Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
Автор: Віктор Березовий

Що ми знаємо про ангелів?

Дата публікації: 23-07-2010
46456

На основі ангелології, представленої у Святому Письмі, у Переданні і в навчанні Вселенської Церкви спробуємо коротко і чітко викласти головні постулати католицької віри навколо цього світлоносного таїнства. Через функції і чинності, які Господь Бог надає ангелам, увійдемо у їх світ, відкриваючи їх природу, діяльність, їх завдання, ступінь досконалості і небесного блаженства.

Існування ангелів

З точки зору віри існування ангелів є певною і безсумнівною правдою. У християнина не повинно виникати жодних сумнівів щодо існування ангелів. Він може сумніватися в існуванні інопланетян, але не може сумніватися в існуванні ангельських духів.

Їхня присутність серед нас – часта і постійна – в усіх значних моментах історії спасіння, - від Едему до Страшного суду.

Ангели у Старому Завіті

Слово „ангел” з грецької мови перекладається як “посланець”. У старозавітних книгах – це посланець, якого Бог посилає до свого народу захистити (Дн. 3:49-50; 2 Мак. 11:6) або деколи й покарати його (1Мак. 7:41; 2 Сам. 24:16).

Ангели зустрічаються тут під різними іменами: „сини Божі” (Муд. 5:5), у тому сенсі, що знаходяться близько Бога, „святі” (Дн. 4:10), „князі” (Дн. 10:13). Однак насамперед вони визначаються як „духи”, оскільки Бог називається „Володар духів” (2 Мак. 3:24).

Щодо їх кількості, що без сумніву є значною, не надається жодної точної вказівки. Пророк Даниїл говорить про „тисячі тисяч” і про „силенну безліч” (Дн. 7:10).

Ангели у Новому Завіті

У Новому Завіті присутність і діяльність ангелів особливо важлива. Усе земне життя Ісуса Христа позначене їхньою присутністю, як і життя Матері Божої, Йосифа та апостолів.

„Від Воплочення до Вознесіння життя Воплоченого Слова оточене поклонінням і служінням ангелів. Коли ж Бог „знов уводив Первородного у світ, то каже: „Нехай поклоняться Йому всі ангели Божі” (Євр. 1:6). Їхній спів прославлення при народженні Христа не перестає лунати у церковному прославленні: „Слава на висотах Богу...” (Лк. 2:14). Вони охороняють дитинство Ісуса (Мт. 1:20; 2:13.19), служать Йому в пустелі (Мк. 1:13; Мт. 4:11), підтримують в агонії (Лк. 22:43), а Він міг бути врятований ними від руки ворогів (Мт. 26:53), як колись Ізраїль (2 Мак. 10:29-30). Ангели також „благовістять”, повідомляючи „велику радість” (Лк. 2:10) Воплочення і Воскресіння Христового (Мк. 16:5-7). Вони будуть присутні при поверненні Христа, про яке проголошують (Ді. 1:10-11), щоб служити Йому під час суду (Лк. 12:8-9)”.

Ангели приносять божественні звістки як окремим особам, так і цілим групам чи спільнотам (Лк. 1:11; 2:9) або пояснюють пророкові з книги Одкровення значення його видінь (Одк. 1:11; 17:7-18), в яких з’являються, у свою чергу, численні образи ангелів.

Створення ангелів

Ангели – не божественні істоти, не напівбоги, а створіння Божі: найвизначніші, найвищі і найдосконаліші серед інших створінь. Бог своєю всемогутньою рукою вивів їх на білий світ з нічого.

Правда про створення ангелів належить до непорушного передання віри. Святе Письмо зовсім не вважає ангелів за істот, рівних Богові, але завжди говорить як про істот, створених Богом і повністю від нього залежних, цілковито призначених для великого плану спасіння людства. Христос - не тільки центр всесвіту, але й центр ангельського світу. Вони - його ангели: „Син Чоловічий пошле своїх ангелів...” (Мт. 13:41). Вони його, тому що створені ним і для нього: „бо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене” (Кол. 1:16). Ще більше вони Христові, бо настановлені посланцями його діла відкуплення: „Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?” (Євр. 1:14).

