Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
Автор: Орест Прокопович

Святкуємо Благовіщення

Дата публікації: 08-05-2009
vagelismos

Знаком «повноти часів» для зустрічі між Богом і людиною мала бути готовність людини до цієї зустрічі. І така людина з’явилася. Першою людиною, що безпосередньо і гармонійно зустрілася з Богом, була Марія з Назарету. Бог пропонує людству в особі Марії невимовно наблизитися до Нього. Однак, Божа любов, кличучи людину, неначе “зупиняється” перед свободою любові людської особи. Покликання Марії – стати Божою Матір’ю. “Народжений від тебе Сином Найвищого назветься”. І ось відповідь Марії: «Я слуга Господня, хай мені станеться…».

Вільна згода Марії робить її Матір’ю Божого Сина, а зачатий в її лоні “Син Найвищого” починає своє земне існування “Сина Марії”, “Сина Людського”. У цій згоді міститься довіра Богові і любов до майбутньої дитини, щастя материнства. Марія – найпрекрасніший дар людства для участі в спасінні світу, – дарує Богові своє тіло, що його оживляє Дух Святий. Тепер Необмежений обмежується, Невидимий стає видимим, Прихований виявляється. Син Божий приймає гірше, щоб дати нам краще. Даючи згоду на  материнство, Марія представляє людство, готове до співдії з Богом. Вона представляє всіх «смиренних» і «голодних правди». Тому Вона – це ті «райські двері», крізь які до людства сходить Бог.

Марія розглядається в церковній традиції на тлі Старого Завіту. Вона насамперед зіставляється з Євою: Єва – мати всього живого – Марія (Нова Єва) – Мати Джерела життя; Єва – втратила життя (“смертю померла”) – Марія – прийняла і подарувала Життя, Котре у воскресінні перемогло смерть; Єва послухала змія і втратила рай для людства, Марія – послухала Бога і повернула рай у Христі; Адам був перед Євою, Марія – Нова Єва – була перед Новим Адамом – Христом.

Ставши Божою Матір’ю, Марія й далі духовно росла, уподібнюючись до Свого Сина – набуваючи подобу Божу і обожнюючись. Ставши сином Марії, Син Божий у людській природі уподібнюється до матері. Воплочення через зачаття в лоні Матері є “знаком”, описаним у пророка Ісаї: “Ось Діва зачне…” Цей знак Церква споглядає в іконі “Знамення Богородиці”. Божий Логос вільно приймає людське тіло і вільно поселяється  в дівичому лоні. Діва, здійнявши руки а в її особі Церква молитовно споглядає й “очима серця” “бачить” Дитя в лоні. 

Церква перших століть, заглиблюючись у таємницю Воплочення, підкреслювала в Марії не стільки її особисті заслуги (сама Марія каже: “Споглянув на покору слугині Своєї”), скільки Особу Того, Кого вона, зачавши, народила. Тому Церква на Ефеському Соборі 431 року назвала її “Богородицею” – по-грецьки “Теотокос”. У слові «Богородиця» міститься як Божий план спасіння, так і роль у ньому людини. “У цьому імені поміщена вся таємниця Воплочення” (св. Йоан Дамаскин). Не нова особа з’явилася в світі від Діви, а Споконвічний Син Божий став чоловіком. Воплочення – це також об’явлення вільної любові Отця, Котрий “посилає” на землю Сина в Дусі Святому. “Богоматір” у Марії зауважує вже її родичка Єлизавета в словах: “Звідки мені те, що прийшла до мене мати Господа мого?” (Лк. 1,43-44)

Крім Богоматеринства, Церква одночасно споглядає таїнство дівицтва Марії, окресливши його словом “Приснодіва” (по-грецьки аеіпартенос). Латеранський Собор 649 р. уточнив “приснодівство” як дівичість перед, під час і після народження Христа. Причому під дівичістю розуміється не просто стан природи, відсутність статевого досвіду. Дівичість – це насамперед ціломудреність, цілісність особи, сповненої благодаті і гармонійно поєднуючої і тілесні, і психологічні устремління з особистим здійсненням Божого покликання. Тілесна дівичість тут виступає не як самоціль, а як зовнішній знак духовної цілісності й чистоти серця. Її дівичість – це дівичість “ума, душі і тіла” (св. Йоан Дамаскин). Ця дівичість – це невинність, котра, ще не будучи досконалістю, започатковує процес доростання до неї. Марія збирає духовний досвід спілкування із Сином, Котрий є  Словом Божим, “у своєму серці”, осягаючи сенс Божого задуму завдяки Святому Духові, що зійшов на неї ще від Благовіщення.

Воплочення Христа – «образу Божого» (Кол. 1,8) – надавало цілому творінню повноти. Бо від початку все було в Ньому створене. Якщо Адам – це  «образ Образу» (Христа), то Христос – це образ Божий, окреслений тілесно. Людина покликана вирости від Адама до Христа. Бути в Адамі – це духовне дитинство, бути в Христі – зрілість. Людина, створена в Адамі “невинною”, в Христі стає цілісною – “дорослим мужем, у міру повного зросту повноти Христа” (Еф. 4,13). Це значить, що “в Христі” людство, а через нього ціле творіння осягає “повноту дорослості”.

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 1 й 3.

Останні новини

І не будь ти невіруючий, але віруючий!

Дорогі брати і сестри! Сьогодні, у неділю після величного торжества Святого Воскресіння Господнього, згадуємо святого апостола Тому, що зробив визнання віри, кажучи :”Господь єси і Бог мій!”...

Великоднє послання Блаженнішого Святослава

У цей урочистий день Воскресіння Христового Його Церква, сповнена небесним світлом, оспівує Господа, який переможно виходить із запечатаного гробу. «Світло світить у темряві, і не пойняла його темрява», – проголошує у цю пасхальну ніч євангелист Іван (Ів. 1, 5)....

7 квітня Церкви, що живуть за Юліанським календарем, відзначають Благовіщення

7 квітня Церкви, що живуть за Юліанським календарем, відзначають один з найбільших дванадесятих празників у літургійному році – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового...

Чи існує справжній образ Ісуса?

Спробуємо відповісти на це запитання, зіславшись на історію всім відомої Туринської Плащаниці. Плащаниця, що знаходиться у Туринському катедральному соборі, – це лляне полотно, на якому відбився...

1579

Нові свідчення

Хочу подякувати за молитву і перепрошую, що роблю це з великою затримкою. Я є в спільноті "Жива вервиця" з 28 серпня 2011 р. А 15 жовтня надіслала Вам наміри на Служби Божі. Один з намірів був: За зцілення від безпліддя та дарування дітей...

Правила посту в Українській Греко-Католицькій Церкві

Піст в практиці Церкви існує від самих початків. Але з бігом часу кожна із конфесій встановила свою практику посту. Слід однак пам’ятати, що основна мета посту – духовна, тобто, насамперед, потрібно постити від гріха...

Неділя сиропусна.

У неділю сиропусну ми творимо спомин про вигнання з раю наших прабатьків Адама і Єви. Воно сталося через переступ ними Божої заповіді та їхню зачерствілість та не розкаянність. Тому цим прикладом Свята Мати Церква на початку святої Чотиридесятниці, показує ...

Апостольський лист Porta Fidei (Двері віри)

«Двері віри» (Ді. 14,27) завжди відкриті для нас, проводячи нас до життя у спільності з Богом і пропонуючи приєднатись до Його Церкви. Цей поріг можна переступити, коли проголошується слово Боже...