", "найбільший з усіх пророків", "вселенський апостол", "богознаменний голос", "проповідник Агнця Божого і Слова", "кінець пророків і початок апостолів", "земний ангел і небесний чоловік". На литії празника Усікновення ми звертаємося до нього: "Як назвемо тебе, пророче? Чи ангелом? Чи апостолом? Чи мучеником? Ангелом, бо ти жив, наче безтілесний; апостолом, бо ти навчав усі народи; мучеником, бо твою голову відсічено за Христа".

КУЛЬТ СВЯТОГО ЙОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ У СХІДНІЙ ЦЕРКВІ

Культ святого Йоана Хрестителя на Сході дуже давній і дуже поширений. Свідком того є почитання його святих мощей у різних місцях; велика кількість церков у його честь; численна іконографія, аж шість празників у церковному році. Це такі празники:

1. Празник Зачаття Йоана Хрестителя — 23 вересня

Цей празник пов'язаний з празниками Благовіщення і Христового Різдва, бо зачаття святого Йоана було шість місяців перед зачаттям Ісуса Христа, а його різдво за шість місяців перед Христовим Різдвом. Достовірні свідчення про празник Зачаття на Сході й Заході маємо щойно з VII століття у місяцесловах коптийському, святого Єроніма і Беди Преподобного. Синайське Євангеліє з 715 року ще цього празника не має. Святий Йоан Золотоустий має проповідь на празник Зачаття, але її автентичність — сумнівна.

2. Різдво святого Йоана Хрестителя — 24 червня

Це найбільший з усіх празників святого Йоана Хрестителя. Як празник його зачаття, так і цей празник уже знали в IV сторіччі. Науки на цей празник маємо від святого Йоана Золотоустого, святого Амвросія і святого Августина. Останній у своїй проповіді цього дня каже: "Сьогодні празнуємо день різдва святого Йоана. Це честь, якої, на нашу думку, не має ні один святий. У всьому християнському світі почитають тільки день Різдва Господа і святого Йоана". Святий Августин не згадує тут про празник Різдва Божої Матері, бо в той час цього празника ще не було. На Заході празник Різдва святого Йоана Предтечі засвідчений в найдавнішому календарі африканської Церкви з V ст.

У той часі, коли сьогодні святкуємо Різдво Йоана Хрестителя, наш народ у дохристиянські часи відзначав свято Купала. Про свято Купала в Україні проф. С. Килимник каже: "Найвище, найвибуяліше свято, яким закінчується літній соняшний цикл річних календарних дохристиянських свят — це свято молоді — хлопців та дівчат — КУПАЛО або КУПАЙЛО, що з часом після прийняття християнства, з'єдналося із святом церковним — народженням Йоана Хрестителя. Тому й носить це свято подвійну назву — "ІВАН КУПАЛО"... Купальська обрядовість та пісні належать, як гаївки та коляди, до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя — сонця" (Український рік у народних звичаях, Τ. IV, с. 99).

3. Празник Усікновення Голови — 29 серпня

Ірод Антипа, син Ірода, що наказав замордувати вифлеємських дітей, свою першу жінку відпустив і жив незаконно з жінкою свого брата Филипа. Святий Йоан Предтеча прилюдно ганьбив Ірода за його поведінку. І за те заплатив своїм життям. Іродіяда помстилася Йоанові і в дуже нечесний спосіб дістала від Ірода його голову. Побожна легенда каже, що відтята Йоанова голова ще на полумиску говорила: "Не можна тобі мати жінку брата твого". За те Іродіяда нібито голкою колола його язик. А боячись, щоб він не воскрес, коли б голова злучилася з тілом, вона закопала голову на подвір'ї палати.

Учні святого Йоана взяли його тіло і поховали в Севасті в Самарії. Свідчення про цей празник маємо з V ст. Його містить Служебник папи Геласія (492-496). Службу Усікновенню уклали святий Андрій Критський (VII ст. ), святий Йоан Дамаскин і патріярх Герман (VIII ст. ). Східна Церква від найдавніших часів цього дня зберігає строгий піст на честь мук і смерти святого Предтечі.

4. Перше і Друге Знайдення Голови

Східна Церква святкує потрійне знайдення голови святого Йоана Хрестителя. Про її знайдення довідуємося з творів священномученика Кипріяна, церковних істориків Созомена й Никифора та инших.

Праведна Іванна, жінка Хуси, що був управителем палати Ірода, бачила, де Іродіяда закопала голову святого Йоана. Вона вночі викопала голову, поклала до посудини і поховала на Єлеонській горі коло Єрусалима. Тут спочивала свята голова понад 300 літ аж до часу, коли на тому місці християни будували церкву і знайшли голову. При тому діялися чуда. Це було перше знайдення голови. Вона й надалі там залишилася, і через якийсь час про неї забули.