Час створення ангелів

На це питання неможливо відповісти з хронологічною точністю з простої причини: час – це категорія, що стисло пов’язана з матерією та її становленням. Час і простір належать до категорій фізичного світу. Тільки тривалість матеріальних речей можна виміряти хронологічно і виставити точну дату. Точна дата народження може бути в людей, тварин, рослин, будівель, планет і зір. Але духовний світ – це світ миттєвості, безпосередності, одночасності. Тут немає послідовності, розвитку, суттєвих трансформацій. Ось чому всі мешканці духовного світу живуть у стабільності та мирі.

Проте очевидним у ангелів є те, що вони, маючи сталу природу, підлягають змінності у тому, що стосується їх свобідної волі (мають можливість вибору бути з Богом чи проти нього, як це було на початку їхнього створіння. Неможливість згрішити зараз пояснюється не відсутністю у них вибору чи знищенням свобідної волі, а їх утвердженням у Божій благодаті), їх почуттів (зміна настрою, ставлення до інших, коли одні з них, будучи добрими, стали демонами) і місця знаходження (на відміну від ангелів Бог не змінює свого місця знаходження, бо він є всюдисущий).

Так як ангели перебувають поза часовістю, то говорити про час їхнього створення не логічно. Якщо ж і говоримо про створення їх на початку чи перед появою матеріального світу, то робимо це з наміром пристосувати поняття вічності до нашого часового сприйняття. Однак краще уникати подібного антропоморфізму, щоб розкривати для себе сенс їхнього блаженного життя у Бозі.

Особова природа ангелів

Перша і найбільша правда, яку подає нам Святе Письмо про ангелів, – це особова природа небесних духів. Вони є особами, а не просто енергіями, силами чи божественними атрибутами. Ім’я Михаїл, Гавриїл, Рафаїл є іменами осіб, а не окремих Божих чинностей, як-то мудрість, могутність тощо.

Те, що ангели є особовими духами, – не просто теологумен, а догма віри, часто згадувана Церквою у своїх доктринальних документах. Енцикліка Humani generis підтверджує особову природу ангелів. Катехизм Католицької Церкви проголошує, що „як чисто духовні створіння, вони мають розум і волю: вони є творіннями особовими і безсмертними (Лк. 20:36). Своєю досконалістю вони перевищують усі видимі створіння. Про це свідчить блиск їхньої слави”.

Коли говоримо, що ангели є особами, то розуміємо, що вони не чиїсь тіні чи відголоски, але істоти, повні буття, глибоко вкорінені в буття, що посідають власний акт буття і нероздільне самоіснування, а також наділені своїм багатим внутрішнім світом, незвичайним розумом і волею. Через це вони здатні входити у спілкування з усіма іншими мешканцями неба і землі.

Духовна природа ангелів

Те, що ангели є духами без тіл, визнають усі, бо це правд, засвідчена Святим Письмом, підтверджена Отцями і проголошена Церковним Урядом Церкви.

Проблему створює не так визнання існування духів, як саме поняття духа. Ще св. Тома Аквінський визначав поняття духа як природу, що виключає будь-яке змішання з матерією. Отже, стверджуючи духовну природу ангелів, вважаємо їх безтілесними і нематеріальними істотами.

Щодо цього дехто задає такі питання:

а) Як нематеріальний дух може мати просторово-часові обмеження?

б) Чи може безтілесний дух впливати на матерію, оперувати нею?

в) Чому у Святому Письмі зустрічаємо фізичні описання духів?

На перше запитання маємо таку відповідь: будь-яка природа, що не ототожнюється з буттям, – скінченна, обмежена. Лише Бог є безконечним, бо Його природа ідентична буттю. Таким чином, ангели – непрості істоти, складені з природи і акту буття, що і робить їх обмеженими у просторі (не є всюдисущими) і часі (бо вони, хоч і не мають кінця, проте мають початок існування). Тож ангели отримали від Бога своє буття, яке обмежується їх природою.