За цісаря Костянтина Великого два монахи прийшли з Сирії до Єрусалима, щоб поклонитися святим місцям. Їм явився святий Йоан Хреститель і показав, де схована його голова. Вони взяли її з посудиною і, повертаючись додому, дали її одному гончареві з Ємеси в Сирії. Тривалий час голова переховувалася в його родині, а потім її отримав якийсь аріянин на ім'я Євстахій і закопав у печері. Коли ж через якийсь час на тому місці будували монастир, то настоятелеві монастиря явився святий Йоан і показав, де його голова. Це було друге знайдення голови в 452 році. Історик Созомен пише, що, за наказом цісаря Маркіяна, голову перенесено до Царгорода. Перше і друге знайдення голови святкують разом 24 лютого.

5. Третє Знайдення Голови — 25 травня

У часи іконоборства в VIII ст. голову Предтечі взято з Царгорода і сховано в Команах у Малій Азії, на місці заслання і смерти святого Йоана Золотоустого. За цісаря Михайла у 857 році голову знайшли втретє і з великою почестю знову перенесли до Царгорода. Під час хрестоносних походів її забрав один латинський священик.

6. Собор Предтечі і Хрестителя Йоана

Наступного дня після празника Господнього Богоявлення, 7 січня, Східна Церква празнує Собор святого Йоана Хрестителя. Цього дня вірні збиралися разом, щоб віддати святому Йоанові окрему честь за те, що він хрестив Христа Господа.

Годиться також згадати, що 5 вересня наша Церква святкує пам'ять праведних Захарії і Єлисавети, батьків святого Йоана Хрестителя.

Святий Йоан Хреститель своїм геройським життям учить нас, що високі і святі ідеали виростають тільки з любови, посвяти і жертви. Без духа жертви нема служби Богові, нема любови ближнього, нема чесноти, нема героїв.

Повчання, яке містить наш слов'янський Пролог на празник Різдва святого Йоана Предтечі, закінчується такими словами: "Тож і ми, брати, натішмося цим світлим празником Господнього Предтечі і прикрасімо себе добрими ділами. Наслідуймо цього великого пророка Йоана, що його Бог поставив за приклад усім, що хочуть спастися... Не сміємо бути християнами тільки на словах, але треба набувати добрі діла, щоб явитися без закиду на страшному суді, де не поможе слуга панові, ані батько синові, ані мати доньці, ані брат братові, але тільки добрі діла введуть нас у вічне життя, а злі діла зі стидом відженуть на муку. Хай від неї вибавить нас Господь Бог наш, що Йому слава нині і завжди і на віки віків".

Додати власний коментар

*
*
Що є сумою 9 і 5?

Останні новини

І не будь ти невіруючий, але віруючий!

Дорогі брати і сестри! Сьогодні, у неділю після величного торжества Святого Воскресіння Господнього, згадуємо святого апостола Тому, що зробив визнання віри, кажучи :”Господь єси і Бог мій!”...

Великоднє послання Блаженнішого Святослава

У цей урочистий день Воскресіння Христового Його Церква, сповнена небесним світлом, оспівує Господа, який переможно виходить із запечатаного гробу. «Світло світить у темряві, і не пойняла його темрява», – проголошує у цю пасхальну ніч євангелист Іван (Ів. 1, 5)....

7 квітня Церкви, що живуть за Юліанським календарем, відзначають Благовіщення

7 квітня Церкви, що живуть за Юліанським календарем, відзначають один з найбільших дванадесятих празників у літургійному році – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового...

Чи існує справжній образ Ісуса?

Спробуємо відповісти на це запитання, зіславшись на історію всім відомої Туринської Плащаниці. Плащаниця, що знаходиться у Туринському катедральному соборі, – це лляне полотно, на якому відбився...

1579

Нові свідчення

Хочу подякувати за молитву і перепрошую, що роблю це з великою затримкою. Я є в спільноті "Жива вервиця" з 28 серпня 2011 р. А 15 жовтня надіслала Вам наміри на Служби Божі. Один з намірів був: За зцілення від безпліддя та дарування дітей...

Правила посту в Українській Греко-Католицькій Церкві

Піст в практиці Церкви існує від самих початків. Але з бігом часу кожна із конфесій встановила свою практику посту. Слід однак пам’ятати, що основна мета посту – духовна, тобто, насамперед, потрібно постити від гріха...

Неділя сиропусна.

У неділю сиропусну ми творимо спомин про вигнання з раю наших прабатьків Адама і Єви. Воно сталося через переступ ними Божої заповіді та їхню зачерствілість та не розкаянність. Тому цим прикладом Свята Мати Церква на початку святої Чотиридесятниці, показує ...

Апостольський лист Porta Fidei (Двері віри)

«Двері віри» (Ді. 14,27) завжди відкриті для нас, проводячи нас до життя у спільності з Богом і пропонуючи приєднатись до Його Церкви. Цей поріг можна переступити, коли проголошується слово Боже...

Архів новин