На друге питання легко відповісти , взявши до увати те, що духовна природа ангелів не тільки не перешкоджає їм входити в контакт зі світом і впливати на матерію, але, навпаки, дозволяє їм ще легше, швидше та ефективніше це робити без просторово-часових обмежень матерії. Адже й наша душа має можливість впливати на тіло, в якому вона перебуває, і діяти через нього.

Третє питання: форма і зміст – це відмінні поняття, і те, що у Святому Письмі є абсолютним, – це зміст, а не форма. Тому у біблійній мові вічну вартість має саме зміст. Він може бути переданий іншою мовою та іншими категоріями, відмінними від культури єврейського народу. Це саме той випадок, коли ангельські створіння у Святому Письмі завжди наділені тілесністю (крилами чи рогами). Тут йдеться про юдейську культуру, що так міцно була пов’язана з чуттєвим і конкретним. Безтілесність, що є суттєвою якістю духовності, - це здобуток таких розвинутих культур як грецька і християнська. Отож - правда, що поняття „чистого духа” більше походить від філософських роздумів грецьких і християнських мислителів, ніж з біблійного об’явлення. Але це зовсім не означає фальшивості такого трактування. Багато інших понять (особа, субстанція, природа ) прийшли з грецької філософії у християнську мову, та через те не вважаються помилковими.

Від духовності походить безсмертна природа ангелів. Про це згадується у Лк. 20:36, коли Ісус наголошує на неможливості померти для воскреслих, „тому що до ангелів подібні”, що є прямим наслідком їх безтілесності. Безтілесність, як і у людської душі, не підлягає тлінню. Навіть у навчанні Церкви безсмертність ангелів розглядається як необхідний і природний наслідок їх винятково духовної природи (ККЦ 330).

Далі буде...

"Голос Живої Вервиці" №3 (18) 2010

Додати власний коментар

*
*
Що є сумою 6 і 7?

Останні новини

І не будь ти невіруючий, але віруючий!

Дорогі брати і сестри! Сьогодні, у неділю після величного торжества Святого Воскресіння Господнього, згадуємо святого апостола Тому, що зробив визнання віри, кажучи :”Господь єси і Бог мій!”...

Великоднє послання Блаженнішого Святослава

У цей урочистий день Воскресіння Христового Його Церква, сповнена небесним світлом, оспівує Господа, який переможно виходить із запечатаного гробу. «Світло світить у темряві, і не пойняла його темрява», – проголошує у цю пасхальну ніч євангелист Іван (Ів. 1, 5)....

7 квітня Церкви, що живуть за Юліанським календарем, відзначають Благовіщення

7 квітня Церкви, що живуть за Юліанським календарем, відзначають один з найбільших дванадесятих празників у літургійному році – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового...

Чи існує справжній образ Ісуса?

Спробуємо відповісти на це запитання, зіславшись на історію всім відомої Туринської Плащаниці. Плащаниця, що знаходиться у Туринському катедральному соборі, – це лляне полотно, на якому відбився...

1579

Нові свідчення

Хочу подякувати за молитву і перепрошую, що роблю це з великою затримкою. Я є в спільноті "Жива вервиця" з 28 серпня 2011 р. А 15 жовтня надіслала Вам наміри на Служби Божі. Один з намірів був: За зцілення від безпліддя та дарування дітей...

Правила посту в Українській Греко-Католицькій Церкві

Піст в практиці Церкви існує від самих початків. Але з бігом часу кожна із конфесій встановила свою практику посту. Слід однак пам’ятати, що основна мета посту – духовна, тобто, насамперед, потрібно постити від гріха...

Неділя сиропусна.

У неділю сиропусну ми творимо спомин про вигнання з раю наших прабатьків Адама і Єви. Воно сталося через переступ ними Божої заповіді та їхню зачерствілість та не розкаянність. Тому цим прикладом Свята Мати Церква на початку святої Чотиридесятниці, показує ...

Апостольський лист Porta Fidei (Двері віри)

«Двері віри» (Ді. 14,27) завжди відкриті для нас, проводячи нас до життя у спільності з Богом і пропонуючи приєднатись до Його Церкви. Цей поріг можна переступити, коли проголошується слово Боже...